«Экономика и менеджмент – 2013: перспективы интеграции и инновационного развития». Том 1

К. е. н., доц. Шляга Ольга Володимирівна, Пархоменко Лариса Олександрівна

Запорізька державна інженерна академія, Україна

МЕХАНІЗМ ДЕРЖАВНОГО РЕГУЛЮВАННЯ ОПЛАТИ ПРАЦІ В УКРАЇНІ

Найважливішим питанням стратегії розвитку українського суспільства є питання про соціальну спрямованість економічного росту, що повинно знайти належне відображення в державній політиці у сфері праці.

Законодавством передбачено два методи регулювання оплати праці: першим є державне регулювання оплати праці, а другим − локальне регулювання.

Державне регулювання оплати праці є системою визначення правил, процедур, нормативів, норм і гарантій в оплаті праці на основі ухвалення певних законодавчих і нормативних актів та контролю за їх дотриманням органами влади [1, с. 57].

Питання законодавчого регулювання оплати праці, прав працівників на оплату праці, їх захист визначаються Конституцією України, міжнародно-правовими актами, Законами України «Про оплату праці», «Про колективні договори й угоди» та іншими законами і законодавчими актами [2].

При цьому головною метою державного регулювання оплати праці залишається створення необхідних умов для забезпечення виконання заробітною платою усіх притаманних їй основних функцій, а також стримування необґрунтованого зростання заробітної плати, не пов’язаного з обсягами виробництва й реалізації продукції [1, с. 57].

Відсутність ефективних механізмів державного впливу на формування та розподіл заробітної плати негативно впливає на соціально-економічні процеси, а саме: на стійкість національної грошової одиниці, споживчий попит, інфляцію, структурні перетворення та інше.

На національному рівні державне регулювання оплати праці є здійсненням системоутворючої, гарантованої, захисної, контролюючої і консультаційно-інформаційної функцій [2].

Держава здійснює регулювання оплати праці працівників підприємств усіх форм власності шляхом встановлення розміру мінімальної заробітної плати [3].

Причинами загострення проблеми державного регулювання оплати праці є: відсутність дієвого контролю з боку держави за політикою оплати праці; недосконалість науково-методичного забезпечення процесу регулювання оплати праці; невиконання чинного законодавства [4].

Необхідний критичний перегляд політики регулювання оплати праці в частині посилення контролюючих функцій держави за процесом формування тарозподілу витрат від національного до локального рівнів економіки, що зумовлює необхідну розробку методології та основ обґрунтованого збільшення витрат на оплату праці в Україні.

Водночас залишається і ряд проблем, що потребують термінового вирішення: ліквідація порушень законодавства про оплату праці, подальше підвищення основних соціальних гарантій і наближення їхнього рівня до прожиткового мінімуму, «детінізація» заробітної плати населення тощо [5].

Дослідження механізму державного регулювання оплати праці на макроекономічному та мікроекономічному рівнях дають можливість стверджувати, що необхідно відмовитися від спрощених уявлень про перебудову всього механізму регулювання оплати праці та прямого копіювання зарубіжних досягнень [6].

Вдосконалення механізму оплати праці як основного чиннику створення умов для гідної праці передбачає: вжиття заходів з легалізації заробітної плати; забезпечення своєчасної виплати заробітної плати та недопущення виникнення заборгованості з її виплати; ліквідація заборгованості із заробітної плати на підприємствах державної форми власності; посилення ролі колективно-договірного регулювання оплати праці; забезпечення захисту прав працівників; зміцнення інститутів соціального діалогу; сприяння укладенню колективних договорів і угод на територіальному і локальному рівні [7].

Список використаних джерел:

1. Крушельницька О. В. Управління персоналом : навч. посіб. / О. В. Крушельницька, Д. П. Мельничук. – 2-ге вид., перероб. й доп. – К. : Кондор, – 2006. – 308 с.

2. Шульгінова В. А. Механізм державного регулювання заробітної плати в Україні, сутність і складові / В. А. Шульгінова // Державне управління та самоврядування. – 2011. – № 4(3.5).

3. Машика Ю. Механізм державного регулювання оплати праці в Україні. Мінімальна заробітна плата як основний інструмент ефективного регулювання [Електронний ресурс] / Ю. Машика. – Режим доступу : http://www.conftiapv.at.ua/publ/konf_15_16_bereznja_2012_r/sekcija_5_ekonomichni_nauki/mekhanizm_derzhavnogo_reguljuvannja_oplati_praci_v_ukrajini_minimalna_zarobitna_plata_jak_osnovnij_instrument_efektivnogo_reguljuvannja/35-1-0-1631.

4. Попівняк Р. Б. Аналіз співвідношення мінімальної заробітної плати та прожиткового мінімуму / Р. Б. Попівняк // Інноваційна економіка. – 2011. – № 3. – С. 266–269.

5. Сердюк І. В. Сучасні проблеми державного регулювання заробітної плати в Україні [Електронний ресурс] // І. В. Сердюк, О. О. Школяренко. – Режим доступу : http://www.sworld.com.ua/ index.php/ru/economy-411/mechanism-of-regulation-of-the-economy-411/11089-411-0049

6. Наумук В. В. Удосконалення механізму державного регулювання оплати праці в Україні [Електронний ресурс] / В. В. Наумук. – Режим доступу : http://www.rusnauka.com/ 9_KPSN_2011/Economics/7_83697.doc.htm

7. Соціальні ініціативи Президента – курс на якісні зміни життя людей [Електронний ресурс]. – Режим доступу : http://www.korostyshiv-rda.org.ua/content/view/420