Д. т. н., проф. Волков Володимир Петрович, д. е. н., доц. Горошкова Лідія Анатоліївна

Запорізький національний університет, Україна

МОДЕЛЮВАННЯ ПАРАМЕТРІВ ЕКОНОМІЧНОЇ БЕЗПЕКИ МЕТАЛУРГІЙНОЇ ГАЛУЗІ

Однією з найважливіших функцій держави є забезпечення національних інтересів та економічної безпеки. Це зумовлює увагу до проблеми економічної безпеки, що поєднує питання розвитку окремих галузей економіки із пріоритетами та національними інтересами держави. Стан економічної безпеки країни певною мірою визначається станом її національного господарського комплексу як сукупності взаємопов’язаних галузей України, де роль металургійної галузіє стратегічно важливою. Переліченими вище обставинами зумовлена актуальність пошуку шляхів підвищення рівня економічної безпеки металургійної галузі.

Сутність економічної безпеки галузі національного господарства визначена як такий стан захищеності галузі від зовнішніх та внутрішніх загроз, що спроможний забезпечити її сталий розвиток і можливість поступового зростання.

Запропоновано таку систему детермінант економічної безпеки галузі реального сектора національної економіки:

І. Параметри факторів виробництва та інфраструктуру. Ними є матеріальні і нематеріальні ресурси, необхідні для стабільного функціонування галузі, а саме: є робоча сила, засоби виробництва, капітал в грошовій формі, підприємницькі здібності, інформаційні ресурс та знання. Параметрами факторів виробництва є: наділеність ресурсами; ієрархія факторів; створення факторів; невигідність окремих факторів.

ІІ. Умови та параметри ринкового попиту на продукцію галузі. Ними є структура попиту, його обсяг та тенденції зростання. Структура внутрішнього і зовнішнього попиту визначається наявністю сегментів та їх величиною. Величина попиту дає можливість реалізації ефекту масштабу та стимулювання інвестування й реінвестування.

ІІІ. Забезпечуючі та технологічно споріднені галузі, що є одними з найважливіших факторів економічної безпеки, оскільки забезпечують виробника факторами виробництва. Вони можуть бути споживачами його продукції, що надає додаткові конкурентні переваги.

ІV. Стратегія, структура та конкурентна ситуація на ринку. Її вибір визначається особливостями галузі, а ефективність гарантує економічну безпеку. Від типу конкурентної ситуації на ринку залежать можливості галузі в отриманні прибутку.

Систему детермінант економічної безпеки галузі доповнено чинниками:

1. Випадкові події – винаходи, значні технологічні зрушення, різкі зміни цін на ресурси, суттєві зміни на світових фінансових ринках, коливання кон’юнктури ринку, форс-мажорні обставини.

2. Роль уряду – механізми та важелі державного регулювання. Найбільш оптимальним варіантом для галузей національного господарства є поєднання державного регулювання, конкурентної та галузевої політики.

3. Корпоративне регулювання. Зростаючі розміри корпоративного сектора та збільшення його регулюючого впливу призводить до необхідності врахування поряд з державним і корпоративного регулювання.

Доведено, що динамічний характер взаємодії детермінант економічної безпеки галузі, забезпечує можливість не тільки підтримки необхідного рівня безпеки, а й його підвищення.

На відміну від існуючих підходів, в розробленій методології зроблено акцент на галузевому рівні економічної безпеки, що є основою національної економічної безпеки держави. Запропонована методологія базується на системному аналізі та оцінюванні економічної безпеки металургії в умовах сталого розвитку, що забезпечує можливість прогнозування та динамічного моделювання зміни її рівня. Методологічні положення щодо оцінювання економічної безпеки і сталого розвитку галузі та управління ними реалізовані з використанням комплексу запропонованих авторами методів та моделей.

Результати моделювання параметрів економічної безпеки чорної металургії та оцінка масштабів корпоратизації галузі дала підстави стверджувати, що насьогодні корпоративне регулювання є не менш вагомим в порівнянні з державним. З урахуванням відсутності в Україні галузевого міністерства, запропоновані шляхи та можливості використання важелів корпоративного регулювання і доведена необхідність пошуку оптимального компромісу між ними. Таким чином, зроблено висновок про те, що економічна безпека металургійної галузі повинна забезпечуватись системно: за рахунок поєднання ринкового саморегулювання, державного і корпоративного регулювання.

Доведена доцільність використання запропонованої стратегії для створення умов безпечного розвитку таких галузей національного господарства, як кольорова металургія, хімічна промисловість, енергетика та ін.

Список використаних джерел:

1. Горошкова Л. А. Механізми підвищення економічної безпеки чорної металургії: монографія / Л. А. Горошкова. – Запоріжжя: ЗНУ, 2012. – 418 с.

2. Волков В. П. Інвестиційно-інтеграційні технології соціально-економічного розвитку регіону: монографія / Волков В. П., Горошкова Л. А., Панкова М. О.; за ред. В. П. Волкова. – Запоріжжя:ЗНУ, 2011. – 290 с.

3. Пат. 82983 Україна, МПК (2013.01) G06Q90/00; G06Q10/06 (2012.01). Спосіб прогнозування розвитку складних систем / Волков В. П., Горошкова Л. А.; заявник та патентовласник ДВНЗ«Запорізький національний університет» МОН України. – № u 201301645; заявл. 11.02.2013 р.; опубл. 27.08.2013 р., Бюл. № 16.