Литвиненко Ю. І., к. е. н. Приварникова І. Ю.

Дніпропетровський національний університет імені О. Гончара, Україна

ОСНОВНІ ЕЛЕМЕНТИ ЛОГІСТИЧНОЇ СИСТЕМИ ТА ЇЇ ОСОБЛИВОСТІ В ЗЕД

Поняття «логістична система», як і саме поняття «логістика» в Україні застосовується відносно нещодавно, а тому питання щодо визначення ролі логістичної системи, як частини загальної логістичної політики, та окремих її елементів є актуальним.

Питанням щодо вивчення логістичних систем та її окремих елементів на підприємствах присвячена велика кількість праць як українських (Є. В. Крикавського, Н. Й. Коніщєвої, Ю. В. Пономарьової та ін.), так й іноземних (Б. О. Анікіна, В. І. Сергєєва, А. М. Гаджинського, Дж. Хескет, Л. Б. Міротіна, Д. Уотерса та ін.) науковців.

Логістична система – відносно стійка сукупність ланок (структурних / функціональних підрозділів компанії, а також постачальників, споживачів і логістичних посередників), взаємопов’язаних та об’єднаних єдиним управлінням логістичним процесом для реалізації корпоративної стратегії організації бізнесу. Логістична система, як правило, складається з кількох підсистем і має розвинуті зв’язки із зовнішнім середовищем [1].

Метою логістичної системи є доставка в задане місце та в заданий час товарів та виробів необхідної кількості та якості, максимально підготовлених до виробничого чи особистого споживання при заданому рівні витрат [2].

До елементів логістичної системи відносять:

1) ланки. Ланкою логістичної системи вважають функціонально (структурно) відокремлений підрозділ компанії або юридично самостійне підприємство, організацію, установу, що є однією з її трьох сторін в логістиці, аналізовані як ціле в рамках логістичної системи, підсистеми, логістичної мережі (каналу, ланцюга), що реалізують один або кілька видів логістичної діяльності. Прикладом ланок логістичної системи можуть бути підприємства-постачальники ресурсів, збутові, посередницькі, торгівельні організації різного рівня, фінансові установи, транспортні та експедиційні підприємства тощо. Ланки логістичної системи відіграють виключно важливу роль в логістиці. Вони є системоутворюючим компонентом у структурній ієрархії: логістичний канал – логістичний ланцюг – логістична мережа – логістична система [1; 3];

2) канали. Логістичний канал – це частково впорядкована множина різних посередників (постачальників, посередників, перевізників, страховиків тощо), які реалізують доведення матеріального потоку від конкретного виробника до його споживачів. Логістичний канал являє собою мережу робочих взаємозв’язків, націлених на забезпечення вигідного переміщення та позиціонування запасів. Найчастіше його асоціюють з маркетинговим (дистрибутивним) каналом [4]. Як тільки буде визначено конкретних учасників логістичного процесу, множина з частково упорядкованої перетвориться на впорядковану: канал стане ланцюгом;

3) ланцюги. Логістичний ланцюг – це лінійно упорядкована чисельність фізичних чи юридичних осіб (виробників, посередників, складів тощо), які виконують логістичні операції, спрямовані на доведення матеріальних потоків від однієї логістичної системи до іншої та оптимізацію супутніх їм інформаційних і фінансових потоків. У логістичних ланцюгах виділяють такі основні компоненти: внутрішню (внутрішньовиробничу) і зовнішню логістику, а також збут продукції та сервісне обслуговування споживачів чи замовників [2; 5] ;

4) мережі. Логістична мережа – повна множина ланок логістичної системи, між якими встановлені взаємозв’язки з основним і/або супутнім потоком в межах досліджуваної або проектованої логістичної системи [1].

При проектуванні логістичної системи розглядають три основні фази:

1) аналіз (ідентифікація) системи – класифікація систем/підсистем, ієрархічна структуризація, аналіз елементів в системі, визначення оточення системи та формулювання цілей;

2) формування системи – проектування та розвиток різних варіантів системи (рішень), оцінка варіантів системи, вибір найкращого варіанта системи, тестування обраної системи;

3) реалізація (впровадження) системи – застосування нової системи, контроль і оцінка нової системи [6].

Серед особливостей формування логістичної системи в ЗЕД можна виділити перш за все її розвиненість, оскільки крім постачальників та покупців (як прикладу ланок найпростішої логістичної системи) необхідно буде додати ще й органи митної служби (митниця відправлення, митниця призначення, митний брокер тощо), які відсутні під час здійснення економічних операцій в межах національного ринку. Залучення до системи митних органів в свою чергу потребує виконання процедур у сфері митного оформлення, сплати відповідних податків, вантажно-розвантажувальних робіт, якщо це потребується для здійснення митного контролю.

На формування логістичної системи в ЗЕД також впливає рішення щодо вибору базисних умов поставки Інкотермс 2000 (Інкотермс 2010), які визначають права та зобов’язання контрагентів. Так, для формування логістичної системи відповідно до обраної сторонами договору умови, необхідно відповісти на такі питання: чи залучають фірми-перевізників та які саме (сухопутні, морські і т. д.), чи є необхідність впровадження страхових компаній до логістичної системи (чи входить до умови необхідність обов’язкового страхування товарів) тощо.

Ще однією особливістю є необхідність урахування характеристик пакування та маркування. Якщо особливості маркування частіше за все залежать від характеристик товару, який перевозять, то особливості пакування, крім цього залежать від використовуваних транспортних і вантажно-розвантажувальних засобів, а також шляху перевезення. В залежності від того, які особливості повинні мати пакування та маркування, формуватиметься логістична система. Часто вимоги щодо пакування та маркування є обмежуючим фактором. Так, з огляду на особливості пакування та маркування під час здійснення експортно-імпортних операцій певної групи товарів або до певної країни, необхідно звернути увагу, чи буде економічно доцільним пристосування існуючої технології пакування або існуючих знаків маркування до потрібних вимог, якщо відповідь на питання негативна, то можливо ефективніше буде відмовитися від цих каналів та залучити нові ланки до використовуваної логістичної системи.

Будь-якому підприємству важливо не лише знайти покупця для своєї продукції чи клієнта для надання йому послуг, але й надійних посередників, необхідних для ефективного руху матеріального потоку, а також супутніх йому фінансових, інформаційних та сервісних потоків від постачальника до кінцевого споживача. З метою сприяння процесу руху, пришвидшення його швидкості та для забезпечення його стабільності пропонується використання логістичних систем. Створення стабільних зовнішньоекономічних відносин є важливим для розвитку кожної країни світу, тому питання щодо формування логістичних систем, необмежених державними кордонами, залишається актуальним. Для створення найбільш ефективних логістичних систем у ЗЕД необхідно враховувати особливості здійснення експортно-імпортної діяльності.

Список використаних джерел:

1. Сергеев В. И. Корпоративная логистика. 300 ответов на вопросы профессионалов / В. И. Сергеев. – М.: ИНФРА-М, 2005. – 976 с.

2. Кальченко А. Г. Логістика: навч. посіб. / А. Г. Кальченко. – К.: КНЕУ, 2006. – 467 с.

3. Дудар Т. Г. Основи логістики: навч. посіб. / Т. Г. Дудар, Р. В. Волошин. – К.: Центр учбової літератури, 2012. – 176 с.

4. Пономарьова Ю. В. Логістика: навч. посіб. / Ю. В. Пономарьова. – К.: Центр навчальної літератури, 2005. – 328 с.

5. Тридід О. М. Логістика: навч. посіб. / О. М. Тридід, К. М. Таньков, Ю. О. Леонова. – К.: Професіонал, 2008. – 176 с.

6. Крикавський Є. В. Логістика. Основи теорії: підручник / Є. В. Крикавський. – 2-е вид., доп. і переробл. – Львів: Львівська політехніка, Інтелект-Захід, 2006. – 456 с.