Аналіз наукових досліджень. Дослідженню питань застосування сучасних технологій в управлінні підприємствами туристичної галузі присвячені роботивітчизняних та зарубіжних учених, серед яких В. А. Квартальнов, М. П. Мальська, С. В. Мельниченко, Н. І. Плотникова, М. М. Скопень та інші, які в своїх наукових працях висвітили теоретичні та практичні аспекти застосування сучасних технологій в управлінні туристичними підприємствами.

Мета роботи  – визначення ролі та перспектив застосування сучасних технологій в управлінні підприємствами туристичної галузі.

Виклад матеріалів дослідження. Протягом останніх десятиліть у розвинутих країнах спостерігаються структурні зрушення в економічному розвитку, які виражаються у збільшенні частки сфери послуг. Сектор послуг сягає близько 75 % ВВП, випереджаючи виробничий за темпами росту, за наданням нових видів послуг, за адаптацією до ринкових умов [6]. Головну роль у таких змінах відіграють інновації в управлінні. Інноваційні управлінські технології сприяють передовому розвитку підприємств сфери послуг, досягненню та утриманню конкурентних переваг. Звісно, інновації в управлінні підприємствами сфери послуг залежать від конкретної галузі, але мають спільну мету – задоволення потреб споживачів через надання якісних послуг. Рівень упровадження інновацій в управління підприємствами залежить від рівня їхньої адаптації до нових управлінських технологій та інструментів і готовності максимально використовувати власні ресурси.

У більшості розвинених країн підприємства сфери послуг є лідерами серед покупців та користувачів інформаційних технологій в управлінні підприємствами сфери послуг. У сфері управління технології широко використовують у таких аспектах, як технології менеджменту, бізнес-технології, технології організаційного розвитку, планування.

Управлінські технології в широкому сенсі становлять сукупність методів та процесів управління, а також наукове обґрунтування способів управлінської діяльності, у тому числі формування управлінських рішень для досягнення загальних та конкретних цілей [4, с. 38].

Під інноваційними управлінськими технологіями потрібно розуміти новостворений або вдосконалений алгоритм змін для отримання певних конкурентних переваг, до яких відносять бюджетування, бенчмаркинг, реінжиніринг, стратегічне планування, сегментацію споживачів, формування місії та візії, аутсорсинг, систему управління взаємодією з клієнтами, збалансовану систему показників, управління знаннями, ключові компетенції [3, с. 57 ].

Розгляньмо сутність інноваційних управлінських технологій на прикладі підприємств туристичної галузі, що є однією з найбільш прибуткових та динамічних у сфері послуг. Туристична діяльність, здійснювана суб’єктами, туристичної індустрії, направлена на забезпечення потреб споживачів у послугах внутрішнього та міжнародного туризму. Здійснення діяльності туристичних підприємств відбувається на основі обміну як засобу задоволення потреб населення в туристичних послугах і виражається в товарно-грошовій та інформаційній формі.Інформація є головним активом туристичних підприємств, тому саме в цій галузі ступінь упровадження інформаційних технологій в управління відіграє одну з найважливіших ролей у досягненні та утриманні конкурентних переваг.

З метою визначення потреби у впровадженні управлінських технологій у діяльність туристичних підприємств проведено оцінку їхніх ринкових можливостей (на прикладі таких підприємств як: ТОВ «ВАМ», ТОВ «Мисливтурсервіс», ТОВ «Paspartu travel»), в основі чого лежить попередньо проведена оцінка їхнього фінансового стану, матеріально-технічної бази, кадрового потенціалу, системи збуту та просування туристичних послуг на ринок, інформаційної інфраструктури тощо (табл. 1). Дослідження зовнішнього середовища дозволяє оцінити сильні та слабкі сторони цих підприємств, визначити їхні можливості та небезпеки, що чатують на них, на основі SWOT-аналізу.

Таблиця 1. Карта результатів SWOT-аналізу підприємств

ТОВ «ВАМ», ТОВ «Мисливтурсервіс», ТОВ «Paspartu travel»

На основі проведеного SWOT-аналізу можна виділити такі спільні для всіх підприємств можливості, як поглиблення диверсифікації послуг, що вимагає дослідження туристичного попиту, визначення актуальних та перспективних напрямів діяльності. Отже, управлінські технології мають упроваджуватися з орієнтацією на вирішення цих питань.

Розглядаючи управлінські технології українських туристичних підприємств, доцільно класифікувати методи управління за рівнями впливу – макро-, мезо- та макрорівнів (рис. 1).

Методи управління макрорівня, а саме правові, організаційно-адміністративні, економічні та морально-етичні, характерні державним органам управління, до яких належать Верховна Рада України, Кабінет Міністрів України, Верховна Рада АР Крим, Рада Міністрів АР Крим, Державне агентство з туризму та курортів України, відповідні структурні підрозділи обласних, Київської та Севастопольської міськдержадміністрацій.

До методів мезорівня відносять методи управління туристичними підприємствами на галузевому рівні. Управлінський вплив здійснюють професійні та громадські об’єднання, зацікавлені в розвитку туристичної сфери в цілому або окремих напрямків міжнародного туризму. Галузеві об’єднання є важливою ланкою в розвитку міжнародного туризму в Україні.

Серед галузевих об’єднань – Рада туристичних міст України, створена з метою реалізації Державної та міських програм у сфері туризму та курортів з урахуванням пропозицій та можливостей міст, які входять до Ради, координація міжнародних та міських проектів у сфері туризму та курортів, сприяння в реалізації державної політики у сфері туризму та курортів місцевими органами самоврядування та ін. Громадська рада при Державному агентстві України з туризму та курортів є постійно діючим колегіальним виборним консультативно-дорадчим органом. До професійних об’єднань належать Асоціація лідерів туристичного бізнесу України (АЛТУ), Туристична Асоціація України (ТАУ), Асоціація малих готелів та апартаментів України, Асоціація сприяння туристським технологіям (АСТТ), Кримська асоціація туристичних агентств (КАТА), Спілка сприяння розвитку сільського зеленого туризму в Україні.

Рис. 1. Класифікація методів управління туристичними підприємствами за рівнями впливу

(розроблено автором)

За критерієм способу впливу, здійснюваним на мезорівні з метою управління підприємствами галузі міжнародного туризму, такі методи управління можна поділити на інформаційно-комунікаційні та організаційно-правові.

Сутність методів впливу мікрорівня на функціонування підприємств з надання послуг міжнародного туризму полягає у впливі на внутрішнє середовище для досягнення цілей підприємства.

Для підвищення ефективності застосування інформаційних та інформаційно-комунікаційних методів на всіх зазначених рівнях управління туристичнимипідприємствами доцільно застосовувати аутсорисинг, метою якого є підвищення ефективності певних функцій у галузі інформаційних технологій, збуту, обслуговування, забезпечення персоналом. Використання аутсорсингу забезпечуює умови нарощування обсягів продажів товарів і послуг за рахунок вирішення питань нестачі ресурсів підприємства. Вирішення нестачі ресурсів засновано на передачі на договірній основі непрофільних функцій іншим організаціям, щоспеціалізуються в конкретній сфері і що володіють відповідним досвідом, знаннями, технічними засобами.

На відміну від послуг сервісу і підтримки, що мають разовий, епізодичний, випадковий характер та обмежені початком і кінцем, на аутсорсинг зазвичай покладають функції із професійної підтримки безперебійної працездатності окремих систем та інфраструктури на основі тривалого контракту (не менше 1 року).

З точки зору аутосорсингу послуг, що охоплює різні за своїм змістом види діяльності туристичного підприємства, пов’язані із задоволенням туристськогопопиту, виділяють три його напрями:

– ITO (IT Outsourcing) – процес виконання робіт із розробки, упровадження і супроводу завдань, пов’язаних з інформаційними технологіями, за якого частинаабо навіть всі функційні задачі віддаються на реалізацію стороннім виконавцям, які спеціалізуються на виконанні таких робіт [1].

– ASP (Application Service Provider) – компанія, яка забезпечує своїм клієнтам обумовлені в контракті послуги з розміщення, підтримки, управління та доступудо додатків. Реалізацію таких послуг, як правило, здійснюють через спеціалізовані центри обробки даних (data center), побудовані з дотриманням усіх заходівелектронної та фізичної безпеки інформації. Клієнти провайдерів ASP отримують можливість значно заощаджувати фінансові ресурси на купівлю спеціалізованих програмних додатків і створення та підтримку необхідної для їх роботи інфраструктури [2].

– BSP (Business Service Provider) – компанія, що надає своїм клієнтам послуги з управління різними бізнес-процесами, як правило, стандартизованими певним чином. Така модель є розширеним варіантом надання послуг ASP. Однотипні сервіси можуть надаватися кільком клієнтам, які сплачують BSP-провайдерубезпосередньо, отримуючи ці послуги [2].

Застосування аутсорсингу доцільне з точки зору його сприяння максимальному забезпеченню туристських потреб, тому що ринок туристичних послугвимагає постійного вивчення туристського попиту та оновлення і диверсифікації турпродуктів. Аутсорсинг інформаційного забезпечення відносять до категорії ASP. До переваг застосування аутсорсингу в інформаційному забезпеченні та підтримці туристичних підприємств віднесимо:

– наявність в аутсорсера технічного забезпечення і знань для реалізації та забезпечення інформаційного забезпечення маркетингової стратегії підприємства;

– постійне забезпечення підприємств актуальною інформацією, яку практично неможливо отримати, щодо якісних і кількісних характеристик туристів за необхідними параметрами пошуку;

– економія часу і витрат підприємств із надання послуг міжнародного туризму на проведення досліджень туристського попиту.

До технологічних переваг віднесимо:

– отримання можливості використання інформаційних ресурсів, які неможливо отримати всередині підприємства;

– технологічна модернізація функцій управління маркетингом;

– забезпечення підвищення якості обслуговування обраного туристського сегмента.

До вартісних переваг віднесимо:

– скорочення витрат на проведення маркетингових досліджень;

– підвищення прибутковості туристичних підприємств.

Варто зазначити, що скорочення витрат не є визначальною перевагою впровадження аутсорсингу. Доступ до технологій сучасного рівня, залучення до діяльності висококваліфікованих фахівців, що володіють значним досвідом у сфері послуг, які надаються ними, дозволяє підвищити рівень обслуговування туристів.

Серед недоліків застосування аутсорсингових послуг туристичними підприємствами віднесимо:

– залежність від постачальника аутсорсингових послуг, можливе банкрутство якого матиме серйозні наслідки для підприємства;

– загроза витоку конфіденційної інформації, пов’язаної з фінансовими показниками, що характеризують туристів, обслуговуваних підприємством.

Висновки та перспективи наукових розробок у цьому напрямі .  Потрібно зазначити, що підприємства сфери послуг володіють схожими технічними ресурсами. Внутрішньофірмові операції здійснюють за допомогою комп’ютерної та офісної техніки. Невід’ємною складовою сервісного обслуговування є використання мережі Інтернет (пошук турів, здійснення бронювання, просування турпродуктів на міжнародний ринок тощо). Переважну кількість підприємств представляють малий та середній бізнес, тому не можуть собі дозволити або вважають за недоцільне значні витрати на автоматизацію туристичної діяльності. Така ситуація вимагає пошуку оптимального технологічного забезпечення для підвищення ефективності технологій управління підприємствами, що повинно ґрунтуватися на сучасних інформаційних технологіях, які необхідно вдосконалювати за трьома напрямами: фундаментальні дослідження; застосування інновацій і технологій для створення перспектив для впровадження новітніх розробок на підприємствах; використання сучасних технологій для розроблення нових напрямів сервісного обслуговування.

Список використаних джерел:

1. Асоціація українських аутсорсингових компаній. «Exploring Ukraine. IT Outsourcing Industry [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://www.hi-tech.org.ua/exploring-ukraine-it-outsourcing-industry-the-volume-of-it-ten/

2. Афонин М. Аутсорсинг – стратегия менеджмента в условиях динамичной неопределенности [Електронний ресурс] / М. Афонин. – Режим доступу: http://www.weboutsourcing.ru/rus/ articles/show.php?jd=15

3. Верба В. А. Аналітична оцінка управлінських технологій розвитку українських підприємств / В. А. Верба, О. М. Гребешкова // Актуальні проблеми економіки. – 2010. – № 5. – С. 52, 57.

4. Смирнов Э. А. Управленческие технологии как объект функционального аудита / Э. А. Смирнов // Менеджмент в России и за рубежом. – 2000. – № 3. – С. 38.

5. Ivakhnenkov S. Information Technologies in Accounting and Auditing: A Post-Soviet Approach / S. Ivakhnenkov. – Saarbrücken: VDM Verlag Dr. Müller GmbH & Co, 2010. – 159 p.

6. UNWTO World Tourism Barometer, Advanced Release. – 2012. – Jan. – Vol. 10, [Електронний ресурс]: Офіційний сайт Всесвітньої туристської організації. − Режим доступу: http://www.mkt.unwto.org/ru/barometer