О. В. Головень, І. О. Клопов

КОНЦЕПТУАЛЬНІ ПОЛОЖЕННЯ ТАКТИЧНОГО УПРАВЛІННЯ ПІДПРИЄМСТВОМ

Актуальність проблеми.  Властиві Україніумови господарювання, які ґрунтуються на дії законів ринку та конкурентної боротьби, змушують вітчизняних підприємців швидко пристосовуватися до змін ринкового середовища та вносити відповідні корективи до товарного асортименту, проводити гнучку цінову, закупівельну та збутову політику. Крім того, прискорення інтеграційних процесів України до світового економічного простору вимагає застосування сучасних підходів управління підприємствами, спрямованих на посилення власних конкурентних позицій на ринку. У таких умовах успішна діяльність підприємств передбачає ретельне вивчення ринку, внесення змін до товарного асортименту, проведення гнучкої цінової політики, реорганізації закупівельної та збутової діяльності, перебудови організаційних структур управління. Найбільш легко та економічно вигідно проводити такі зміни на тактичному рівні.

Упровадження тактичного управління в практику підприємництва України вимагає, з одного боку, розробки відповідного теоретичного підґрунтя, адаптованого до сучасних економічних умов, а з іншого – гнучкого балансування інструментів у тактичному наборі підприємства.

Аналіз наукових досліджень.  Світовою економічною наукою та практикою накопичено великий досвід у теорії управління. Зокрема, значний внесок у розвиток та становлення цієї теорії з точки зору комплексності зробили І. Ансофф [1; 2], В. М. Колесник [3], з акцентом на функційний аспект – А. Файоль [4], Р. Гріфін [5], Й. С. Завадський [6], С. Роббінс [7], позиції цільової спрямованості управління дотримуються Б. А. Райзберг, Л. М. Лозовский, Е. Б. Стародубцева [8], М. М. Мартиненко [9].

Дослідження, здійснювані останніми роками у сфері тактичного управління, можна умовно поділити на дві групи. У значній частині наукових праць ідеться про формування короткострокових планів реалізації стратегій [10–13]. В інших дослідженнях увага зосереджена на інструментальних аспектах тактичного управління – засобах, прийомах та методах досягнення цілей у конкретних умовах [14–17]. Потрібно наголосити, що обидва аспекти є рівнозначними за важливістю та вимагають поєднання, що реалізовано в [18]. На сьогодні вже розроблено інструментарій прийняття управлінських рішень на тактичному рівні, що й відображено у працях:А. Я. Берсуцкого [19], З. О. Іванової [20], А. І. Ільїна [21], Н. І. Новицького, В. П. Пашуто [22], А. Г. Поршнєва [23], Г. М. Тарасюка [24; 25],А. А. Томпсона [26], В. А. Савченко [27], В. А. Циганкова [28] та інших.

Незважаючи на особливе місце тактичного управління в забезпеченні ефективного розвитку підприємства, дотепер залишаються невирішеними багато теоретичних, методологічних та прикладних проблем, зумовлених передусім складністю, нестабільністю та невизначеністю внутрішнього й зовнішнього середовищ функціонуванняпідприємств, а також значною складністю їхньої структури. Аналіз опублікованих праць дозволяє стверджувати, що питання застосування науково обґрунтованих методів для вирішення широкого спектру завдань тактичного управління підприємством, серед яких найбільш ефективним є методи економіко-математичного моделювання, недостатньо розроблені як у науковому, так і в практичному аспектах.

Мета роботи  – удосконалення концептуальних засад тактичного управління підприємством в умовах дії факторів конкурентного середовища.

Виклад матеріалів дослідження.  Тактичне управління пропонують здійснювати на основі синтезу таких структурних елементів: база даних, система цілепокладання підприємства, база економіко-математичних моделей та система підтримки прийняття рішень (рис. 1).

Детальний розгляд основних елементів організації тактичного управління підприємством в умовах конкурентного середовища дозволяє об’єднати їх у єдинийконцептуальний підхід, графічна ілюстрація якого наведена на рис. 2.

Рис. 1. Структурний синтез елементів організації тактичного управління на підприємстві (розроблено авторами)

Підприємство, щоб функціонувати, повинне мати чітко сформульовану стратегію, у якій описано основні кроки досягнення поставлених цілей та бажаних результатів. З огляду на це потрібно розбити стратегію на конкретні стратегічні ініціативи, у межах яких виділити завдання для окремих структурних підрозділів.

У межах стратегії розвитку підприємства формується тактика управління. Вона передбачає розв’язання окремих середньострокових проблем, що необхідно для досягнення стратегічних цілей підприємства (за їх досягнення відповідають керівники середньої ланки). Інструментами діяльності підприємства в цьому напрямі є моніторинг.

Моніторинг проводиться на основі зведеної бази даних, яка включає як внутрішні, так і зовнішні показники. Зовнішні та внутрішні фактори, що впливають на діяльність підприємства, формують його середовище, яке фактично визначає положення підприємства на ринку, його економічний потенціал та фінансову результативність. Такі фактори в свою чергу діляться на розрахункові та інформативні (рис. 2).

Для підвищення ефективності використання інформації та мінімізації початкових похибок у розрахунках необхідним є проведення фільтрації даних за такими критеріями як об’єктивність, точність, доцільність тощо.

Підставою для прийняття рішень на підприємстві є система ключових показників ефективності, під якою розуміють систему фінансових та нефінансових показників, що впливають на кількісну або якісну зміну результатів відносно стратегічної мети (або очікуваного результату). Водночас ключові показники виступають інструментарієм, що дозволяє наповнити процес прийняття рішення адекватною та достатньою інформацією.

Графічна ілюстрація концептуального підходу до організації тактичного управління підприємством

(розроблено авторами)

Періодичне і/або систематичне відстеження ключових показників діяльності підприємства в межах заходів моніторингу дозволяє визначити цільові показники, значення яких є незадовільним. У цьому випадку необхідно враховувати, що цільовий показник може бути нижче встановленого на підприємстві критичного рівня, бути близьким до нього або мати стійку тенденцію негативного характеру. З точки зору ситуаційного управління незадовільне значення цільових показників для підприємства ідентифікується як наявність проблеми у відповідній сфері управління, тому важливим завданням є не лише ідентифікація факту виникнення певних проблем в сфері, яку характеризує досліджуваний цільовий показник, а й з’ясування динаміки розвитку проблеми або успішності її вирішення. Якщо впродовж декількох періодів цільовий показник невпинно змінюється в негативний бік, то це свідчить або про ігнорування проблеми на підприємстві, або про неефективність обраного підходу до її вирішення, або про наявність визначальних зовнішніх факторів, що не дозволяють її ліквідувати.

Сукупність заходів щодо покращення значення цільових показників, які мають негативну динаміку, формує певну кількість пріоритетних завдань. З огляду на це в конкурентному середовищі в межах тактичного управління висувають такі завдання: планування, прогнозування, маркетинг (рис. 2). На інструментальному рівні кожне з вказаних завдань розв’язують на основі однієї або комбінації кількох економіко-математичних моделей. Економіко-математичні моделі, що дозволяють алгоритмічно та інструментально підтримати процес реалізації завдань тактичного управління підприємством, наведено в табл. 1.

Застосування економіко-математичного інструментарію дозволяє провести моделювання процесу вирішення проблемних ситуацій на підприємстві та оцінитиможливі наслідки для підприємства за умови реалізації того чи того модельного сценарію. Необхідно зазначити, що процес моделювання має високу ефективність, оскільки найчастіше реалізований на сучасній інформаційно-технологічній та програмній основі. Складність рекомендованого економіко-математичного інструментарію (табл. 1), великий обсяг даних, необхідність фіксації та подальшого збереження модельних сценаріїв обумовлює використання інформаційно-технічної бази. Проведено аналіз наявних інформаційно-аналітичних систем, які дозволяють реалізовувати зазначений в дослідженні інструментарій, результати якого наведено в табл. 2.

Таблиця 1. Економіко-математичні моделі реалізації завдань тактичного управління підприємством у конкурентному середовищі

Технічна, програмна реалізація модельних експериментів дозволяє сформувати множину модельних сценаріїв, серед яких потрібно відфільтрувати ті, які підприємство не може реалізувати через внутрішні обмеження. Ці обмеження витворюються фінансовим, ресурсним, інформаційним, трудовим потенціалом підприємства (рис. 2).

Наведені концептуальні положення практично реалізовано на приватному сільськогосподарському підприємстві «Банівка» Приморського району Запорізькоїобласті, коли розроблялася система заходів щодо зниження ризику виникнення дебіторської заборгованості та відповідно підвищення його фінансової стійкості. Результати моделювання дозволили дати керівництву ПСП «Баніка» рекомендації про звуження кола контрагентів, що дозволять ефективно співпрацювати із платоспроможними підприємствами.

Отже, реалізація наведеного концептуального підходу до організації тактичного управління підприємством дозволить своєчасно зменшити дестабілізуючі впливи з боку конкурентного середовища. Для цього пропонуємо ідентифікувати проблемні ситуації, обґрунтовувати цілеспрямовані короткострокові управлінські заходи щодо їх ліквідації та досягати визначених стратегічних цілей.

Таблиця 2. Ефективні інформаційно-аналітичні системи реалізації

економіко-математичного інструментарію тактичного управління підприємством

Висновки та перспективи наукових розробок у цьому напрямі .  Розроблено теоретичні положення концептуального підходу до організації процесу тактичного управління підприємством, який, на відміну від інших, засновано на синтезі переваг розповсюджених економіко-математичних моделей, що дозволяють своєчасно реагувати на зміни в умовах функціонування підприємства, скоротити час відповідної корекції управлінських рішень, знизити рівень витрат на їх реалізацію та водночас дотриматисья стратегічного плану.

Практичне значення отриманих теоретичних результатів убачаємо в тому, що запровадження їх в підприємницьку діяльність дозволить у короткостроковому періоді невілювати непередбачені зміни конкурентного середовища. Це можна здійснити шляхом внесення коректив до поточної реалізації стратегій. Запропоновані положення також мають універсальний характер щодо сфери застосування та ієрархічної складності об’єкта управління.

Список використаних джерел:

1. Ansoff I. H. Optimizing Profitability in Turbulent Environments: A Formula for Strategic Success / I. H. Ansoff, P. Sullivan // Long Range Planning. – 1993. – V. 26, № 5. – P. 11–23.

2. Ансофф И. Стратегическое управление / И. Ансофф. – М.: Экономика, 1989. – 519 с.

3. Колесник В. М. Теоретичні підходи до функціонування менеджменту, його ефективності в системі управління сільськогосподарськими підприємствами / В. М. Колесник, К. І. Воєнна // Економічний простір. – 2013. – № 71. – С. 193–203.

4. Файоль А. Управление – это наука и искусство / [Файоль А., Емерсон Г., Ейлор Ф., Форд Г.]. – М.: Республіка, 1992. – 351 с.

5. Гріфін Р. Основи менеджменту: підруч. / наук. ред. В. Ящура, Д. Олесневич. – Львів: Бак, 2001. – 624 с.

6. Завадський Й. С. Менеджмент / Й. С. Завадський. – К.: Українсько-фінський інститут менеджменту і бізнесу, 1997. – Т. 1. – 543 с.

7. Роббинс С. Менеджмент / С. Роббинс, М. Коултер; пер. с англ. – [8-е изд.]. – М.: Вильямс, 2007. – 1056 с.

8. Райзберг Б. А. Современный экономический словарь / Райзберг Б. А., Лозовский Л. М., Стародубцева Е. Б. – М.: ИНФРА-М, 1997. – 447 с.

9. Мартиненко Н. М. Основи менеджменту: підруч. / Н. М. Мартиненко. – К.: Каравела, 2003. – 496 с.

10. Айдинян Р. О соотношении понятий «цель», «стратегия» и «тактика» в теории и практике менеджмента [Електронний ресурс] / Р. Айдинян, Т. Шипунова // Персонал Микс. – 2001. – № 2. – Режим доступу: http://www.cfin.ru/pss/pmix/2001-2/27.shtml

11. Иода Е. В. Управление предпринимательскими рисками / Иода Е. В., Иода Ю. В., Мешкова Л. Л. , Болотина Е. Н. – [2-е изд., испр. и перераб.]. – Тамбов: Изд-во Тамбовского гос. техн. ун-та, 2002. – 212 с.

12. Минцберг Г. Стратегический процесс / Г. Минцберг, Дж. Б. Куинн, С. Гошал; пер. с англ. под ред. Ю. Н. Каптуревского. – СПб.: Питер, 2001. – 688 с.

13. Фатхутдинов Р. А. Стратегический менеджмент: учеб. / Р. А. Фатхутдинов. – [7-е изд., испр. и доп.]. – М.: Дело, 2005. – 448 с.

14. Василенко В. О. Стратегічне управління підприємством: навч. посіб. / В. О. Василенко, Т. І. Ткаченко. – К.: Центр навчальної літератури, 2004. – 400 с.

15. Мескон М. Х. Основы менеджмента / М. Х. Мескон, М. Альберт, Ф. Хедоури; пер. с англ. – М.: Дело, 1992. – 350 с.

16. Чуйкин А. М. Основы менеджмента: учеб. пособ. / А. М. Чуйкин. – Калининград: Калининградский ун-т., 1996. – 106 с.

17. Фоломкіна І. С. Тактика підприємства: сутність, особливості і взаємозв’язок зі стратегією [Електронний ресурс] / І. С. Фоломкіна. – Режим доступу: http://www.rusnauka.com/ 30_NIEK_2009/Economics/54111.doc.htm

18. Балабанова Л. В. Стратегія і тактика управління підприємством: навч. посіб. / Л. В. Балабанова, І. С. Фоломкіна. – Донецьк: Донецький нац. ун-т економіки і торгівлі, 2009. – 421 с.

19. Берсуцкий А. Я. Концептуальные положения стратегии и тактики в управлении ресурсным потенциалом предприятия / А. Я. Берсуцкий // Економіка промисловості. – 2008. – № 4. – С. 122–133.

20. Іванова З. О. Тактичний і стратегічний контролінг в управлінні розвитком туристичних підприємств / З. О. Іванова // Актуальні проблеми економіки. – 2012. – № 10 (136). – С. 110–114.

21. Ильин А. И. Планирование на предприятии / А. И. Ильин. – Мн.: Новое знание, 2001. – 635 с.

22. Новицкий Н. И. Организация, планирование и управление производством / Н. И. Новицкий, В. П. Пашуто. – М.: Финансы и статистика, 2007. – 576 с.

23. Поршнев А. Г. Управление организацией / Поршнев А. Г., Румянцева З. П., Саломатин Н. А. – М.: ИНФРА-М, 2000. – 669 с.

24. Тарасюк Г. М. Планова діяльність як системний процес управління підприємством / Г. М. Тарасюк. – Житомир: Житомирський держ. тех. ун-т, 2006. – 469 с.

25. Тарасюк Г. М. Контроль в системі управління плановою діяльністю підприємства / Г. М. Тарасюк // Проблеми теорії та методології бухгалтерського обліку, контролю і аналізу: зб. наук. праць Житомирського державного технологічного університету. – Житомир, 2010. – № 1(16). – С. 284–299.

26. Thompson A. A. Strategic management: Concepts and Cases / A. A. Thompson Jn., A. J. Strickland III, John E. Gamble. – McGraw-Hill, 2011. – 644 p.

27. Савченко В. А. Математична модель процесу функціонування мультиагентної автоматизованої системи управління тактичного рівня / В. А. Савченко // Сучасні інформаційні технології у сфері безпеки та оборони. – 2010. – № 3(9). – С. 33–35.

28. Цыганков В. А. Система управления наукоемким производством / В. А. Цыганков. – Омск: Изд-во Омского гос. техн. ун-та, 2010. – 88 с.