К. е. н. Чабаненко Ж. М.

Дніпропетровський національний університет імені О. Гончара, Україна

ВИКОРИСТАННЯ МІЖНАРОДНОГО ЛІЗИНГУ ЯК ЗАСІБ АКТИВІЗАЦІЇ ЗОВНІШНЬОЕКОНОМІЧНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ ПІДПРИЄМСТВ

В умовах ринкової економіки для отримання стабільного прибутку вітчизняні підприємства повинні прагнути до виробництва конкурентоспроможної продукції та зростання об’ємів реалізації її на зовнішніх ринках. Активізація експортної діяльності вітчизняних підприємств повинна забезпечити своєчасне надходження грошових коштів в іноземній валюті, які необхідні для придбання високотехнологічного обладнання, імпортування більш якісної сировини, яка не виробляється від зарубіжних постачальників.

Аналіз фінансової діяльності підприємств різних галузей промисловості за останні роки свідчить про їхнє недостатньо стійке фінансове становище. У багатьох із них позикові кошти перевищують власні, а прагнути залучати для техніко-технологічного оновлення виробництва значні довгострокові позики іноземних підприємств недоцільно, оскільки це призведе до зростання залежності від іноземного капіталу.

Для збереження інвестиційної привабливості підприємства повинні постійно розробляти заходи покращення фінансової діяльності. До першочергових заходів слід віднести лізинг як форму інвестування та альтернативу довгострокових іноземних кредитів. Використання операцій міжнародного лізингу може стати потужним імпульсом технічного розвитку, переобладнання виробництва і структурної перебудови економіки.

Вітчизняні підприємства отримують об’єкти міжнародного оперативного та фінансового лізингу, який має вагомі позитивні риси для лізингоотримувача. Отримуючи об’єкти оперативного лізингу, підприємства звільняються від негайного початку платежів, які відбуваються не одночасно, а частково; зменшується ризик морального і фізичного зносу та старіння обладнання, оскільки майно не придбавається у власність, а береться у тимчасове користування.

Переваги фінансового лізингу полягають у тому, що в результаті укладання угоди об’єкт переходе у власність лізингоотримувача після нарахування амортизації понад 60 вартості об’єкта лізингу у формі викупу за залишковою вартістю.

До недоліків оперативного міжнародного лізингу можна віднести те, що на лізингодавця покладається ризик морального старіння обладнання й отримання лізингових платежів, а для лізингоодержувача загальна вартість лізингу більша, ніж ціна об’єкту. Лізингоотримувач не є власником таких основних засобів і тому не може передати їх як заставу у разі необхідності банківської позики, що знижує його шанси щодо отримання такої позики на вигідних умовах, а лізингодавець зазвичай не може обмежити прийняття лізингоодержувачем додаткових боргових зобов’язань і у випадку банкрутства останнього не в змозі вимагати своє майно.

Загалом вважається, що переваг лізинг має більше, ніж недоліків.

Операція з ввезення на митну територію України майна за договорами фінансового лізингу на разі подальшого придбання у власність підлягають оподаткуваннюподатком на додану вартість (ПДВ), а також ввізного мита, проте, сума ПДВ включається до складу податкового кредиту звітного періоду.

Митне оформлення об’єктів оперативного лізингу, які ввозяться на митну територію України і підлягають обов’язковому зворотному вивезенню за її межі, може відноситись до митного режиму тимчасового ввезення, згідно з яким при ввезенні майна на митну територію ввізне мито не справляється [3].

Враховуючи, що за останні роки недостатньо підвищувалась конкурентоспроможність експортноорієнтованої продукції, для використання угод міжнародного лізингу надання зазначених вище податкових пільг недостатньо. Для активізації експортної діяльності вітчизняних підприємств на державному рівні вживаються заходи щодо стимулювання інвестиційної діяльності у пріоритетні галузі економіки, які забезпечать потреби суспільства у високотехнологічній конкурентоспроможній екологічно чистій продукції [1].

Починаючи з 1 січня 2013 року суб’єкти господарювання повинні економічно обґрунтувати та розробити інвестиційні проекти, які будуть забезпечувати збільшення експортного потенціалу та створення нових робочих місць. В разі їх прийняття спеціально уповноваженими органами при КМУ суб’єкти господарювання користуються спеціальними податковими пільгами з оподаткування прибутку на значні терміни та підлягають контролю уповноважених органів.

Для суб’єктів господарювання пріоритетних галузей затверджені пільги з податку на прибуток: для отриманої суми прибутку від реалізації інвестиційного проекту з 01.01.2013 року по 31.12.2017 року буде застосовуватись ставка податку 0 , а далі з 01.01.18 р. по 31.12.22 р. – 8 ; з 01.01.23 р. – 16 [2].

Ввезення на митну територію України при закупівлі обладнання і комплектуючих виробів звільняється від сплати ввізного мита, а на суму податкового зобов’язання з ПДВ дозволено надавати митному органу податковий вексель терміном погашення його на 60-й календарний день [3].

У випадках, коли для реалізації інвестиційних проектів власних коштів недостатньо та низька привабливість підприємств для іноземного інвестування, буде доцільним значно збільшувати укладання угод міжнародного лізингу.

Отже, буде доцільним рекомендувати органам державного управління розширити надання податкових та митних пільг, пов’язаних з використанням угод міжнародного лізингу, що сприятиме прискоренню розвитку експортноорієнтованої продукції у пріоритетних галузях економіки.

Список використаних джерел:

1. Закон України «Про стимулювання інвестиційної діяльності у пріоритетних галузях економіки з метою створення нових робочих місць» № 5205-VІ від 6 вересня 2012 року.

2. Розділ ХХ Податкового кодексу України № 5211-VІ від 06.09.2012 р.

3. Митний кодекс України № 5210-VІ від 06.09.2012 р.