К. С. Тимощенко

ІНДИКАТОРИ КІЛЬКІСНОЇ ОЦІНКИ РІВНЯ ФІНАНСОВОЇ БЕЗПЕКИ СУБ’ЄКТІВ ПІДПРИЄМНИЦТВА

Актуальність проблеми . Сьогоденні реалії розвитку підприємницької діяльності в Україні переконують у збільшенні обсягу загроз та небезпек, яким піддаються окремі підприємства. Рівень фінансової безпеки підприємств суттєво зменшується, особливо зважаючи на нестабільність функціонування економіки. Водночас проста якісна констатація факту зменшення рівня фінансової безпеки не дає змоги достатньою мірою обґрунтувати процеси управління суб’єктом підприємницької діяльності. Необхідність адекватних кількісних оцінок рівня фінансової безпеки є нагальною потребою менеджменту підприємств та організацій. Зазначмо також, що існують суттєві розбіжності в інтерпретації як самого поняття фінансової безпеки, так і методів, способів і критеріїв якісної та кількісної оцінки її рівня. З огляду на зазначене доцільним є дослідження адекватності та повноти методів кількісної оцінки рівня фінансової безпеки суб’єктів підприємництва.

Аналіз наукових досліджень . Перевірка адекватності чинних методів кількісного оцінювання рівня фінансової безпеки суб’єктів підприємництва є питанням настільки ж дискусійним, наскільки різноманітними є точки зору щодо самої сутності фінансової безпеки. Фінансова безпека підприємства може і повинна мати певні кількісні критерії її рівня, причому для таких критеріїв повинна визначатися гранична межа [1, с. 77]. Існування критеріїв оцінки рівня фінансової безпеки пов’язане з необхідністю об’єктувати суб’єктивні принципи управління [2, с. 15]. Саме існування подібної необхідності визначає достатньо великий обсяг сучасних наукових доробків у цьому напрямі, зокрема в наукових працях О. Ю. Амосова [1], О. В. Антонової [2], О. В. Ареф’євої [3; 4], О. Б. Блажевич [5; 6], Ю. М. Воробйова [7; 8], Т. В. Ганущак [9; 10], К. С. Горячевої [11; 12], С. Н. Ілляшенко [13], Є. П. Картузова [14; 15; 16] та ін. У наявному із зазначеного питання науковому доробку можна виділити такі дискусійні аспекти:

- виокремлення сукупності методичних підходів щодо кількісної оцінки рівня фінансової безпеки та перевірка адекватності цих підходів;

- виокремлення критеріїв та індикаторів рівня фінансової безпеки і сортування окремих показників за ступенем їхньої значущості;

- пошук абсолютних характеристик рівня фінансової безпеки, у тому числі інтегральних.

Щодо першого напряму наукового пошуку зазначмо, що існує достатня кількість праць, у яких проаналізовано та класифіковано окремі підходи. Так, наприклад, визначають два основні методичні підходи до оцінки рівня фінансової безпеки: ресурсний, що пов’язує рівень фінансової безпеки з ефективністю використання фінансових ресурсів підприємства та функційний, що пов’язує рівень фінансової безпеки із здатністю протистояти небезпекам та загрозам. Якщо виходити із вузького розуміння фінансової безпеки суб’єкта підприємництва, то індикаторами рівня фінансової безпеки є індикатори, виокремлювані в межах функційногопідходу. Якщо ж виходити із широкого розуміння рівня фінансової безпеки, то її індикаторами також будуть індикатори, що характеризують ділову активність та прибутковість діяльності суб’єкта.

У другому напрямі наукового пошуку (виокремлення критеріїв та індикаторів рівня фінансової безпеки і сортування окремих показників за ступенем їхньоїзначущості) недостатню увагу приділено дискусійності самого розуміння критеріїв чи індикаторів рівня фінансової безпеки. Оскільки фінансова безпека за своєю сутністю є системним об’єктом дослідження, то описати її можна тільки за допомогою сукупності критеріїв. Під критерієм ( грец.  κριτήριον − властивість розрізнення, засіб судження, здатність судження, спосіб виміру) зазвичай розуміють ознаку, правило прийняття рішення за результатами оцінки якої-небудь ознаки відповідно до висунутих вимог. Оскільки стан фінансової безпеки для суб’єкта підприємництва − цілий спектр станів, то такі критерії можуть змінюватися у певних межах і будуть відповідати стану безпеки. У таких умовах критерії сприймають як індикатори, тобто кількісні характеристики стану фінансової діяльності підприємства, відібрані для його характеристики [16, с. 176]. Варто зазначити, що поняття критеріїв використовують, коли ознака, властивість підлягають безпосередньому виміру, а поняття індикатора − тоді, коли властивість, ознаку можна виміряти похідним чином або якісно.

Мета роботи  – оцінка рівня фінансової безпеки суб’єктів підприємницької діяльності за допомогою сукупності індикаторів. Об’єктом дослідження є методи, способи, інструменти оцінки фінансової безпеки суб’єкта підприємництва. Залежно від окремих завдань дослідження використано методи аналізу та синтезу на основі системного підходу.

Виклад матеріалів дослідження.  Для оцінки рівня фінансової безпеки застосовують сукупність показників, кожна група яких характеризує той чи той аспект діяльності підприємства. Особливо важливим такий вибір є за функційного підходу, що характеризується широтою сприйняття самої сутності фінансової безпеки. Водночас вибір критеріїв оцінки рівня фінансової безпеки залежить і від можливості суб’єктивної інтерпретації. Чим більшою є така можливість, тим менш достовірною може бути кількісна оцінка рівня фінансової безпеки. З цієї точки зору пріоритетними є фактичні показники розвитку/діяльності підприємства, що найбільш достовірно характеризують рівень фінансової безпеки. Планові показники можуть давати певну похибку оцінки, отже, самі будуть провокувати зниження рівня безпеки [1, с. 78]. Прогнозні, а також інтегральні чи синтетичні характеристики визначатимуть достатньо високе значення суб’єктивної складової фінансової безпеки. Із подібних міркувань виходить і О. Г. Блажевич, пропонуючи різні критерії для оцінювання поточної та перспективної фінансової безпеки [7, с. 18]. Показником розвитку підприємства є збільшення його вартості, а показником фінансової безпеки − довго- і короткострокова фінансова рівновага.

До системи оцінки рівня фінансової безпеки включають сукупність послідовних взаємопов’язаних між собою блоків, етапів діяльності, систематизованих і пристосованих до цих завдань методик, методів, моделей, що дають можливість виявити, оцінити й зменшити рівень господарського ризику до прийнятного рівня з мінімальними витратами корпоративних ресурсів [1, с. 78]. Велика кількість дослідників пропонує досить широку варіацію груп показників, які характеризують рівень фінансової безпеки як у комплексі, виступаючи свого роду індикаторами рівня фінансової безпеки, так й інтегровано, формуючи синтетичну характеристику рівня фінансової безпеки. Наприклад, О. Г. Блажевич [6, с. 27] пропонує включити до сукупності показників, використовуваних у розрахунках інтегрального показника рівня фінансової безпеки такі: показники майнового стану (коефіцієнт постійності активів, коефіцієнт зносу основних засобів, питома вага дебіторської заборгованості в майні, коефіцієнт мобільності активів); показники ліквідності (коефіцієнт поточної ліквідності чи коефіцієнт загальної ліквідності, коефіцієнт швидкої ліквідності, коефіцієнт абсолютної ліквідності); показники фінансової незалежності (коефіцієнт концентрації власного капіталу, коефіцієнт фінансової стабільності, коефіцієнт фінансової стійкості); показники ділової активності (обіговість коштів у розрахунках, оборотність запасів, оборотність кредиторської заборгованості у днях, оборотність власного капіталу, оборотність мобільних активів, оборотність сукупного капіталу); показники ефективності діяльності (рентабельність сукупного капіталу, рентабельність власного капіталу, рентабельність основних засобів, валова рентабельність реалізованої продукції, чиста рентабельність реалізованої продукції).

Джерелами інформації для аналізу та оцінки фінансової безпеки можуть бути: перелік основних ризиків у діяльності підприємства; сукупність отриманих прогнозних оцінок; контрольно-ревізійні матеріали; інсайдерська інформація конкурентного середовища; офіційні статистичні дані; інформаційні матеріали державних органів та органів охорони правопорядку тощо [1, с. 78]. За дослідженнями О. В. Ареф’євої, Т. Б. Кузенко [3, с. 101–102] інформаційними ресурсами, на основі яких визначають рівень фінансової безпеки суб’єкта підприємництва, є фінансова звітність та результати роботи підприємства щодо його фінансової незалежності, платоспроможності, структури й використання капіталу та прибутку; відомості щодо конкурентного стану підприємства на товарному ринку; відомості щодо положення підприємства на ринку цінних паперів (як оператора чи/та інвестора цінних паперів, курсу акцій тощо).

Індикаторами фінансової безпеки підприємства також уважають [3, с. 102] межові значення таких показників: коефіцієнта покриття, коефіцієнта автономії, рівня фінансового левериджу, коефіцієнта забезпеченості відсотків до сплати, рентабельності активів, рентабельності власного капіталу, середньозваженої вартості капіталу, показника розвитку компанії, показників диверсифікованості, темпів зростання прибутку, обсягу продажів, активів, співвідношення оборотності дебіторської і кредиторської заборгованості тощо.

На підставі зазначених індикаторів виокремлюють рівні фінансової безпеки, фактично ототожнюючи поняття фінансової безпеки, фінансової сталості та фінансової стійкості: абсолютна фінансова сталість ↔ абсолютна фінансова безпека; нормальна фінансова сталість ↔ нормальна фінансова безпека; нестійкий фінансовий стан ↔ нестійкий рівень фінансової безпеки; критичний фінансовий стан ↔ критичний рівень безпеки; кризовий фінансовий стан ↔ кризовий рівень безпеки.

У праці [8, с. 39] виокремлюють такі критеріальні характеристики фінансової безпеки: обсяги фінансових ресурсів (значні, середні, обмежені); джерела формування фінансових ресурсів суб’єктів підприємництва (велика кількість джерел, незначна кількість джерел, одне джерело); напрями та обсяги використання фінансових ресурсів суб’єктів підприємництва (капітальні, поточні та капітальні, поточні); співвідношення доходів та витрат (доходи перевищують витрати, доходи дорівнюють витратам, доходи менші за витрати); співвідношення обсягів внутрішніх та зовнішніх джерел формування фінансових ресурсів підприємства (внутрішніх джерел більше, ніж зовнішніх, внутрішні джерела дорівнюють зовнішнім, внутрішні джерела менші за зовнішні); обрана стратегічна та оперативно-тактична модель фінансування активів підприємства (змішана, компромісна, агресивна); рівень фінансового ризику та обсяги прибутку, що формується (прибуток вищий за ризик, прибуток та ризик адекватні, прибуток менший за ризик); якість прибутку, що формується, та його достатність для самофінансування підприємства (для самофінансування достатньо прибутку від основної діяльності, для самофінансування достатньо прибутку від кількох видів діяльності, самофінансування неможливе); питома вага та якість позикових коштів у складі фінансових ресурсів підприємства (домінує довгострокова заборгованість, довго-та короткострокова заборгованості паритетні, домінує короткострокова заборгованість); існування резервів та здатність суб’єкта підприємництва швидко забезпечити мобілізацію фінансових ресурсів із різноманітних, перш за все власних, джерел (достатня кількість резервів, резервів достатньо − мобілізація обмежена, резервів недостатньо); гнучкість системи фінансового планування підприємства (висока гнучкість планування, середня гнучкість планування, жорсткі плани); здатність фінансової системи підприємства до змін під впливом зовнішнього та внутрішнього середовища (високий рівень адаптивності системи, середній рівень адаптивності системи).

Серед вузькоспрямованих оцінок рівня фінансової безпеки варто вирізнити напрям, запропонований С. М. Ілляшенко [13, с. 12–19]. Суть напряму полягає в оцінці рівня фінансової складової економічної безпеки за результатами аналізу достатності обігових коштів, коли виокремлюють п’ять рівнів фінансової безпеки підприємства залежно від структури джерел фінансування збутової діяльності підприємства [16, с. 117]. На думку О. В. Ареф’єва, для оцінки рівня фінансової безпеки необхідно дати оцінку фінансової стійкості, платоспроможності (ліквідності), оборотності активів, оборотності капіталу, рентабельності та проводити інтегральний фінансовий аналіз [4, с. 17–26].

Учений Е. А. Олейников пропонує визначати частковий функційний критерій фінансової складової економічної безпеки підприємства як відношення відвернених за цією складовою збитків унаслідок запровадження певних заходів до суми витрат на їх відвернення та фактично понесених збитків. Як справедливо зауважуєЄ. П. Картузов, застосування зазначеного критерію є сумнівним, оскільки передбачає проведення додаткової підготовки до проведення процедури оцінювання чи проведення тільки експертного оцінювання такого критерію [16, с. 118].

Для оперативного моніторингу рівня фінансової безпеки пропонують використовувати «золоте правило фінансування» та діапазон фінансової безпеки. Як відомо, «золоте правило фінансування» – це ситуація, за якої довгострокові активи повинні бути меншими за довгострокові пасиви, а короткострокові активи − більшими за короткострокові пасиви. Діапазон фінансової безпеки, пропонований Є. П. Картузовим [16, с. 120], визначають як відношення різниці між прогнозованим обсягом продажів та обсягом продажів, що відповідає точці беззбитковості, до прогнозованого обсягу продажів.

Для адекватної оцінки рівня фінансової безпеки важливе значення мають як самі індикатори, що характеризують фінансовий стан, так і їхні порогові значення. Під пороговими значеннями індикаторів фінансової безпеки розуміють межові величини, недотримання яких приводить до переходу фінансової безпеки з безпечного стану до небезпечного. За межами граничних значень індикаторів фінансової безпеки, підкреслює Є. П. Картузов, фінансова система підприємства втрачає спроможність динамічного розвитку, стає об’єктом, який втрачає свою ліквідність, тому їй загрожує банкрутство [16, с. 176].

Широковживаними індикаторами рівня фінансової безпеки вважають питому вагу дебіторської заборгованості в майні, коефіцієнт постійності активів,коефіцієнт автономії, коефіцієнт загальної ліквідності, коефіцієнт співвідношення дебіторської та кредиторської заборгованості, оборотність власного капіталу,оборотність коштів, рентабельність сукупного капіталу, рентабельність власного капіталу, рентабельність реалізованої продукції. Перелік індикаторів рівня фінансової безпеки може бути значно розширений, однак інформативна значущість окремих показників дублюєтья. У цілому можливим є групування індикаторів рівня фінансової безпеки суб’єктів підприємництва за широтою розуміння самого поняття фінансової безпеки, що автоматично вибудовуватиме їхнє структурне співвідношення (рис. 1).

Сукупність індикаторів рівня фінансової безпеки суб’єкта підприємництва за конкретними методичними розробками може відрізнятися і досить суттєво.

Певні узагальнення щодо рівня фінансової безпеки суб’єктів підприємницької діяльності можна отримати, розрахувавши аналоги індикаторів на макро-, мезо- та мікроекономічному рівнях. Групу індикаторів рівня фінансової безпеки у вузькому сенсі кодифікують як  , а групу індикаторів рівня фінансової безпеки у широкому сенсі – як  , причому 

Рис. 1. Групування індикаторів фінансової безпеки суб’єктів підприємництва

(розроблено автором)

Якщо співвідносити динаміку окремих індикаторів рівня фінансової безпеки за умовно однорідними групами підприємств та зміну рівня фінансової безпеки, то абсолютний збіг спостережено за всіма видами економічної діяльності в цілому, за промисловістю, за будівництвом, за транспортом, складським господарством, поштовою та кур’єрською діяльністю, за фінансовою та страховою діяльністю, частковий збіг виявлено за сільським, лісовим та рибним господарством, за оптовою та роздрібною торгівлею, ремонтом автотранспортних засобів та автомобілів.

Таблиця 1. Окремі індикатори рівня фінансової безпеки, 2008 рік

Джерело: розроблено автором.

Таблиця 2. Окремі індикатори рівня фінансової безпеки, 2012 рік

Джерело: розроблено автором.

Джерелом негативної динаміки фінансової безпеки можна вважати:

- за всіма видами економічної діяльності − незначне погіршення фінансового стану, зменшення оборотності капіталу;

- за сільським, лісовим та рибним господарством − суттєве зменшення постійності активів та оборотності капіталу;

- за промисловістю − суттєве погіршення як фінансового стану, так і ефективності діяльності;

- за будівництвом − високий рівень фінансової залежності та збитковість діяльності;

- за оптовою та роздрібною торгівлею, ремонтом автотранспортних засобів та автомобілів − високий рівень фінансової залежності, низька ліквідність;

- за транспортом, складським господарством, поштовою та кур’єрською діяльністю − незначне погіршення всіх характеристик фінансового стану;

- в операціях з нерухомістю − погіршення характеристик фінансового стану та зменшення ефективності діяльності;

- в охороні здоров’я − постійна збитковість діяльності.

Джерелом позитивної динаміки фінансової безпеки є:

- за всіма видами економічної діяльності − збільшення рентабельності діяльності;

- за сільським, лісовим та рибним господарством − збільшення рентабельності діяльності;

- за оптовою та роздрібною торгівлею, ремонтом автотранспортних засобів та автомобілів − поступове зростання рентабельності діяльності;

- за транспортом, складським господарством, поштовою та кур’єрською діяльністю − незначне покращення рентабельності капіталу;

- у фінансовій та страховій діяльності, в освіті − покращення характеристик фінансового стану, збереження на сталому рівні ефективності діяльності;

- в охороні здоров’я − відносно сталий фінансовий стан.

Винятками в результатах дослідження є суб’єкти підприємницької діяльності, що провадять операції з нерухомістю, оскільки, за попередніми висновками, для них повинен спостерігатися позитивний вектор фінансової безпеки, а динаміка індикаторів бути негативною.

Дослідження індикаторів рівня фінансової безпеки окремих суб’єктів підприємницької діяльності, що діють у видобувній промисловості (ПАТ «ДТЕКПавлоградвугілля», ПАТ « Шахта «Надія», ПАТ «Шахтоуправління «Донбас»), демонструють накопичення розбіжностей між рівнями фінансової безпеки. У цілому погіршення рівня фінансової безпеки спостерігається для всіх суб’єктів. Проте, якщо для ПАТ «ДТЕК Павлоградвугілля» таке погіршення не є значним і його джерелом вважаємо незначне погіршення характеристик фінансового стану, то для ПАТ « Шахта «Надія» спостерігається значне погіршення рівня фінансової безпеки з накопиченням нерозподілених збитків та перетворенням власного капіталу на від’ємну величину. Рівень фінансової безпеки ПАТ «Шахтоуправління «Донбас» незначно відрізняється від рівня фінансової безпеки ПАТ « Шахта «Надія» за рахунок більшої постійності активів. Проте і для цього суб’єкта підприємницької діяльності характерними є постійна збитковість та накопичення збитків у власному капіталі. Отже, застосування індикаторного підходу для оцінювання рівня фінансової безпеки уможливлює широку інтерпретацію отриманих результатів.

Висновки та перспективи наукових розробок у цьому напрямі .  Основою методичного забезпечення кількісної оцінки рівня фінансової безпеки суб’єкта підприємництва є індикаторний підхід, за якого формується група фінансових показників із відповідними нормативними значеннями, що дає змогу якісно діагностувати рівень фінансової безпеки. Склад індикаторів рівня фінансової безпеки може бути достатньо різноманітним, залежно від специфіки розуміння фінансової безпеки. Абсолютні критерії визначення рівня фінансової безпеки відсутні. Відносні інтегральні критерії рівня фінансової безпеки розраховують на основі чинних груп індикаторів, поєднуваних залежно від сприйняття їх значущості експертами. Останнє суб’єктивує кількісну оцінку рівня фінансової безпеки та не дає змогу враховувати вплив невизначеності на рівень фінансової безпеки, а також вплив циклічності та кризових процесів в економіці.

Зазвичай сукупність індикаторів рівня фінансової безпеки є досить широкою, однак розширення сукупності індикаторів має за собою, крім позитивних (більш детальний аналіз небезпек та загроз фінансовій безпеці), і негативні наслідки. Серед останніх найбільш значущими, на нашу думку, є неможливість адекватної оцінки рівня фінансової безпеки, оскільки за широкої вибірки індикаторів більш складним стає встановлення відповідної значущості окремих індикаторів та їх груп. Водночас ускладнюється інтерпретація широкої групи індикаторів як цілісної сукупності.

Список використаних джерел:

1.Амосов О. Ю. Фінансова безпека підприємства в сучасних умовах: теоретичний аспект О. Ю. Амосов // Проблеми економіки. − 2011. − № 4. − С. 76–80.

2.Антонова О. В. Формування механізму управління фінансовою безпекою торговельною мережею / О. В. Антонова // Вісник Львівської комерційної академії. Сер. «Економічна». − Вип. 53. − С. 12–16.

3.Ареф’єва О. В. Економічні основи формування фінансової складової економічної безпеки / О. В. Ареф’єва, Т. Б. Кузенко // Актуальні проблеми економіки. − 2009. − № 1 (91). − С. 98–103.

4.Ареф’єва О. В. Реструктуризація системи управління фінансовими ресурсами підприємства / О. В. Ареф’єва // Актуальні проблеми економіки. − 2001. – № 11–12. – С. 17–26.

5.Блажевич О. Г. Влияние уровня ликвидности на финансовую безопасность предприятия / О. Г. Блажевич // Науковий вісник: Фінанси. Банки. Інвестиції. − 2010. − № 4. − С. 28–34.

6.Блажевич О. Г. Финансовая безопасность предприятий: определение минимально необходимого уровня / О. Г. Блажевич // Науковий вісник: Фінанси. Банки. Інвестиції. − 2010. − № 3. − С. 25–31.

7.Воробйов Ю. М. Фінансова безпека організацій рекреаційної сфери / Ю. М. Воробйов, О. Г. Блажевич // Науковий вісник: Фінанси. Банки. Інвестиції. – 2010. − № 2. – С. 12–19.

8.Воробьёв Ю. М. Сущность финансовой безопасности предприятия / Ю. М. Воробьёв, О. Г. Блажевич // Науковий вісник: Фінанси. Банки. Інвестиції. – 2011. − № 3 (12). – С. 37–40.

9.Ганущак Т. В. Методи оцінки фінансової безпеки підприємства / Т. В. Ганущак // Наука й економіка. − 2012. − № 2 (26). − С. 146–150.

10.Ганущак Т. В. Методи управління фінансовою безпекою підприємства / Т. В. Ганущак // Наука й економіка. − 2012. − № 3 (27). – С. 13–17.

11.Горячева К. С. Інформаційно-аналітичне забезпечення фінансової безпеки підприємства / К. С. Горячева // Актуальні проблеми економіки. – 2003. – № 9. – С. 43–49.

12.Горячева К. С. Формування механізму забезпечення фінансової безпеки підприємства / К. С. Горячева // Менеджер. − 2004. − № 2 (28). − С. 96–103.

13.Ильяшенко С. Н. Составляющие экономической безопасности предприятия и подходы к их оценке / С. Н. Ильяшенко // Актуальні проблеми економіки. – 2003. – № 3. – С. 12–19.

14.Картузов Є. П. Аналіз механізму управління фінансовою безпекою підприємства / Є. П. Картузов // Актуальні проблеми економіки. - 2012. - № 7. - С. 118–124.

15.Картузов Є. П. Вплив ризиків і загроз на стан фінансової безпеки підприємств / Є. П. Картузов // Актуальні проблеми економіки. - 2012. - № 9. - С. 115–124.

16.Картузов Є. П. Визначення фінансової безпеки підприємства: поняття, зміст, значення і функціональні аспекти / Є. П. Картузов // Актуальні проблеми економіки. - 2012. - № 8. - С. 172–181.

17.Картузов Є. П. Методи оцінювання рівня фінансової безпеки підприємства / Є. П. Картузов // Актуальні проблеми економіки. - 2012. - № 10. - С. 115–123.