«Экономика и менеджмент – 2013: перспективы интеграции и инновационного развития». Том 1

Хайрутдінов Едгард Олександрович

Дніпропетровський національний університет імені Олеся Гончара, Україна

ПРОБЛЕМИ ФОРМУВАННЯ ПОТЕНЦІАЛУ ПІДПРИЄМСТВА

За сучасних умов функціонування всіх суб’єктів господарювання характеризується нестабільністю умов зовнішнього середовища, мінливістю попиту та пропозиції, змінами в конкурентному середовищі та іншими макро- і мікроекономічними чинниками. У цих умовах однією з першочергових завдань керівництва підприємства стає формування і оцінка поточних і перспективних можливостей підприємства, тобто його потенціалу.

Формування потенціалу підприємства – це процес ідентифікації та створення підприємницьких можливостей, його структуризації та побудови певних організаційних форм для стабільного розвитку та ефективного відтворення. З огляду на те, що формування потенціалу підприємства є складним процесом, орієнтованим на максимальну взаємодію із зовнішнім середовищем і забезпеченням високої якості реалізації, важливо визначити, які саме чинники зумовлюють розвиток його елементів і впливають на їхню збалансованість та ефективність використання.

Формування та ефективне використання економічних ресурсів підприємства визначає його функціонування та результативну діяльність.

Процес формування потенціалу підприємства – один з найважливіших процесів, які відбуваються на підприємстві. На жаль, сьогодні в Україні цьому не приділяють належної уваги. Існує багато чинників, які призводять до втрати потенціалу, наприклад, кризовий стан окремих підприємств, зміна суспільно-економічного ладу в країні. І тому дуже важливим і необхідним є розгляд і дослідження процесу і підходів до формування потенціалу підприємства.

Проблему формування потенціалу підприємства досліджувало багато як зарубіжних так і вітчизняних вчених, а саме А. Дж. Стрікленд, П. Друкер, І. Ансофф, А. А. Томпсон., В. С. Пономаренко та ін.

Визначення потенціалу підприємства дозволяє отримати сумарний потенціал галузі та економіки в цілому, створює основу для розробки, вибору та обґрунтування довгострокових цілей їх розвитку. Для ефективного функціонування та забезпечення конкурентоспроможності підприємств та інших суб’єктів господарювання необхідно якісно розвивати матеріально-технічні, структурно-функціональні, соціально-трудові та інші елементи потенціалу.

Потенціал підприємства можна розглядати з точки зору ресурсно-цільової, ресурсної та функціональної концепції.

Ключовим поняттям для вітчизняних підприємств є проблема ефективного формування власного конкурентного потенціалу та забезпечення інноваційного наповнення кожної з його складових (виробничої, маркетингової, науково-дослідної, кадрової тощо). Державна політика у сфері впровадження та регулювання інноваційного процесу суб’єктів підприємницької діяльності буде найефективнішою, якщо поєднуватиметься з усвідомленням власником кожного окремого підприємства важливості формування інноваційного потенціалу.

Відповідно до визначення Великого економічного словника потенціал як економічна категорія становить наявні можливості, ресурси, запаси, засоби, що можуть бути використані для досягнення, здійснення будь-чого [2].

Потенціал підприємства характеризується наступними властивостями:

- цілісності;

- взаємозв’язок і взаємодія елементів;

- ефект синергії;

- складність;

- комунікативність;

- здатність до розвитку;

- альтернативність форм функціонування та розвитку [1].

Сьогодні в Україні існує ряд проблем, що гальмують процес формування, управління та оцінки потенціалу на підприємстві. Серед них можна виокремити наступні:

– відсутність визначеного єдиного чіткого механізму управління

інноваційним розвитком підприємств, що в свою чергу призводить до його неповного використання, уповільнених темпів розвитку суб’єктів господарювання і, як наслідок, – повне гальмування розвитку економіки країни в цілому;

- недостатні досягнення України в міжнародному вимірі

- конкурентоспроможності економіки, ефективності функціонування національної інноваційної системи (НІС) для того, щоб забезпечити розвиток вітчизняної економіки, гарантування національної безпеки;

- поступове зниження кількісних і якісних характеристик

- трудового потенціалу, деформація попиту та пропозиції кваліфікованих кадрів на ринку робочої сили;

- низький рівень іноземного інвестування в розвиток економіки

- країни через її внутрішню нестабільність та відсутність законодавства, яке б захищало інтереси інвестора від свавілля місцевих чиновників та рейдерськихатак;

- припинення видачі кредитів, що веде за собою ланцюгову

- реакцію серед підприємців, більшість яких кредити використовувала в розрахунку з постачальниками і іншими особами, що приймають участь у виробничому процесі;

- різноманіття, множинність показників потужності;

- виробнича потужність не має одновимірного значення;

- незацікавленість керівництва та інженерно-технічних робітників

- підприємств в повноцінному розрахунку існуючих виробничих потужностей;

- проблеми оцінювання виробничих можливостей [3].

Кризовий стан національної економіки та окремих підприємств, що супроводжується недовикористанням виробничих потужностей, нагромадженням понаднормативних запасів матеріалів і готової продукції, скороченням чисельності працівників, зниженням їхнього кваліфікаційного рівня і продуктивності праці та інші негативні явища, як результат призводять до втрати потенціалу.

Розмір і структура потенціалу сучасних виробничо-комерційних організацій формуються за рахунок нагромаджених за радянських часів основних фондів, земельних ділянок, технологій і т. д. Хаотичність процесів розвитку і не контрольованість кризових тенденцій на макрорівні призвели до руйнування структури потенціалу, що виявилося в порушенні пропорцій між основними елементами соціально-економічних систем сучасних підприємств.

Для ефективного вирішення проблем, що пов’язані з формуванням, управління та оцінкою потенціалу підприємства у нашій країні необхідно розробити основи структурно-інвестиційної політики, сформувати інвестиційний потенціал, створити сприятливий інвестиційний клімат з урахуванням реалій вітчизняної економіки та ринкової системи. Необхідно зазначити, що ефективне здійснення структурної трансформації економіки можливе за умови залучення всіх джерел формування інвестиційного потенціалу, основними з яких є – прибуток, амортизація, заощадження населення, державні інвестиції, ресурси фінансово-кредитної сфери, іноземні інвестиції [4].

Для залучення інвестицій для нашої країни необхідно здійснити ряд дій:

- зниження рівня інфляції та підвищення передбачуваності рівня цін в економіці держави;

- запровадження простої системи оподаткування, яка б передбачала формалізований характер стягнень податків;

- надання пільг малому та середньому бізнесу;

- вдосконалення діяльності антимонопольних органів в Україні;

- приділення особливої уваги підвищенню якості і творчої віддачі інтелектуального, кадрового потенціалу, покращенню підготовки і використання спеціалістів.

Отже, існування певних організаційно-економічних особливостей формування потенціалу підприємств, залежно від сфери бізнесу, визначає успішність чи, навпаки, крах у довготерміновій перспективі. У структурі кожної соціально-економічної системи треба виокремлювати ключові точки, які зумовлюють розвиток всієї структури. Вирішення проблеми формування потенціалу підприємства в подальшому значно вплине на подолання негативних явищ ринкових відносин, тому кожному суб’єкту господарювання необхідно знати і розуміти теоретичні основи, закономірності процесу формування, структуру, джерела зростання, методи оцінювання й напрями ефективного використання такого потенціалу.

Список використаних джерел:

1. Бабина О. Є. Потенціал як системна економічна категорія / О. Є. Бабина // Вісник економіки транспорту і промисловості. – 2011. – № 36. – С. 23.

2. Борисов А. Б. Великий економічний словник / А. Б. Борисов. – М. : Книжковий світ, 2003. – 530 с.

3. Дубовиков М. М. Проблеми формування науково-технологічного та інноваційного потенціалу України / М. М. Дубовиков, О. В. Величко // Економічний вісник Донбасу. – 2011. – № 3(25) – С. 158.

4. Управління потенціалом підприємства / Должанський І. З., Загорна Т. О., Удалик О. О., Герасименко І. М. – К. : Центр навчальної літератури, 2006. – 362 с.

5. Краснокутська Н. С. Потенціал підприємства: формування та оцінка / Н. С. Краснокутська. – К. : Центр навчальної літератури, 2005. – 352 с.

6. Матеріали міжнародних інтернет-конференцій [Електронний ресурс]. – Режим доступу : http://www.rusnauka.com

7. Електронний архів Сумського державного університету [Електронний ресурс]. – Режим доступу : http://www.essuir.sumdu.edu.ua