Апалькова В. В.

Інститут міжнародних відносин Київського національного університету імені Тараса Шевченко, Україна

ОЦІНКА ЗМІНИ ГРОШОВИХ АГРЕГАТОРІВ ПІД ВПЛИВОМ МІЖНАРОДНИХ СИСТЕМ ЕЛЕКТРОННИХ ГРОШЕЙ НА ОСНОВІ КРИТЕРІАЛЬНОГО ПІДХОДУ

Однією із передумов інноваційних зрушень у світових фінансах слід вважати інтенсивний розвиток ринку електронної комерції, яка базується на використанні електронних грошей і здійснюється через міжнародні електронні платіжна системи. Здатність електронних грошей (e-money) заміщати традиційні грошові еквіваленти в якості домінуючого засобу роздрібних платежів та широке поширення електронних грошей може привести до порушення рівноваги попиту і пропозиції на грошовому ринку, вплинути на діяльність центральних банків у сфері грошової політики, банківського нагляду, контролю за платіжною системою та іншими складовими фінансової системи.

Міжнародні системи електронних грошей є більш інноваційними та складними в технологічному контексті, зокрема, за допомогою записів на чіпі картки (на базі смарт-карт) чи за допомогою програмних продуктів (на базі мереж) зберігається певна вартість та платіжні доручення власників щодо операцій з нею. Версії смарт-карток (або «електронний гаманець») відрізняються від простих дебетових карт тим, що останні зазвичай використовується тільки для однієї мети і працюють за допомогою он-лайн дозволу на здійснення операції, натомість перші є більш складними пристроями і зберігають більш суттєвий обсяг інформації, а також можуть поповнюватися та працювати в так званому «офф-лайн режимі».

Застосування електронних платіжних систем і розвиток платіжних механізмів та інструментів здійснення платіжних операцій прямо чи опосередковано впливає на стан грошових систем країн-учасників міжнародних фінансових ринків. Міжнародні системи електронних грошей, що зберігають свій зв’язок з банківською системою, мають нейтральний вплив. Системи, які здійснюють транзакції, що виходять з під контролю центрального банку, здатні призвести до ослаблення контролю фінансового ринку останнім; безконтрольної емісії; росту інфляції та зниженню ефективності прийняття рішень в рамках грошово-кредитної політики.

Зростання пропозиції електронних грошей з метою заміщення готівки може поступово привести до істотного скорочення банкнотів і монет центрального банку в зверненні. Оскільки готівка є компонентом усіх грошових агрегатів, зміни в попиті на них вплинуть на усі грошові агрегати [1].

Найбільшого впливу зазнає грошовий агрегат M1, який у більшості країн складається з банкнотів і монет центрального банку в обігу, дорожніх чеків на руках у населення та транзакційних депозитів (депозитів до запитання). На інші грошові агрегати і також виявлятиметься вплив, але, оскільки банкноти і монети центрального банку мають меншу вагу в цих агрегатах, воно не буде таким істотним.

Слід зазначити, що ефект від заміщення готівкових коштів електронними грошима залежить значною мірою від інституціональної стратегії, якою керуютьсяоргани грошово-кредитного регулювання. Заміщення готівки електронними грошима здатне збільшити банківські резерви і призвести до зростання грошової маси [2]. Реакція інститутів грошово-кредитного регулювання на можливе збільшення залежить від вибраної ними проміжної мети грошово-кредитної політики, оскільки на практиці вони мають широкий інструментарій по компенсації будь-яких значних змін в об’ємі грошової маси.

Керуючись в грошово-кредитній політиці стратегічною доцільністю по таргетуванню грошової пропозиції, центральні банки впровадили заходи, що дозволяють контролювати розширення грошової пропозиції (M1). Це знайшло своє відображення в змінах системи регулювання електронних грошей, особливо, це втілилося у закріпленні вимог до емітентів цих грошових коштів.

Міжнародний досвід свідчить, що в процесі формування державної політики регулювання ринку електронних грошей виникає дві основі проблеми. З одного боку, практика використання електронних грошей свідчить про те, що системи розрахунків, які включають останні досягнення науково-технічного прогресу, стають дедалі складнішими, відтак деталізовані правила та інструкції виявляються обтяжливими і неефективними, а іноді виявляються стримуючим фактором подальшого розвитку [3]. З іншого боку, не чіткі положення у законодавстві, що регулює обіг електронних грошей, створює передумови для використання міжнародних систем електронних грошей з метою шахрайства, кримінального використання коштів. Як наслідок, є вірогідність посилення ризику неплатоспроможності або банкрутства емітентів, що може вплинути на недовіру користувачів до електронних грошей взагалі.

В межах проведеного дослідження визначено, що розвиток електронних грошей певною мірою впливає на зміни грошових агрегатів грошової системи країни і залежить від дії окремих чинників: по-перше, готовності грошової системи збільшувати свої депозити; по-друге, системи впроваджених регуляторів щодо величини залишків електронних грошей і трансакційних депозитів; по-третє, визначення сукупності компонентів грошового агрегату M1. Для отримання обґрунтованих висновків щодо ступеня впливу зазначених факторів необхідно провести подальші дослідження з використанням кількісний методів оцінки.

Список використаних джерел:

1. Іконникова М. В. Електронні гроші в аспекті економічної глобалізації. Ринок електронних грошей України: перспективи, проблеми та шляхи вирішення / М. В. Іконникова // Зовнішня торгівля: економіка, фінанси, право: науковий журнал; Мін. фінансів України; Укр. держ. ун. фінансів та міжнародної торгівлі. – К., 2012. – № 4 (63). – С. 123–130.

2. Світовий досвід і перспективи розвитку електронних грошей в Україні: Науково-аналітичні матеріали / [П. М. Сенищ, В. М. Кравець, В. І. Міщенко, О. О. Махаєва, В. В. Крилова, Н. В. Грищук]. – К.: Національний банк України. Центр наукових досліджень, 2008. – Вип. 10. – 145 с.

3. Электронные деньги. Интернет платежи / [В. Г. Мартынов, А. Ф. Андреев, В. А. Кузнецов, А. В. Шамраев, Л. С. Парамонов, М. В. Мамута, А. В. Петухов]. – М.: Маркет ДС, ЦИПСиР. – 2010. – 176 с.