І. В. Тімар

ПРОБЛЕМИ ТА ПЕРСПЕКТИВИ РОЗВИТКУ СУБ’ЄКТІВ СФЕРИ РЕКРЕАЦІЙНИХ ПОСЛУГ АВТОНОМНОЇ РЕСПУБЛІКИ КРИМ

Актуальність проблеми . Рекреаційні послуги – це послуги, які спрямовані на задоволення широкого кола особистих і соціальних потреб, що сприяють відновленню чи відтворенню фізичних і духовних сил людини, у процесі її життєдіяльності. Час відведений на рекреацію, витрачають на туризм, відпочинок, лікування, оздоровлення. Розвиток сфери рекреаційних послуг має соціальне та суспільне значення і суттєво впливає на економіку як країни в цілому, так і окремих регіонів.

В Україні значний потенціал розвитку рекреаційних та туристичних послуг має Автономна Республіка Крим. Це обумовлено насамперед географічним розташуванням півострову, кліматичними, ландшафтними, екологічними особливостями, наявністю бальнеологічних, бальнеогрязевих, фітолікувальних та інших рекреаційних ресурсів. У Криму наявні три кліматичні та п’ять ландшафтних зон, двадцять три озера з лікувальними грязями, двадцять три природних джерела з мінеральними водами, більше п’ятисот пляжів. Важливе значення для розвитку туристичної галузі має багата історико-культурна спадщина. На півострові розташовано 11,5 тис. пам’яток культури, із них 170 всесвітньовідомих природних та 150 історико-архітектурних об’єктів, у тому числі віднесених до каталогів ЮНЕСКО, різноманітні етнографічні, релігійні, військові пам’ятки. Але потенційні рекреаційні можливості Криму використовують не вповні, туристична галузь АРКзначно відстає від світових лідерів. Така ситуація пошуку шляхів розвитку сфери рекреаційних та туристичних послуг, підвищення конкурентоспроможності та ефективності діяльності підприємств галузі на території автономії.

Аналіз наукових досліджень . Проблеми, тенденції та напрями розвитку сфери туристичних та рекреаційних послуг розглядають вітчизняні теоретики та практики О. І. Амоша, В. К. Мамутов, О. І. Балабанова, І. Г. Богатюк, В. В. Шмагіна, А. В. Столяренко, М. Н. Максимюк, Т. В. Ніколаєнко, Н. В. Фоменко та інші.Серед зарубіжних учених, які вивчали проблеми рекреації і туризму, необхідно відзначити Ж. Дюмазедьє, Дж. Нейлінгера [10; 11].

Мета роботи  – виявлення проблем, які перешкоджають повноцінному використанню рекреаційного потенціалу АРК, та визначення шляхів розвитку підприємств рекреаційно-туристичного комплексу.

Виклад матеріалів дослідження . Основні показники розвитку сфери туристичних послуг АРК за період 2009–2012 років наведено в табл. 1. Аналіз показав позитивні тенденції в розвитку галузі останніми роками. У 2012 році курортна галузь АРК вийшла на найвищі за роки незалежності показники розвитку, але обсяги туристичних потоків, характерні для середини 80-х років минулого сторіччя так і не поновила.

Таблиця 1. Показники сфери туристичних послуг Автономної Республіки Крим за 2009–2012 роки

Джерело: складено автором за даними [2; 3].

Проведене дослідження дозволило виявити проблеми, які заважають повноцінному використанню рекреаційного потенціалу Криму та призводять до недостатнього рівня розвитку сфери рекреаційних та туристичних послуг в АРК. Основними з них є такі:

1. Недосконала нормативно-законодавча база приводить до складнощів правового врегулювання діяльності підприємств, що надають рекреаційні послуги. Найчастіше це стосується діяльності приватних міні-готелів, із яких майже 80 % працює «в тіні». Керівництво АРК саме тінізацію вважає чи не найскладнішою проблемою галузі. І справа не тільки в недоотриманих податках та платежах до бюджету. Засоби розміщення, які працюють без офіційної реєстрації, не отримують дозволів на початок робіт, тож ніхто не може гарантувати безпеку проживання для відпочивальників та якість поданих послуг. Крім цього, такі міні-готелі сплачують комунальні послуги за тарифами, затвердженими для населення, а не для юридичних осіб. Це у свою чергу створює нерівні умови господарської діяльності на ринку й ускладнює конкуренцію для підприємств, що офіційно працюють, отже, важливим завданням є приведення нормативної та законодавчої бази у відповідність до світових стандартів та сучасних потреб галузі.

2. Значна частина туристичної інфраструктури має незадовільний стан та не відповідає сучасним вимогам. Насамперед це стосується якості доріг та під’їзних шляхів до туристичних об’єктів, недосконалої транспортної інфраструктури, незадовільного технічного стану комунікаційних мереж (водо-, енерго-, газопостачання). Окремої уваги потребує збереження та відновлення пляжів, у тому числі укріплення берегової лінії. Без проведення відновлювальних робіт розміри пляжів за декілька років значно зменшаться. Ці заходи потребують значних капіталовкладень, які непосильні для республіканського бюджету. Очевидно, що без державної підтримки модернізацію санаторно-курортного комплексу АРК здійснити не можливо.

3. На жаль, за роки незалежності України Крим із «всесоюзної здравниці» перетворився на пляжний курорт. Це призвело до скорочення курортного сезону з 9–10 місяців в 70–80-х роках минулого сторіччя до 1,5–2 місяців в останні роки. Через це, в Криму лише 245 засобів розміщення функціонують протягом цілого року, а більш ніж 3,7 тисяч великих та майже 10 тисяч дрібних засобів розміщення повністю припиняють свою діяльність у міжсезоння [6]. Для подовження курортного сезону вважаємо за доцільне диверсифікувати туристичний продукт Криму, у тому числі за рахунок подальшого розвитку SPA-послуг [5], ділового [4], лікувально-оздоровчого, історико-культурного, та інших видів туризму.

4. Скорочення обсягів державного фінансування оздоровлення, курортного лікування та відпочинку громадян, у тому числі за рахунок фондів соціального страхування та Міністерства соціальної політики, привело до значного зменшення кількості осіб, яким надають рекреаційні послуги в АРК. За умови збереження таких тенденцій необхідно шукати альтернативні джерела фінансування санаторно-курортного лікування громадян або інші способи заповнення кримських здравниць.

5. Розвитку сфери рекреаційних послуг Криму суттєво шкодить імідж «недешевого та неякісного курорту», який склався останнім часом, до речі не безпідставно. Сучасні туристи та відпочивальники висувають досить жорсткі умови до якості послуг суб’єктів туристичного бізнесу. Турист, незадоволений якістюобслуговування, переважно не повертається вдруге до такого готелю (пансіонату, санаторію). Не забезпечивши задовільний рівень якості послуг та обслуговування, підприємства туристичної галузі втрачають клієнтів. Отже, головним завданням підприємств галузі для забезпечення високої конкурентоспроможності та стабільного розвитку сфери рекреаційних послуг є підвищення якості обслуговування до рівня світових стандартів.

6. Для засобів розміщення в Криму властивий не високий професіоналізм працівників усіх рівнів, від покоївки та прибиральниці до керуючого та директора. Це обумовлено сезонністю діяльності засобів розміщення (важко знайти високопрофесійних працівників на 2–3 місяці роботи), і небажанням керівництва та власників витрачати кошти на освіту та професійну підготовку кадрів, і низькою престижністю роботи в сфері рекреаційних послуг тощо. Низький рівень професіоналізму лінійного персоналу призводить до зниження якості обслуговування клієнтів, а незадовільна професійна підготовка керівного складу приводить до проблем, пов’язаних з управлінням підприємством у цілому, що негативно відбивається на ефективності його діяльності та перспективах розвитку.

Дослідження внутрішніх проблем, які стримують розвиток підприємств рекреаційної сфери, проводилося на трьох приватних об’єктах, розташованих у селищіЛівадія, поблизу м. Ялта: SPA-отелі «Лівадійський», пансіонаті «Гринцовський» та «Гостьовому будинку СВ».

SPA-отель «Лівадійський» позиціонує себе як чотирьохзірковий готель (хоча категорійність офіційно не підтверджена та викликає сумніви), розташований на «першій лінії» в 100-метровій зоні від берега моря, працює протягом усього року. Номерний фонд складають 86 номерів різної категорії, від «економ» (вартість від 500 грн за добу в «низький» сезон до 730 грн за добу у «високий» сезон) до «люкс», «люкс-комфорт» (вартість відповідно від 1840 до 2962 грн за добу). У готелі є ресторан із малим та великим залами, бар, SPA-комплекс, конференц-зал на 200 місць, критий 50-метровий басейн з морською водою, відкритий басейн на даху 12-ти поверхового корпусу, орендований закритий пляж. Завантаженість номерного фонду готелю складає від 5–10 % взимку до майже 100 % з середини липня до кінця серпня. Цілорічний режим роботи SPA-отеля «Лівадійський» забезпечує басейн з морською водою та сучасний SPA-комплекс, що приваблює туристів у міжсезоння.

Пансіонат «Гринцовський» та «Гостьовий будинок СВ» як і більшість підприємств туристичної галузі Криму працює тільки в літній період з травня до вересня. Пансіонат «Гринцовський» має 37 номерів категорії «стандарт» (вартість 1000 грн за добу) та «напівлюкс» (вартість 1500 грн за добу), кафе, 25-метровий басейн, позиціонує себе як об’єкт відпочинку для родин з дітьми. «Гостьовий будинок СВ» має 40 номерів категорії «стандарт» (вартість від 500 до 650 грн за добу) та «напівлюкс» (вартість від 700 до 900 грн за добу). Аналіз показав, що для вказаних підприємств притаманні ті ж проблеми, що й для більшості підприємств сфери рекреаційних послуг АРК. Для SPA-отеля «Лівадійський» основною проблемою є низьке завантаження номерного фонду в осіньо-весняний та особливо зимовий період, для пансіонату «Гринцовський» та «Гостьового будинку СВ» – подовження досить короткого сезону.

Для подальшого розвитку зазначених підприємств необхідно збільшувати завантаженість номерного фонду насамперед за рахунок заходів, спрямованих на «боротьбу за клієнта», які можливо умовно поділити на дві групи:

1) розширення видів послуг, що надаються;

2) підвищення якості обслуговування та збільшення завантаженості номерного фонду за рахунок маркетингових заходів.

До заходів першої групи можна віднести:

1. Додаткове завантаження номерного фонду в період «низького» сезону можливе за рахунок організації та надання послуг у сфері ділового туризму, який складається з корпоративних бізнес-подорожей (corporate travel industry) та індустрії зустрічей (MICE) (зустрічі, заохочувальні поїздки, конференції, виставки, семінари, з’їзди тощо). Організація ділових зустрічей передбачає дотримання певних умов, наприклад обов’язковим є якісне оснащення приміщень для проведення таких заходів, якісне харчування, організація номерного фонду, додаткові послуги, процедури оплати та видачі документації. Також бажано, щоб учасники заходів мали цілодобовий вільний доступ до мережі Інтернет високої якості та швидкості, могли скористатися принтером, сканером, факсом та іншими телекомунікаційними засобами, послугами, стенографії, перекладача тощо. Кількаденні заходи дають можливість цікаво та корисно провести час у неформальній обстановці, приємно розважитися, а це сприяє встановленню добрих ідносин між учасниками заходу і зазвичай високо цінується. Очевидно, що організація і проведення ділового заходу для адміністрації готелю не може обмежитися тільки розміщенням гостей та наданням звичного переліку готельних послуг. Якісна організація ділових заходів потребує певних зусиль, знань та вмінь, тому вважаємо доцільним уведення окремої посади, наприклад, менеджера, який окремо займатиметься напрямом діяльності готелю.

2. Санаторно-курортні комплекси, які залишилися ще з радянських часів, мають застарілу матеріально-технічну базу, яка не відповідає сучасним вимогам споживача. Склалася ситуація, коли на новостворених об’єктах розміщення не передбачено організації надання послуг санаторно-курортного лікування, не сформовано лікувальну базу, вони орієнтовані лише на забезпечення послуг проживання. Одночасно санаторно-курортні об’єкти радянських часів, які зберегли на порівняно гідному рівні лікувально-профілактичну базу, у переважній більшості не можуть складати конкуренцію сучасним об’єктам готельного бізнесу в частині якості умов проживання. Відпочивальники скаржаться на застаріле обладнання номерного фонду (меблі, білизна, сантехніка тощо), а це в свою чергу знижує привабливість таких об’єктів відпочинку.

Виходом з ситуації, що склалася, може бути напрацювання взаємовигідних умов співпраці об’єктів тимчасового розміщування та санаторно-курортнихкомплексів, розробка пропозиції споживачу проживати в комфортних умовах у сучасному готелі та користуватися послугами санаторно-курортних комплексів, вигідно розміщених територіально. Пропозиція повинна виходити перш за все від об’єкта тимчасового розміщування. Так, досліджувані об’єкти знаходяться в територіальній близькості до санаторію «Черноморье», який спеціалізується на захворюваннях серцево-судинної системи та органів дихання і може розглядатися як потенційний партнер у цьому напрямі розвитку рекреаційних послуг.

Для збільшення кількості відпочивальників у період «середнього» та «низького» сезону з можливістю санаторно-курортного лікування потрібно також активно співпрацювати з профспілковими організаціями підприємств, особливо тими, які не мають власних об’єктів відпочинку та мають можливість і бажання допомагати (у тому числі й фінансово) своїм працівникам в організації та проведенні відпочинку й оздоровлення.

3. Створення привабливих умов відпочинку для родин із дітьми з метою збільшення завантаження номерного фонду в червні та вересні. Індустрія дитячого відпочинку має свої особливості, до неї висуваються інші вимоги, ніж для відпочинку дорослих. Для підвищення привабливості місць розміщення для відпочивальників із дітьми вважаємо доцільним запровадження комплексу додаткових послуг у двох напрямах. Перший – створення умов для дитячих розваг та дозвілля (дитячі майданчики, дитячі кімнати, обладнані різноманітним безпечним інвентарем та іграшками, дитячий безпечний басейн, дитяча кухня (меню), обладнані місця на пляжі, гральні автомати тощо. Як прояв особливої уваги до дитини, підкреслення значущості саме дитини як клієнта закладу можна запровадити традицію пригощати малечу солодощами, фруктами, соком. Другий напрям – організація послуг із догляду за дітьми за відсутності батьків або інших осіб, що супроводжують дитину. Із цією метою доречним є облаштування дитячих кімнат, у яких дорослі можуть залишити дитину під наглядом професійної няні або вихователя, або надання послуг няні, яка може залишитися на час відсутності батьків із дитиною в готельному номері.

4. Досить цікавим, на наш погляд, було б розроблення у співпраці з місцевими екскурсійними фірмами туристичного продукту «Тур вихідного дня», з умовою пропозиції не тільки послуг із проживання та харчування, а й заздалегідь спланованих екскурсійних програм.

Підвищення якості обслуговування напряму пов’язане з ефективністю управління персоналом. «Важливою особливістю туристичного продукту, що відрізняє його перш за все від промислових товарів, є широка участь людей у виробничому процесі... людський фактор здійснює сильний вплив на його якість» [1, с. 29]. Ефективне управління персоналом та професійність працівників у сфері рекреаційних послуг прямо впливають на збільшення клієнтської бази та ефективності діяльності підприємства в цілому. Диференціація послуг та їхня якість також залежать від розуміння потреб споживачів та спроби їх задовольнити шляхом індивідуального підходу до клієнта. Забезпечення якості послуги – це задоволення або перевищення очікувань споживача. Із цією метою на досліджуваних підприємствах необхідно активізувати роботу з відгуками клієнтів про враження від готелю та якості послуг у ньому. Керівництву потрібно стимулювати осіб, що проживали в готелі, залишати відгуки, не боятися негативних відгуків, обов’язково перечитувати і реагувати (за приємні й позитивні дякувати, негативні неправдиві – спростовувати, за негативні правдиві просити вибачення, за можливості ліквідовувати та не допускати в майбутньому). Для потенційного клієнта більш важливим є не сам факт неприємної ситуації, яка склалася в готелі, а те, як на неї зреагувало керівництво.

Із метою підвищення завантаженості номерного фонду та розширення клієнтської бази необхідно застосовувати більш активні методи реклами, наприклад, обговорення на різноманітних форумах у популярних соцмережах, розміщення інформації в блогах та на форумах туристів й мандрівників, використання «купонаторів» тощо.

Проведене дослідження показало, що подальший розвиток рекреаційного туризму в Автономній республіці Крим потребує вирішення широкого кола питань як на державному рівні, так і на рівні суб’єктів бізнесу.

Список використаних джерел:

1. Бігдан М. Г. Пряма залежність якості туристичних послуг від ефективного управління персоналом / М. Г. Бігдан, Ю. Ю. Карлик // Економіка. Управління. Інновації. – 2012. – № 2 (8). – С. 28–32.

2. Инфраструктура Крыма [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://www.cd-crimea-2011.virtual.crimea.ua/ru/infrastructure.html

3. Крымская стратегия. Статистический бюллетень Министерства курортов и туризма АРК [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://www.crimea.gov.ua/about-us

4. Максимюк М. Н. Развитие делового туризма – основа для расширения курортного сезона с целью повышения эффективности деятельности средств размещения в сфере туризма Крыма / М. Н.Максимюк // Культура народов Причерноморья. – 2012. – № 237. – С. 85–89.

5. Мамутов В. К. Рекреация: социально-экономические и правовые аспекты: монография / В. К. Мамутов, А. И. Амоша. – К.: Наукова думка, 1992. – 144 с.

6. Програма развития и реформирования рекреационного комплекса Автономной республики Крым на 2012–2013 годы, утвержденная Постановлением ВР АРК № 631–6/11. от 21.12.2011 [Електронний ресурс]. – Режим доступу http://www.zakon2.rada.gov.ua/krym/ show/rb0631002-11

7. Рутинський М. Й. SPA-курорт як інноваційний тип рекреаційних закладів і суспільно-географічні тенденції розбудови мережі SPA-курортів у західному регіоні України / М. Й. Рутинський // Вісник Львівського університету: Сер. «Міжнародні відносини». – 2008. – № 24. – C. 298–306.

8. Столяренко А. В. Эффективность деятельности санаторно-курортного комплекса: методологические основы / А. В. Столяренко // Культура народов Причерноморья. – 2012. – № 238. – С. 93–95.

9. Шмагина В. В. Рекреация и туризм в системе современных приоритетов социально-экономического развития / В. В. Шмагина, С. К. Харичков. – О.: Ин-т проблем рынка и экон.-экол.исследований НАН Украины, 2000. – 70 с. 

10. Dumazedier J. Towards a societry of leasure / J. Dumazedier. – N.-Y., 1967. – Р. 25.

11. Neulinger D. The psychology of leisure / D. Neulinger. – Springfield, 1974. – P. 37.