К. е. н., доц.Горянська Тетяна Валеріївна
Донецький державний університет управління, Україна
АУТСОРСИНГ ЯК ІНСТРУМЕНТ СТИМУЛЮВАННЯ ЕКСПОРТУ
Сучасна підприємницька діяльність все активніше застосовує нові інструменти організації бізнесу. Одним з них є аутсорсинг, який представляє собою передачу бізнес-процесів на виконання сторонніми виконавцями і концентрацію на профільних видах діяльності, що дозволяє підприємству зменшити витрати і підвищити рентабельність [1, с. 65].
Особливу актуальність набуває аутсорсинг у сфері торгівлі. Досвід практичної роботи у сфері торгівлі товарною продукцією доводить, що успішний збут продукції залежить від ефективності й узгодженості зусиль всіх учасників розробки, виробництва, продажу, обслуговування товару, що пропонується на ринку. Товар, який має необхідні споживчі властивості надходитиме на ринок не тільки своєчасно і у відповідній кількості, але й забезпечуватиметься післяпродажнимобслуговуванням, поставками запасних частин, технічною документацією тощо на рівні, який склався у світовій торгівлі.
Дослідження специфіки функціонування сфери торгівлі, яка застосовує аутсорсинг, має практичну значність, оскільки може визначити переваги його застосування, витрати, можливі ризики, виникаючі в даній моделі бізнес-відносин.
В умовах загострення конкуренції на світових ринках можна визначити наступні переваги аутсорсингу: зменшення витрат виробництва; «фокусування»компанії на виконанні основних функцій; отримання доступу до кращих світових виробничих технологій; вивільнення внутрішніх ресурсів для інших цілей; відсутність у вітчизняній структурі необхідного обладнання, знань, технологій; скорочення впливу чинників, якими не можна керувати (недостатність комплектуючих для основного виробництва); розподіл ризиків; додатковий доступ до фінансів (на фондовому ринку) [2, с. 7].
Найінтенсивніше впливає аутсорсинг на розвиток світогосподарських зв’язків. Підвищення рівня міжнародної спеціалізації виробництва і поглиблення практики аутсорсингу в інтернаціональному масштабі виступає головною рушійною силою розвитку світової торгівлі товарами. Аутсорсинг використовують усі розвинуті країни, оскільки він забезпечує достатньо високі результати у розширенні експорту товарної продукції.
У сучасному розвитку зовнішній торгівлі можна визначити наступні етапи.
Перший – закупочний. Для нього типовим є локальне (внутрішньонаціональне) виробництво готового стандартизованого продукту з послідовним його експортом та імпортуванням тих продуктів, які не виробляються у даній країні. Дослідженню цього етапу присвячено теорії абсолютних і порівняльних переваг,Хекшера-Оліна. Адаптація до вимог замовника на цьому етапі відсутня. Міжнародний поділ праці відбувається за типами виробничої діяльності (сільське господарство, видобувна і обробна промисловість, сфера послуг).
Другий етап – аутсорсинговий передбачає локалізацію виготовлення одного й того ж товару у різних країнах. При цьому між країнами переміщується не готовий продукт, а напівфабрикат.
В інтересах компанії-замовника іноземні партнери-аутсорсери залучають і використовують фактори виробництва. Успіх аутсорсера на міжнародному ринку визначається не наявністю надлишкових ресурсів, згідно моделі Хекшера-Оліна, а ефективністю їх використання. До речі, ефективність обумовлюється якістю менеджменту, технологій і підприємницького середовища у цілому в країні. Це повністю відповідає теорії конкурентних переваг М. Портера [3], оскільки можна стверджувати, що його теорія описує аутсорсингову стадію розвитку зовнішньої торгівлі, коли компанія-замовник формує свої конкурентні переваги, використовуючи конкурентні переваги залучених аутсорсерів.
Сьогодні країни знаходяться на різних стадіях розвитку зовнішньої торгівлі, що обумовлено загальною специфікою їх економіки. У багатьох випадкахнайрентабельнішим залишається експорт готового стандартизованого продукту без залучення підприємства-експортера у світовий аутсорсинговий ланцюг. Характерний приклад – це сировинні країни, які експортують максимально стандартизовані товари.
Перехід до другого аутсорсингового етапу розвитку зовнішньої торгівлі створює мотивацію для формування ефективного середовища ведення бізнесу і розширення асортименту товарів і послуг, які пропонують національні компанії. Одночасно зростає продуктивність праці, підвищується якість використання ресурсів, збільшується сума доданої вартості, що залишається в країні. Це сприяє розвитку національної економіки, підвищенню рівня і якості життєдіяльності населення.
Якщо країна залишається на першій стадії, вона виконує роль постачальника ресурсів або товарів з низькою доданою вартістю. Саме така ситуація характерна для України, яка досить не залучена у світові аутсорсингові ланцюги. Перехід до нової зовнішньоторговельної моделі повинен відбуватися через систему міжнародного поділу праці інтелектуальних ресурсів, які є в Україні. Крім того, для успішного функціонування аутсорсингу, встановлення прав і обов’язків усіх зацікавлених сторін, необхідно прийняти закон про аутсорсинг.
Список використаних джерел:
1. Котляров И. Формы аутсорсинга в современной международной торговле / И. Котляров // Мировая экономика и международные отношения. – 2011. – № 6. – С. 65–72.
2. Савинов Ю. А. Аутсорсинг в международной торговле / Ю. А. Савинов // Российский внешнеэкономический вестник. – 2006. – № 4. – С. 3 –14.
3. Портер М. Конкуренция : пер. с англ. / М. Портер. – М. : Вильямс, 2000. – 495 c.
4. Аборвалова О. Н. Аутсорсинг в торговле [Електронний ресурс] / О. Н. Аборвалова // Современные исследования социальных проблем. – 2012. – № 4(12). – Режим доступу : http://www.sisp.nkras.ru