«Экономика и менеджмент – 2013: перспективы интеграции и инновационного развития». Том 1

Пащенко Альона Василівна, Берковська Катерина Геннадіївна

Український хіміко-технологічний університет, м. Дніпропетровськ, Україна

АНАЛІЗ ПІДХОДІВ ЩОДО РОЗВИТКУ УПРАВЛІННЯ ЗБУТОМ НА ПІДПРИЄМСТВІ

Загальновідомим є існування двох підходів до вирішення завдань в управлінській площині: локальний і системний. Перший досліджує автономну, окремо взяту частину всієї системи управління, тобто він передбачає поділ об’єкта дослідження на складові елементи з вивченням поведінки складного об’єкта як результату об’єднання властивостей систем, котрі до нього входять. Унаслідок цього дослідник вбачає вирішення на основі охоплення лише невеликої кількості суттєвих факторів, а тому, не здатний вирішити проблеми комплексно.

Ці та інші можливі приклади доводять: по-перше, можливість використання локального підходу лише у випадках вузького дослідження, що не потребує поєднання об’єкта, що розглядається, з іншими складовими загальної системи, до якої вони входять; по-друге, чітку недосконалість, непридатністьлокального підходу для вирішення поставлених у рамках даної роботи; по-третє.

Усі названі недоліки дослідження можливо компенсувати шляхом упровадження в управління об’єктами системних ідей. Багатогранна характеристика збутової діяльності і всіх її об’єктів, необхідність всеохоплюючого управління ними, яке містить планування, облік, аналіз, контроль та інші функції, потребує саме системного підходу до розвитку. Останній передбачає, перш за все, вивчення частин системи, взаємодію між ними, дослідження процесів, що їх пов’язують з цілями системи.

Досліджувана система є настільки складною, з великою кількістю взаємопов’язаних неоднорідних елементів, зв’язків та розгалуженою структурою, що вивчити всі явища та процеси в ній можливо лише при широкому використанні системного підходу.

Для цілей комплексного дослідження об’єкта необхідно насамперед зрозуміти зміст поняття «системи управління збутовою діяльністю». У наукових джерелах на підтвердження такої тези знаходимо незначний перелік думок, які в основному мають місце у працях дослідників проблем збуту та управління ним. Але далеко не у всіх таких дослідженнях автори, аналізуючи систему управління збутовою діяльністю та уточнюючи категоріальний апарат, взагалі дають їй визначення та змістовну характеристику.

При системному розгляді управління необхідно насамперед виокремити управляючу систему та систему, якою управляють, а потім визначитися з складомуправлінських підсистем та підходами щодо їх виокремлення; зі складом і змістом функцій та методів управління; наприкінці дати розгорнуту характеристику кожній підсистемі системи управління збутовою діяльністю.

Методична складова зводить воєдино дослідження щодо формулювання загальної мети збутової діяльності, яка випливає з основної мети підприємства, побудови «дерева цілей» основних складових об’єкта, а також трансформації цілей у систему показників, на досягнення яких повинна бути орієнтована система управління збутовою діяльністю.

«Дерево цілей» у досліджуваному аспекті – структурована, побудована за ієрархічним принципом сукупність цілей управління збутовою діяльністю, в якійвиділяються: головна мета, підпорядковані їй підцілі першого, другого і за необхідності подальших рівнів.

Наступне, що передбачається методичною складовою – це накладення цілей системи управління об’єктом на практичну діяльність з конкретно цільовоюорієнтацією, тобто власне трансформація цілей у систему показників. Крім інших рішень, у даний блок входять розробка організаційної структури і розміщення в ній функцій, а також формування практичних рекомендацій щодо вдосконалення інформаційного забезпечення. Ця низка рекомендацій чи не найважливіша на шляху впровадження ефективного управління збутовою діяльністю на промисловому підприємстві, оскільки прийняті на цьому рівні рішення торкаються таких життєво важливих для неї аспектів, як:

- вибір конкретної організаційної структури, найбільш ефективної та притаманної досліджуваній системі;

- визначення складу і порядку розміщення в ній функцій управління, а також цілей та завдань у кожній управлінській функції;

- взаємодія персоналу різної функціональної направленості у збутовому підрозділі, а також визначення їх обов’язків, прав та відповідальності в залежності від займаних посад і місця в організаційній структурі;

- поглиблення змісту та вдосконалення функцій інформаційного забезпечення (обліку, контролю та економічного аналізу) тощо.

Останнім кроком буде розробка методики оцінки ефективності управління збутовою сферою. Вирішення цього питання повинно базуватися на результатах і рішеннях, що були отриманні на концептуальному рівні дослідження, зокрема відповідати обраному загальному підходу до оцінки ефективності.

Отже, при застосуванні системного підходу до управління збутовою діяльністю керівництво промислового підприємства отримає можливість визначити низку проблемних питань, комплексно дослідити, а в подальшому і вирішити їх, дотримуючись запропонованої моделі. При цьому досягнутий результат у вигляді певних рекомендацій та розробок так чи інакше буде торкатися не тільки вдосконалення управління збутовою сферою, але й усієї системи управління підприємством загалом.