Кіріченко Оксана Юріївна, к. т. н., доц. Куценко Володимир Йосипович

Дніпропетровський національний університет імені Олеся Гончара, Україна

МЕХАНІЗМИ УПРАВЛІННЯ СОЦІАЛЬНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ У ПІДПРИЄМНИЦТВІ

На 23-у році перетворень в Україні, соціально-економічний стан більшості підприємств потребує докорінних змін у розробці та реалізації нових підходів господарювання, орієнтованих на задоволення потреб суспільства якнайкращим чином. Соціальна відповідальність підприємств сьогодні є одним із вирішальних факторів фінансово-економічного успіху. Дослідженням питання соціальної відповідальності займалися Е. Фріман, М. Портер, Ю. Є. Благов, О. А. Грішнова, А. Г. Зінченко, М. А. Саприкіна та ін.

Питання соціальної відповідальності у підприємництві є надзвичайно актуальним для сучасних українських підприємств, що націлені на досягнення суспільно корисної мети. Ключовими стандартами компетенції (робочої поведінки) наразі є такі: орієнтація на потреби споживача, мотивація на успіх, надійність, доброякісність продукції за доступною ціною, доброзичливі стосунки керівництва з персоналом і трудового колективу – з середовищем, командна робота та ін. Криза наша не економічна, а етично-моральна, тому метою дослідження – є розробка механізму соціальної відповідальності трудового колективу на засадах гуманності та господарської культури.

Соціальна відповідальність – це відповідальність компанії за вплив її дій та рішень на суспільство, навколишнє середовище, шляхом прозорої та етичної поведінки, яка:

– сприяє сталому розвитку, у т. ч. здоров’ю та добробуту суспільства;

– враховує очікування заінтересованих сторін;

– відповідає чинному законодавству та міжнародним нормам поведінки;

– інтегрована у діяльність організації і практикується у її відносинах з іншими [2].

Соціальна відповідальність є основою ведення бізнесу, саме тому її сфера має бути інтегрованою в бізнес-стратегію компанії. Одним з найбільш важливих аргументів на користь необхідності впровадження соціальної відповідальності у практику діяльності підприємства є те, що традиційно соціальна відповідальність визначається як активний чинник підвищення конкурентоспроможності підприємства та, водночас, як ефективна стратегія зростання добробуту населення та досягнення збалансованого розвитку [5].

Зокрема, одним із найбільш важливих чинників впливу на ринок, попит, як показують численні дослідження, в сучасних умовах виступає імідж підприємства як соціально відповідального. Властивостями соціальної відповідальності як вихідної стратегії корпоративного управління є такі: забезпечення стратегії сталого розвитку; збільшення обсягів продажу, натурального обміну, благочинності та частки ринку; морально-матеріальна мотивація співробітників підприємства; оптимізація бізнес-процесів та витрат; покращення інвестиційного клімату; гармонізація відносин із споживачами, партнерами, бізнес-середовищем та владою; гармонійні стосунки між членами трудового колективу; поліпшення фінансових та економічних показників.

Заходами соціальної відповідальності мають виступати:

– доброякісна продукція на довгострокову перспективу використання;

– доступна ціна товарів, послуг (вища або нижча собівартості у залежності від класу споживачів за доходами);

– найкраще задоволення потреб споживачів через продаж продукції, натуральний обмін та благодійність;

– внутрішньо фірмова торгівля, харчування, культурні заходи за цінами, меншими за ринкові;

– забезпечення належних умов життєдіяльності на підприємстві та у побуті – в домівках (справедливе нарахування заробітної плати, недопущення фінансових махінацій, належний соціальний пакет, підтримка непрацездатних членів родини; відомчі домівки, культурно-оздоровчі, дитячі дошкільні заклади, транспорт на роботу тощо);

– культурно-професійне навчання, наставництво на підприємстві;

– прийом на роботу на постійній основі, за бажанням працівника – пожиттєве працевлаштування з виплатою заробітної плати та пенсії;

– неприпустимість звільнення працівників за умови погіршення кон’юнктури ринку, зменшення замовлень, попиту тощо.

Концепція соціальної відповідальності підприємства є засобом гармонізації трудового колективу, покращення життя суспільства, наслідком якого є удосконалення бізнес-процесів, технологій, ділової активності, загально-суспільної репутації підприємства, підвищення мотивації та продуктивності працівників, поліпшення економічних показників підприємства, підвищення ефективності управління та конкурентної спроможності підприємства, мінімізації ризиків та забезпечення збалансованого (сталого) розвитку трудового колективу і початком розвитку суспільства.

Список використаних джерел:

1. Соціальна відповідальність бізнесу: розуміння і впровадження / І. Акімова, О. Осінкіна, О. Філіпченко, А. Марцінків. – К. : КІТ, 2005. – 41 с.

2. Зінченко А. Г. Соціальна відповідальність в Україні: Погляди різних стейкхолдерів. Регіональний аспект / А. Г. Зінченко, М. А. Саприкіна. – К., 2008. – 60 с.

3. Отенко І. П. Управління конкурентними перевагами підприємства / І. П. Отенко, Є. О. Полтавська. – Х. : Вид-во КНЕУ, 2010. – 212 с.

4. Соціальна відповідальність українського бізнесу. Результати опитування ПРООН. – К. : КІТ, 2005. – С. 14.

5. Стародубська М. Соціальна відповідальність бізнесу в Україні / М. Стародубська // Вісник доктрини приватної ініціативи. – К. : УНЦПД, 2005 – 40 с.

6. Howard R. Bowen’s Social Responsibilities of the Businessman / R. Howard. – New York, 1993. – 276 p.