Сорокін Олександр Григорович

Класичний приватний університет, м. Запоріжжя, Україна

МЕТОДИ ТА ФУНКЦІЇ РЕГУЛЮВАННЯ РОЗВИТКУ УРАНОВОЇ ПРОМИСЛОВОСТІ

Сектор природних монополій може вважатися по праву однією з найважливіших складових економічної системи, адже від його функціонування залежать успішність господарської діяльності багатьох підприємств та рівень життя населення.

Водночас, функціонування монопольної галузі часто має негативні наслідки для економіки. Одним з таких наслідків існування природних монополій в економіці В. Кривуцький відзначає те, що підприємства-монополісти, не зазнаючи конкуренції, можуть ігнорувати можливості раціоналізації своєї господарської діяльності.

Природні монополісти традиційно є байдужими до витрат продукції, адже згідно з існуючими методиками, вони відносяться на собівартість продукції [4]. Ще одним негативним проявом функціонування природної монополії є завищення ними цін на свою продукцію (послуги). Поряд з проблемами нераціональності витрат підприємства-монополістів та завищення цін на їхню продукцію, існує також проблема недостатньої якості цієї продукції та послуг.

З іншого боку, монополії є «становим хребтом», основою національних економік. Як правило, саме вони є експортно утворюючими ланцюгами, в тому числі за рахунок активної участі в міжнародних фінансово-промислових корпораціях. В умовах кризових явищ саме вони забезпечують стійкість товарних та фондових ринків. Нарешті, маючи значні ресурси, монополії можуть успішно реалізовувати науково-технічні програми, проводити довгострокову інноваційну політику. Регулювання розвитку будь-якої монопольної галузі передбачає наявність та функціонування відповідного механізму, що є системою формування соціо-еколого-економічних інструментів, методів, важелів впливу регуляторних органів на розвиток галузі.

Сутність державного регулювання уранової промисловості комплексно розкривають його основні функції (рис. 1).

Об’єктом регулювання в такому разі виступає процес функціонування уранової промисловості України, суб’єктом – державні та недержавні інституції, вповноважені здійснювати регуляторну діяльність в сфері регулювання розвитку уранової промисловості.

На рис. 1 наочно представлено взаємозв’язок між функціями, принципами та інструментами регулювання уранової промисловості.

Рис. 1. Взаємозв’язок між функціями принципами

та інструментами регулювання уранової промисловості

Отже, кожен з приведених нами принципів, функцій та інструментів має свої елементи, що характеризують регулювання розвитку економіки галузі з економічної, соціальної та екологічної сторони.

Список використаних джерел:

1. Державне регулювання / [Електронний ресурс]. – Режим доступу : http://www.uk.wikipedia.org/ wiki/Державне_регулювання

2. Аналіз розвитку урановидобувної галузі та пов’язаних з нею проблем екологічної безпеки / Т. В. Дудар, Ю. В. Маслова, М. А. Савицька, С. П. Бургер // Наукоємні технології. – 2011. – № 3–4. – С. 87–92.

3. Козинська І. П. Розвиток уранодобувної галузі в Україні / І. П. Козинська [Електронний ресурс]. – Режим доступу : http://www.archive.nbuv.gov.ua/portal/natural/Nzvdpu_geogr/ 2008_15/index.htm

4. Мочерний С. В. Економічна теорія [Електронний ресурс] / С. В. Мочерний. – Режим доступу : http://www.pidruchniki.ws/ekonomika/derzhavne_regulyuvannya_ekonomiki