Д. В. Долбнєва

ОРГАНІЗАЦІЯ СЛУЖБИ ВНУТРІШНЬОГО АУДИТУ ЯК ВИМОГА ДИНАМІЧНОГО РОЗВИТКУ ВІТЧИЗНЯНИХ ПІДПРИЄМСТВ

Актуальність проблеми.  Досвід провідних країн світу вказує на необхідність та доцільність здійснення внутрішнього аудиту в приватному секторі національної економіки. Це питання стає особливо актуальним з огляду на інноваційно-інвестиційне спрямування розвитку більшості підприємств в Україні. Вимоги власників, керівництва та інвесторів до процесу планування, обліку, управління та контролю за господарською діяльністю на своїх підприємствах посилюються. З огляду на це, організація та функціонування на вітчизняних підприємствах служби внутрішнього аудиту є запорукою їх виходу на новий рівень взаємозв’язків, зміцнення своїх конкурентних позицій та фінансової стійкості тощо.

На нашу думку, необхідно визначити суть служби внутрішнього аудиту, розглянути ключові аспекти її створення та функціонування, переваги її організації як невід’ємної структурної одиниці вітчизняних підприємств та важливої складової усього механізму забезпечення розвитку підприємства в інтеграційних умовах.

Аналіз наукових досліджень.  Вагомий внесок у розвиток з’ясовуваної проблеми зробили зарубіжні вчені А. Аренс, С. Бичкова, О. Богомолов, Р. Додж, Дж.Лоббек, І. А. Проданова, К. Сазeрленд, А. Шеремет та інші.

В Україні питанням сутності та організації служби внутрішнього аудиту у приватному (корпоративному) секторі економіки у своїх працях приділили багато уваги провідні вітчизняні вчені та економісти, а саме: А. Білоусов, Ф. Бутинець, Л. Гуцаленко, У. Гуцаленко, Н. Дорош, К. Каліцінська, Т. Каменська, В. Кравченко, О.Макеєва, Л. Нападовська, В. Немченко, М. Огійчук, О. Подолянчук, В. Рудницький, Б. Усач, О. Філозоп, А. Чуєнков,А. Шульга та інші.

Проте через економічні, соціальні та політичні зміни останніх років виникають нові питання та проблеми щодо порядку організації служби внутрішнього аудиту на підприємствах України, які раніше не були висвітлені вченими.

Мета роботи  –обґрунтувати створення служби внутрішнього аудиту на вітчизняних підприємствах як необхідної передумови інноваційного розвитку їх в інтеграційних умовах; розглянути порядок та проблеми організації та функціонування служби внутрішнього аудиту на вітчизняних підприємствах; визначити напрями поширення досвіду організації служб внутрішнього аудиту в Україні.

Виклад матеріалів дослідження.  У процесі інтегрування національної економіки у світове співтовариство вітчизняні підприємства починають активно шукати шляхи посилення своїх позицій як на внутрішньому, так і зовнішньому ринках, шляхи залучення інвестицій та інновацій. За цих умов перед власниками та керівниками підприємств гостро стоїть питання організації на підконтрольному об’єкті такої системи управління підприємством, яка б сприяла економному, ефективному використанню наявних ресурсів, їх раціональному розподілу, комплексному, чіткому та вчасному контролі та обліку за усіма господарськими процесами, формуванню прозорої звітності. Здійснення такого управління керівником чи власниками важко уявити без суттєвої інформації щодо всіх структурних рівнів.

Саме тому створення та функціонування служби внутрішнього аудиту є реальним засобом забезпечення керівництва, власників підприємства необхідним обсягом інформації про здійснення всіх господарських процесів на підприємстві.

Таким чином, в основі організації служби внутрішнього аудиту лежить поняття «внутрішній аудит», загальне визначення якого у фаховій літературі відсутнє. Ознайомившись із пропозиціями багатьох авторів щодо трактування сутності поняття «внутрішній аудит» та в розрізі обраної нами теми дослідження, мивважаємо, що внутрішній аудит є видом практичної діяльності внутрішніх аудиторів, який, реалізовуючи функції управління та контролю, призначений забезпечувати керівництво підприємства інформацією про всі сторони діяльності його структурних підрозділів, у тому числі щодо правильності та своєчасностіведення обліку, достовірності та точності звітних даних, відповідності здійснення господарської діяльності вимогам законодавства. Внутрішній аудит призначений також сприяти вдосконаленню систем контролю, обліку і управління, які діють на підприємстві, та забезпечувати підвищення ефективності його функціонування.

Служба внутрішнього аудиту – це самостійний структурний підрозділ підприємства, що створюється рішенням вищого органу його управління, який визначає повноваження й відповідальність служби, а також призначає керівника, на якого покладаються функції забезпечення внутрішнього аудиторського контролю за всіма напрямами роботи підприємства. Чисельність служби внутрішнього аудиту підприємства має бути достатньою для досягнення цілей та завдань, поставлених перед цим підрозділом [1].

Створення служби внутрішнього аудиту на підприємстві переслідує одну, однак ключову мету, – підвищення результативності діяльності підприємства та його структурних підрозділів шляхом прийняття керівництвом, власниками підприємства обґрунтованих, своєчасних та виважених управлінських рішень, на основі отримання від внутрішніх аудиторів повної та правдивої інформації про діяльність підприємства.

Метою діяльності служби внутрішнього аудиту, на нашу думку, є моніторинг та оцінка дотримання економічної, у тому числі облікової та контрольної, політики підприємства; оцінка функціонування всіх його структурних підрозділів; вивчення фінансової та управлінської інформації, дослідження ефективності здійснення господарських операцій, контролю за збереженням усіх його активів та капіталу, попередження ризиків, а у випадку їх виникнення швидке та «безболісне» усунення.

Порядок організації служби внутрішнього аудиту полягає в тому, що служба внутрішнього аудиту створюється і функціонує як окремий структурний адміністративний підрозділ підприємства. Вона повинна мати високий ступінь незалежності в організаційній структурі управління та контролю підприємством, що і визначатиме рівень об’єктивності внутрішнього аудиту. Саме тому працівники, які здійснюють внутрішній аудит, підпорядковані і зобов’язані подавати звіти тільки керівництву, яке призначило їх на цю ділянку роботи.

Служба внутрішнього аудиту займає проміжну ланку між структурними підрозділами підприємства та користувачами результатів його діяльності в плані контролю всіх процесів діяльності та надання рекомендацій керівникові підприємства щодо усунення недоліків та перспектив розвитку підприємства для отримання прибутку [9, с. 142]. Місце служби внутрішнього аудиту на підприємстві показано на рис. 1.

Рис. 1. Місце служби внутрішнього аудиту на підприємстві

(розроблено автором):

1 –  керівництво підприємства видає завдання працівникам служби внутрішнього аудиту про збирання необхідної інформації;  2 –  працівники служби здійснюють запит щодо необхідної інформації до відповідних структурних підрозділів;  3 –  надання структурними підрозділами працівникам служби запитуваної інформації;  4 –  опрацювання інформації працівниками служби: збирання та збереження інформації, перерозподіл інформації, обробка інформації, узагальнення результатів обробки інформації в документі, що засвідчує результати перевірки певного структурного підрозділу;  5 –  передавання висновку з інформацією та пропозиціями щодо удосконалення управління керівникові або власникові підприємства

Через поданий рисунок бачимо важливість функціонування служби внутрішнього аудиту, ефективність діяльності якої залежить від правильної її організації та дотримання відповідних принципів побудови (табл. 1).

Таблиця 1. Принципи побудови служби внутрішнього аудиту на підприємстві

Джерело: розроблено автором за даними [11, с. 343].

Служба внутрішнього аудиту повинна складатися з представників різних спеціальностей: бухгалтерів, спеціалістів з аудиту, ревізорів, представників технічних та економічних спеціальностей залежно від галузі підприємства, на якому проводиться внутрішній аудит. Усі вони повинні мати достатні навички користування комп’ютером, щодо дотримання безпеки та захисту інформаційних систем тощо.

Керівником цієї служби доречно призначати висококваліфікованого фахівця з вищою економічною чи юридичною освітою (загальна вимога до аудиторавідповідно до Закону України «Про аудиторську діяльність»), досвідом облікової або юридичної роботи, і який має сертифікат та кваліфікацію професіонального аудитора чи бухгалтера.

Загалом усі працівники служби внутрішнього аудиту повинні досконало знати специфіку власного підприємства, його організаційно-економічну структуру, структуру управління, об’єкти управління та контролю, коло питань, які повинні бути висвітлені, володіти технікою і методикою проведення перевірок, добре знати законодавчі та нормативні акти, уміти опрацьовувати отримані матеріали, визначати шляхи попередження та ліквідації недоліків і втрат, визначати резерви підвищення ефективності всіх видів діяльності підприємства, захищати законні інтереси власників у судових інстанціях тощо.

У процесі комплексного вивчення аналізованого питання було встановлено, що основними функціями служби внутрішнього аудиту на підприємстві є:

1) контроль за правильністю підготовки та складання фінансової, статистичної, управлінської та податкової звітності [7, с. 480];

2) контроль за діяльністю структурних підрозділів підприємства та надання їм допомоги у вирішенні проблемних питань;

3) нагляд за роботою систем управління та передачі інформації;

4) виявлення ризиків у ході виконання аудиторських завдань, їх фахова оцінка та моніторинг;

5) надання рекомендацій власникам та керівникам підприємства, які дають змогу ефективно контролювати ризики;

6) оперативний контроль основних видів діяльності підприємства [7, с. 481];

7) виявлення резервів підвищення ефективності діяльності підприємства та його конкурентоспроможності;

8) сприяння покращенню якості отримання підприємством зовнішніх аудиторських послуг та інші.

Оскільки служба внутрішнього аудиту на підприємстві не є обов’язковою (на відміну від комерційних банків), то завдання, які ставляться перед внутрішніми аудиторами керівниками (власниками), визначаються самостійно, що значним чином залежить від специфіки підприємства, особливостей його організаційноїструктури та цілей, які ставить перед собою власники або керівництво підприємства в умовах сьогодення.

На відмінну від провідних країн світу досвід організації служб внутрішнього аудиту на підприємствах в Україні не набув поширення, що зумовлено низкою проблем:

1) відсутність чіткого розуміння сутності та місця внутрішнього аудиту в системі управління підприємством;

2) відсутність методичного забезпечення внутрішнього аудиту;

3) повна відсутність стандартів внутрішнього аудиту в Україні;

4) відсутність методик проведення внутрішнього аудиту, робочої документації;

5) недостатність висвітлення в чинних нормативно-правових матеріалах базових принципів внутрішнього аудиту підприємства;

6) брак досвіду аудиторської діяльності;

7) недостатня кількість кваліфікованих аудиторських кадрів;

8) високий рівень корумпованості, хабарництва, тіньової економіки, нелегальних схем «відмивання» грошей, ведення подвійної бухгалтерії тощо.

Вирішення наведених проблем сприятиме поширенню практики внутрішнього аудиту на вітчизняних підприємствах і поширенню розуміння керівництвом, власниками підприємства доцільності створення служб внутрішнього аудиту як ефективного засобу управління та контролю.

З цією метою пропонуємо здійснити низку заходів, а саме:

– сформувати розуміння професії «внутрішній аудитор» як на рівні держави, так і на рівні підприємств різних галузей та посилити зацікавленість в її розвитку;

– визначити на методичному рівні принципи внутрішнього аудиту;

– розробити та вдосконалити нормативно-правове регулювання аудиту;

– сформувати рекомендації до організаційної структури служб внутрішнього аудиту;

– розробити організаційно-технологічні схеми та процедури проведення внутрішнього аудиту;

– вдосконалити методологію проведення внутрішнього аудиту;

– здійснити професійну підготовки фахівців із внутрішнього аудиту тощо.

Ефективна система внутрішнього аудиту на підприємстві значно підвищить зацікавленість інвесторів до таких підприємств, що стане вагомим аргументом для підприємств в умовах обрання ними інноваційно-інвестиційного вектора розвитку економічних відносин.

Висновки та перспективи наукових розробок у цьому напрямі.  За результатами проведеного дослідження нами обґрунтовано роль та необхідністьстворення і функціонування на вітчизняних підприємствах служби внутрішнього аудиту, яка є багатофункційною та виконує низку важливих завдань. Ця служба є невід’ємною складовою цілісного механізму забезпечення розвитку підприємства в умовах інноваційно-інвестиційного розвитку національної економіки.

На сучасному етапі існує низка проблем, що гальмує поширення на вітчизняних підприємствах провідного досвіду у сфері проведення внутрішнього аудиту та функціонування служб внутрішнього аудиту. Однак визначені шляхи подолання цих проблем, на нашу думку, є конструктивним та актуальними.

У контексті досліджуваної проблематики доцільним уважаємо вивчення особливостей функціонування служб внутрішнього аудиту за кордоном з метою перейняття кращого світового досвіду та його поширення на підприємствах України з урахуванням специфіки національної економіки, нормативно-правового забезпечення та самих вітчизняних підприємств.

Список використаних джерел:

1. Акєнтьєва О. Б. Щодо організації служби внутрішнього аудиту на підприємстві / О. Б. Акєнтьєва, Ю. І. Андрюніна. – [Електронний ресурс]. – Режим доступу :http://www.rusnauka.com/7_NND_2009/Economics/42715.doc.htm

2. Гуцаленко У. О. Внутрішній аудит як складова системи ефективного управління підприємством / У. О. Гуцаленко, Г. В. Причепа // Інноваційна економіка. – 2011. – № 21 (2) – С. 111–114.

3. Гуцаленко Л. В. Сутність та функції внутрішнього аудиту на підприємствах України / Л. В. Гуцаленко, А. О. Ярова // Інноваційна економіка. – 2011. – № 21 (2) – С. 105–107.

4. Каліцінська К. О. Роль внутрішнього аудиту в системі економічної безпеки підприємства / К. О. Каліцінська // Економіка та підприємництво. – 2011. – № 3. – С. 136–139.

5. Кравченко В. В. Проблеми та перспективи розвитку внутрішнього аудиту в сучасних умовах господарювання / В. В. Кравченко // Наукові праці Київського нац. тех. ун-ту: Сер. «Економічні науки». – 2010. – № 17. – С. 32–35.

6. Макеєва О. Перспективи розвитку внутрішнього аудиту в Україні / О. Макеєва // Економіст. – 2010. – № 6. – С. 54–57.

7. Подолянчук О. А. Значення внутрішнього аудиту в системі контролю сільськогосподарського підприємства / О. А. Подолянчук // Економічний аналіз. – 2010. – № 6. – С. 479–481.

8. Сметанко О. Сутність та місце внутрішнього аудиту в системі корпоративного управління акціонерним товариством / О. Сметанко // Соціально-економічні проблеми і держава. – 2013. – Вип. 1 (8). – С. 247–253.

9. Філозоп О. В. Організація служби внутрішнього аудиту як передумова якісного його здійснення / О. В. Філозоп // Вісник ЖДТУ: Сер. «Економічні науки». – 2009. – № 1 (47). – С. 140–144.

10. Чуєнков А. Є. Сутність та організація служби внутрішнього аудиту / А. Є. Чуєнков // Економічний часопис-ХХІ. – 2010. – № 7–8. – С. 38–42.

11. Шульга А. В. Організація служби внутрішнього аудиту і методика його проведення / А. В. Шульга, О. А. Топоркова // Вісник Дніпропетровського національного університету залізничного транспорту імені академіка В. Лазаряна. – 2012. – Вип. 42. – С. 341–346.

12. Dominic S. B. Soh The internal audit function: Perceptions of internal audit roles, effectiveness and evaluation / S. B. Soh Dominic, Nonna Martinov-Bennie // Managerial Auditing Journal. – 2011. – Vol. 26 Iss: 7. – P. 605–622.

13. Marsha B. Keune Materiality Judgments and the Resolution of Detected Misstatements: The Role of Managers, Auditors, and Audit Committees / Karla M. Johnstone // The Accounting Review. – 2012. – Vol. 87:5. – P. 1641–1677.

14. Shu Lin The Role of the Internal Audit Function in the Disclosure of Material Weaknesses / Shu Lin, Mina Pizzini, Mark Vargus, Indranil R. Bardhan // The Accounting Review. – 2011. – Vol. 86, Issue 1. – Р. 287–323.

15. Stephen K. Auditors’ Internal Control over Financial Reporting Decision / Stephen K., Asare, Brian C. Fitzgerald, Lynford E. Graham, Jennifer R. Joe, Eric M. Negangard and Christopher J. // Analysis, Synthesis, andResearch Directions. AUDITING: A Journal of Practice & Theory. – 2013. – 32: Supplement 1. – Р. 131–166.