«Экономика и менеджмент – 2013: перспективы интеграции и инновационного развития». Том 1

Кашубська Владислава Вадимівна

Київський національний університет імені Тараса Шевченка, Україна

ПРИНЦИПИ РЕАЛІЗАЦІЇ МЕТОДІВ УПРАВЛІННЯ ПЕРСОНАЛОМ В УМОВАХ СТАНОВЛЕННЯ НОВОЇ ЕКОНОМІКИ

Принципи організації – основні положення, висхідні пункти у визначенні будь-якої теорії, вчення, науки, світогляду, організації; керівна ідея, основне правило діяльності; норми поведінки і діяльності, основне влаштування будь-чого [2, с. 25]. Відповідно, принципи реалізації методів управління персоналом – це основні положення та правила, якими менеджеру слід керуватись при впровадженні прийомів та способів впливу на людські ресурси з метою досягнення цілей організації.

Принцип – це вимога об’єктивних законів управління кадрами і правило їх реалізації в конкретних умовах діяльності персоналу, тобто науково обґрунтована категорія, і він не вибирається довільно. Всі принципи реалізуються у взаємодії. Їх поєднання залежить від конкретних умов функціонування системи управління персоналом організації [3].

Реалії сьогодення характеризуються трансформаційними змінами, які мають загальносистемний характер і безпосередньо впливають на розвиток усьогосвітового господарства [6]. Формується так звана «нова економіка», тобто на перший план серед виробничих ресурсів виходять знання та інформація. Р. Алкалі дає визначення «нової економіки» як такої, що ґрунтується на інтенсивному впровадженні інновацій і нових способів ведення бізнесу, що впливають на зростання продуктивності праці [1].

Можна навести наступні ознаки нової економічної системи: переважний розвиток сфери виробництва духовних цінностей та послуг порівняно із сферою виробництва товарів; перехід від капіталомісткого до переважно наукомісткого типу економічного зростання; зростання витрат на придбання інформації та інформаційних технологій порівняно з витратами на основні фонди; упровадження новітніх технологій, інноваційних процесів, продуктів, засобів, форм управління; безперервне підвищення здібностей, професіоналізму та їх безпосередня реалізація; розвиток освіти, науки, охорони здоров’я як переважна форма нагромадження, що супроводжується різким зростанням інвестицій у виробництво знань та інтелектуального капіталу [5].

Рушійною силою економіки знань виступають інновації, а джерелом – знання, освіта, наука. Тому вона потребує суттєвого зростання кількості і якості працівників інтелектуальної та творчої праці, широкого впровадження комунікаційних технологій, інноваційного продукту, що породжує постійні еволюційні та трансформаційні зміни, підвищення здатності усіх суб’єктів господарювання до нових умов існування. Нова економіка має демократичну структуру менеджменту та високу маркетингову культуру, де саме клієнт виступає як головна діюча особа [5].

Вищезазначені особливості становлення та функціонування нової економіки диктують нові умови розробки і реалізації методів управління персоналом. Тому менеджеру слід враховувати актуальні глобальні економічні процеси, які знаходять своє вираження і на принципах реалізації методів управління.

До принципів реалізації методів управління персоналом в умовах становлення нової економіки можна віднести наступні:

1. Принцип відповідності. Полягає у взаємозв’язку методів управління з цілями організації, кваліфікацією персоналу, наявним ресурсам та вимогам глобальної економіки.

2. Принцип економічності, суть якого у розробці та впровадженні раціонального інструментарію, що обумовлено обмеженістю ресурсів.

3. Принцип оперативності – методи управління персоналом в умовах становлення нової економіки повинні забезпечувати своєчасність прийняття рішень та усунення проблем.

4. Принцип науковості вимагає, щоб розробка методів управління персоналом була заснована на актуальних досягненнях науки у галузі менеджменту за урахуванням фактору глобалізаційних процесів.

5. Принцип прогресивності, відповідно до якого впроваджувані методи управління повинні відповідати передовим зарубіжним та вітчизняним аналогам.

6. Принцип перспективності означає, що при формуванні системи методів управління персоналом треба врахувати перспективи розвитку як організації, так і глобальної економічної системи.

7. Принцип пріоритетності знань. В умовах нової економіки найбільш ефективними виступають витрати на придбання та виробництво знань як суспільного блага, на розвиток здатності їх використання, відтворення, передачі, а також створення нових знань. Тому цю тенденцію важливо не ігнорувати при впровадженні системи методів управління.

8. Принцип інноваційності. Інновації виступають рушійною силою розвитку нової економіки, тому їх необхідно активно залучати до управлінської практики, зокрема до методичного інструментарію організації.

9. Принцип інформативності, що обумовлює необхідність швидкого обміну актуальною та якісною інформацією між членами колективу усіх ланок та змінним зовнішнім середовищем.

10. Принцип гнучкості. Оскільки нова економіка характеризується форсуючими змінами, наявні методи управління персоналом організації повинні швидко реагувати та них.

11. Принцип розмиття кордонів посилається на іноземну практику та вихід управлінської діяльності, зокрема у сфері впровадження і координування системи методів управління за межі конкретної країни.

12. Принцип пріоритету взаємовідносин [5]. Ще однією визначальною рисою нової економіки є першочергова увага до людського фактора, забезпечення сприятливого клімату в організації. Тож при впровадженні методів управління, менеджеру слід забезпечити комфортні та продуктивні взаємовідносини між своїми підлеглими.

Залучення даних принципів реалізації методів управління персоналом забезпечить організації ефективну діяльність та досягнення поставлених цілей і завдань в умовах швидких змін світового господарства. При цьому, управлінська практика організації буде актуальною у пануючій економічній ситуації та відповідною до найкращих світових стандартів.

Список використаних джерел:

1. Alkaly R. The New Economy / R. Alkaly. – NewYork : Farrar, Strausand Giroux, 2003. – 250 с.

2. Виноградський М. Д. Управління персоналом : навч. посіб. / М. Д. Виноградський, А. М. Виноградська, О. М. Шканова. – 2-ге вид.. – К. : Центр учбової літератури, 2009. – 502 с.

3. Колпаков В. М. Стратегічний кадровий менеджмент : навч. посіб. / В. М. Колпаков, Г. А. Дмитренко. – К. : МАУП, 2002. – 280 с.

4. Мамалуй О. О. Нова економіка: складові її становлення [Електронний ресурс] / О. О. Мамалуй. – Режим доступу : http://www.rusnauka.com/24_SVMN_2008/Economics/27240.doc.htm

5. Маркович І. Особливості змін у промисловості України під впливом переходу до умов «нової економіки» / І. Маркович // Галицький економічний вісник. – 2010. – № 1(26). – С. 12,16.

6. Швиданенко О. А. Сучасні тенденції становлення глобальної економічної системи [Електронний ресурс] / О. А. Швиданенко // Вісник Криворізького економічного інституту. – 2009. – № 4(20). – Режим доступу : http://www.archive.nbuv.gov.ua/portal/soc_gum/Vkei/2009_4/4.pdf