«Экономика и менеджмент – 2013: перспективы интеграции и инновационного развития». Том 1

Кураш Анастасія Олександрівна, к. е. н., доц.Кучеренко Сергій Костянтинович

Дніпропетровський національний університет імені Олеся Гончара, Україна

УПРАВЛІННЯ ЗНИЖЕННЯМ ВИТРАТ ВИРОБНИЦТВА ТА СОБІВАРТІСТЮ ПРОДУКЦІЇ ПІДПРИЄМСТВА

Проблеми зниження витрат на підприємстві, пошуку шляхів їх вирішення є складними і цікавими питаннями сучасної економіки підприємства. Проблема зниження витрат дуже актуальна в сучасних економічних умовах, так як її рішення дозволяє кожному конкретному підприємству вижити в умовах жорсткої ринкової конкуренції, збудувати міцне і сильне підприємство, яке буде мати хороший економічний потенціал.

 Метою будь-якого підприємства є досягнення економічного ефекту від діяльності. Економічний ефект може бути виражений в залежності від цілей створення і діяльності підприємства як через прибуток, так і через досягнення будь-яких соціальних, екологічних та інших поліпшень. Більшість підприємств прагнуть максимізувати прибуток, а це неможливо без аналізу собівартості продукції, окремих витрат на виробництво і реалізацію продукції, виявлення резервів зниження собівартості та впровадження рекомендацій щодо зниження витрат на підприємстві. Тільки комплексно аналізуючи витрати на виробництво, правильно визначаючи резерви їх зниження, підприємство зможе досягти своєї мети і не програти своїм конкурентам.

 Питанням дослідження різних підходів до проблеми зниження витрат присвячено ряд праць зарубіжних і вітчизняних учених-економістів: І. Ансоффа, Л. Дікань, Е. Дихтла, А. Золотарьова, В. Малькова, Д. Морріса, П. Орлова, В. Пономаренко, К. Шим Джея, Г. Шмалена, А. Яковлєва та ін.

Зазначимо, що собівартість являє собою виражені в грошовій формі затрати на витрачені засоби виробництва, оплату праці і соціальні заходи. Іншими словами, собівартість вважають сумою всіх витрат на створення продукції, вираженою у грошовій формі, одночасно зазначаючи, що собівартість продукції – це об’єктивна економічна категорія, а її існування зумовлене, насамперед, тим, що кожне підприємство мусить в межах собівартості відшкодовувати витрачені ним ресурси, щоб безперервно продовжувати виробництво [4].

Показник собівартості продукції завжди мав велике значення для підприємства. Розрахунок собівартості продукції необхiдний для визначення рентабельності підприємства в цiлому і окремих видів продукції, визначення цін, прийняття рішення на основі собівартості про виробництвo нових видів продукції або зняття з виробництва, виявлення резервів зниження витрат.

 Зниження витрат на виробництво і реалізацію продукції дозволяє підприємству отримати певні переваги на товарному ринку перед конкурентами, а також здійснювати свою цінову політику і отримувати додатковий прибуток. Зниження витрат на виробництво є важливою задачею, але не метою управлiння витратами,оскiльки зниження витрат може супроводжуватися зниженням якостi продукції [2].

 Процес управління витратами на виробництві пов’язаний з виявленням та обліком факторів, що впливають на формування собівартості продукції. Ці чинникипoдiляються на дві групи: внутрішньовиробничі (пiдвищення технологiчного рiвня виробництва, удосконалення органiзації виробництва і працi, змiна обсягу виробництва) та позавиробничi (ринковi цiни на сировину і матерiали, зміна ставок податкових платежів, курси валют, інфляція, амортизаційна політика, природно-кліматичнi фактори) [1].

Резервами зниження собівартості продукції підприємства можуть бути: зниження витрат на оплату праці на одиницю продукції на основі підвищення продуктивності праці; поліпшення використання основних фондів шляхом підвищення випуску продукції на кожну гривню основних фондів; усунення перевитрати матеріальних запасів, палива, енергії; зниження втрат від браку; зниження витрат, пов’язаних зі збутом продукції; раціональне використання ресурсів; зниження витрат на апарат управління шляхом раціональної його організації та ін. [3].

Використання зазначених резервів, на нашу думку, сприятиме збільшенню обсягів продажів і зниженню собівартості продукції, що дозволить підприємствам вкладати засоби, що звільнилися, в розвиток та розширення власного виробництва, що, в свою чергу, відкриє нові можливості для впровадження нової техніки та підвищення ефективності виробництва та, як наслідок, підвищення рівня прибутковості підприємства в цілому. Витрати підприємства в будь-який період рівні вартості ресурсів, використаних для виробництва реалізованих протягом періоду товарів і послуг. Прибуток підприємства, залежить від ціни продукції і витрат на її виробництво.

Таким чином, одним з головних резервів зниження витрат на підприємстві є підвищення обсягів виробництва, яке впливає на зменшення витрат на одиницю продукції, а отже, на кінцеву ціну одиниці продукції та розмір прибутку. Досягти зниження витрат можна також, скоротивши суми амортизаційних відрахувань,заморозивши невикористані основні фонди. Також ефективним є зниження умовно-постійних витрат. Тільки комплексне дослідження резервів зниження собівартості продукції, окремих витрат дозволяє досягти підприємству економічного ефекту і конкурентоспроможного становища на ринку.

Список використаних джерел:

1. Давидович І. Є. Управління витратами : навч. посіб. / І. Є. Давидович. – К. : Центр учбової літератури, 2008. – 320 с.

2. Економіка підприємства : підручник / І. О. Чаюн, Г. М. Богославець,. Л. Л. Стасюк та ін. – К. : Київ. нац. торг.-екон. ун-т, 2005. – 569 с.

3. Постолюк Н. Значення собівартості продукції при прийнятті управлінських рішень / Н. Постолюк // Підприємництво, господарство і право. – 2008. – № 6. – С. 114–116.

Цал-Цалко Ю. С. Витрати підприємства / Ю. С.Цал-Цалко. – К. : ЦУЛ, 2002. – 656 с.