Д. е. н., проф.Єлісєєва Оксана Костянтинівна, Єлісєєва Ганна Юріївна

Дніпропетровський національний університет імені Олеся Гончара, Україна

РОЗВИТОК ЗЕЛЕНОЇ ЕКОНОМІКИ В УКРАЇНІ

Визначення зеленої економіки є близьким за змістом до визначення сталого розвитку. Європейська комісія зазначає, що розвиток зеленої економіки єпередумовою сталого розвитку. Водночас, концепція зеленого зростання зосереджується на більш глибокій оцінці використання природних ресурсів у господарській діяльності, а також економічних можливостях, які є результатом нових джерел росту.  Політика зеленого зростання включає два  основні напрями:озеленення економіки та пошук потенціальних можливостей, що виникають в результаті впровадження принципів зеленої економіки.

«Зелена економіка» спрямована на поліпшення добробуту людини та встановлення соціальної справедливості, при значному зниженні екологічних ризиків та екологічного дефіциту [1]. Її концепція спирається на економічну, соціальну та екологічну складові сталого розвитку.

Перехід до «зеленої економіки» є складним і багатовимірним процесом, що передбачає встановлення цін на відшкодування втрат, нанесених довкіллю в процесі економічної діяльності, а також на послуги, що надаються природними активами. Для оцінки зеленого зростання, необхідності коригування політики та оцінки досягнення поставлених цілей необхідно проведення моніторингу тенденцій розвитку, прогресу, потенційних можливостей і супутніх ризиків.

Аналіз внеску навколишнього середовища у соціально-економічний розвиток є складним через неадекватне відображення вартості «екологічних послуг». Вони не розглядаються як частина виробничих ресурсів при складанні національних рахунків виробництва, що пов’язано з відсутністю індикаторів екологічних послуг, а також з існуванням неврахованих факторів негативного впливу господарської діяльності на навколишнє середовище [2].

Одним із напрямків впровадження принципів зеленої економіки є розвиток органічного ринку України. Багато виробників органічної продукції ще не досягли рівня самоокупності або використання своїх прибутків для реінвестування у бізнес, розвиток ринку, зростання компетенції, становлення технологій та підвищення конкурентоспроможності з метою організації виробничо-збутових ланцюгів та підвищення рівня продажу органічної продукції. В Україні спостерігається низька конкуренція серед виробників, а іноді навіть її повна відсутність у більшості продуктових лінійок. Цей факт разом з вузьким асортиментом органічних продуктів, регіональним розпорошенням органічних виробників та постійно зростаючим попитом має наслідком те, що органічний ринок в Україні є ринком продавця.

Нами було проведено аналіз рівня ціни на звичайну продукцію та екопродукцію в Україні у 2013 році.

Для аналізу були обрані основні групи товарів споживання з використанням середньої вартості за 1 кг(л) продукції табл. 1).

Таблиця 1. Вартість екопродукції та звичайної продукції

на українському ринку у 2013 році

Отже можна зробити висновок, що найбільша різниця у ціні екопродукції та звичайної продукції на українському ринку у таких продуктів: на першому місті – масло та олія, на другому – сир, телятина та мука. Найменше ціни відрізняються на молоко – 8 гривень, та яйця – 8 гривень.

Для підтримки розвитку українського органічного сектору вважаємо за доцільне переглянути нормативно-правову базу в аспекті привабливості для вітчизняних та закордонних інвесторів, щоб забезпечити підвищення якості та безперервність постачання органічної продукції. Термін «органічний продукт» повинен бути чітко визначеним та законодавчо захищеним для підвищення прозорості взаємовідносин між споживачами та виробниками.

Закріплення термінологічних понять органічного виробництва підтримає розвиток органічного ринку шляхом надання можливості ідентифікації, посилення довіри та захисту інтересів споживачів, запобігання нечесній конкуренції, спричиненій фальсифікованим маркуванням або маркуванням, яке вводить в оману споживача.

Досвід інших країн свідчить, що узгоджена та цільова підтримка органічного сільського господарства, особливо розвитку та впровадженню національного плану дій може сприяти розвитку виробництва та ринку.

Світовий ринок органічної продукції зростає. За останні 10 років загальний обіг зріс на 170 % і досяг 63 млрд доларів у 2011 році (звіт FiBL-IFOAM). 90 % попиту на органічну продукцію – у країнах Євросоюзу і Сполучених Штатах Америки. Найбільше зростання продажу через торговельні мережі очікується саме в органічному секторі. Україна з її родючими ґрунтами та низькими цінами на оренду землі може скористатися перевагами зростання попиту на органічну продукцію. Україна може повчитися на негативному і позитивному досвіді країн Європейського Союзу.

Список використаних джерел:

1. UN (2011), Working Towards a Balanced and Inclusive Green Economy, United Nations Environment Management Group, Geneva [Electronic resource]. – Access mode :http://www.fao.org/fileadmin/user_upload/suistainability/pdf/GreenEconomy-Full.pdf

2. Policy research working paper «From Growth to Green Growth: A Framework» [Electronic resource] / S. Hallegatte, G. Heal, M. Fay, D. Treguer. – The World Bank Sustainable Development Network. – 2011. – 38 p. – Access mode : https://openknowledge.worldbank.org/ bitstream/handle/10986/3670/WPS5872.pdf?sequence=1