Голей Ю. М.

Дніпропетровський національний університет імені О. Гончара, Україна

АКТИВІЗАЦІЯ ЕКСПОРТНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ ПІДПРИЄМСТВ МАШИНОБУДІВНОЇ ГАЛУЗІ

Ефективність здійснення зовнішньоекономічної діяльності є одним із головних факторів розвитку економіки країни. Необхідною умовою розвитку національної економіки, поглиблення співпраці з іншими державами, створення сприятливого середовища для залучення іноземних інвестицій є належне законодавче забезпечення зовнішньоекономічної діяльності.

Роль держави полягає у запровадженні досконалих корегувальних важелів економічного механізму зовнішньої торгівлі, який надаватиме можливість систематично долати і нівелювати неузгодженості у зовнішньоекономічній діяльності суб’єктів господарювання.

Для здійснення регулювання ЗЕД Україна використовувала систему заходів, заснованих на сукупному поєднані та використанні економічних і адміністративних методів у відповідності до законодавства України: методи митно-тарифного та нетарифного регулювання. Використання їх в теперішній час не відповідає проблемам сучасності.

Головне для України виробництво вітчизняної продукції з метою імпортозаміщення. Активізація зовнішньоекономічної діяльності (ЗЕД) на сьогодення полягає в збільшенні об’ємів експорту готової продукції машинобудівної галузі та зменшення об’ємів імпорту товарів харчової промисловості.

Держава, що зацікавлена в збільшенні обсягів експорту, а не в його зменшенні, виконує певні функції щодо сприяння та стимулювання росту експортної діяльності, зокрема, забезпечуючи політичними методами вихід вітчизняних виробництв на зовнішні ринки, прийняття активної участі у міжнародних економічних відносинах, збільшення обсягів іноземних інвестицій в розвиток галузей економіки, сприяння спільній з іноземними партнерами виробничій та комерційній діяльності, а також набуття та використання закордонного досвіду у впровадженні новітніх технологій, отримання доступу до патентів, ліцензій та ноу-хау. Обмеження експорту має місце лише у випадках необхідності збереження ресурсів та забезпечення національної безпеки, а також, як і при імпорті, в контексті виконання міжнародних договорів [1].

В Україні обмеження експорту здійснюється в таких формах як експортні квоти; експортні мита або податки; заборона експорту за переліком затверджених КМУ товарів.

Про рівень економічного розвитку країни значною мірою судять саме за рівнем розвитку в ній машинобудування, а про «якість» експорту – за рівнем наявності в ньому машинобудівної продукції.

На жаль, в Україні переважає негативна тенденція перевищення імпорту машинобудівної продукції над експортом. Питома вага імпорту машинобудівної продукції в загальному обсязі імпорту товарів в 2011 р. складала 24,3 , в тому числі машин і механізмів 15,5 . У 2012 р. спостерігається зростання імпорту машин сільськогосподарського призначення на 22,8 , вантажних автомобілів на 10,1 та легкових на 9 . Питома вага експорту продукції машинобудування у 2012 р. становила 19,3 в загальному обсязі та зросла на 2 в порівнянні з 2011 р. [2].

Збільшення обсягів українського експорту з одночасним забезпеченням надходження в країну нових інвестицій є основним завданням Уряду, зазначив Міністр економічного розвитку і торгівлі України Ігор Прасолов. Проте, експорт машинобудівної продукції за І півріччя 2013 р. зменшився на 17,6 . Внаслідок зниження інвестиційного попиту і за межами України, і на внутрішньому ринку машинобудівне виробництво за січень-серпень 2013 р. скоротилось на 22 [3]. Скорочення інвестування машинобудівної галузі пов’язано з погіршенням фінансового стану її, оскільки основним джерелом інвестицій є власні кошти підприємств. Це визвало занепокоєння виконавчих органів влади, тому в ході проведених заходів, країни Азіатсько-Тихоокеанського регіону та Латинської Америки висловили бажання поглиблювати ділові відносини з Україною, при цьому в рамках проведених заходів українська сторона неодноразово акцентувала увагу на готовності Уряду всіляко сприяти залученню інвестицій у вітчизняну економіку.

Основними статтями експорту є транспортне обладнання та машини, механічні пристрої. У 2010–2012 рр. спостерігалися позитивні тенденції щодоекспорту машинобудівної продукції. У експорті Україна орієнтується здебільшого на країни СНД та Росію. Перешкодами розвитку вітчизняного експорту є низький рівень інформаційного забезпечення, невідповідність деяких норм українського законодавства міжнародним, зниження витрат на НДДКР, відсутність механізмів стимулювання експорту, високий рівень матеріало- та енергомісткого виробництва, низька інвестиційна та інноваційна активність. Але за останні роки вітчизняним законодавством прийнятий ряд урядових програм та державних заходів для стимулювання експорту машинобудівної продукції.

Для активізації експортного потенціалу машинобудівної галузі залишається не зовсім досконала система управління, покращення її може бути досягнуто за допомогою впровадження наступних заходів: використання прогресивних форм міжнародних розрахунків, засобів міжнародної логістики, системи стимулювання праці фахівців з менеджменту та удосконалення системи підвищення кваліфікації їх.

Ефективне управління експортною діяльністю і оптимізація обсягів експорту дозволяє розвивати виробництво на належному рівні конкурентоспроможної продукції.

Список використаних джерел:

1. Невмержицький В. Управління експортною діяльністю підприємств [Електронний ресурс] / В. Невмержицький. – Режим доступу: http://www.intkonf.org/

2. Офіційний веб-сайт Державної служби статистики України [Електронний ресурс]. –Режим доступу: http://www.ukrstat.gov.ua/

3. Експорт продукції машинобудування зростає тільки в Росію [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://www.ngo.donetsk.ua/