Гнатченко Дмитро Дмитрович

Київський національний торговельно-економічний університет, Україна

СУТНІСТЬ ТА РОЛЬ КОРПОРАТИВНОГО КОНТРОЛЮ В СИСТЕМІ КОРПОРАТИВНОГО УПРАВЛІННЯ

Сучасні процеси реформування та структурної перебудови економіки України, її трансформації вносять зміни в усі сфери діяльності господарського комплексу і, в тому числі, торговельних мереж – нових для вітчизняного ринку організаційних утворень. Важливого значення набуває визначення корпоративної торговельної мережі та відмінність даного виду господарського утворення від франчайзингових торговельних мереж. Окрім цього, враховуючи труднощі щодо здійснення облікових та контрольних процедур в такого виду підприємствах через специфіку діяльності та складність структури, особливості організації корпоративного контролю та обліку в корпоративних торговельних мережах потребують подальших наукових досліджень.

Вагомий внесок у дослідження сутності корпоративного контролю зробили А. Воронкова, Е. Губин, Т. Долгопятова, В. Долінская, Г. Козаченко, Е. Коренєва,А. Педько, М. Старовойтов, І. Шиткіна та інші дослідники. Проте питання щодо сутності корпоративного контролю розглянуті фрагментарно та потребують проведення додаткових досліджень.

В Україні велика кількість досліджень присвячена процесам встановлення та розподілу корпоративного контролю, але практично немає дослідження щодо трактування цього поняття, що свідчить про неможливість вирішення проблем у сфері корпоративних відносин.

Корпоративний контроль найчастіше визначають як управлінську функцію. Ця функція спрямована на сприяння досягненню встановлених цілей, що випливають із інтересів учасників корпоративних відносин, за рахунок забезпечення ефективного зворотного зв’язку і полягає у відстеженні відхилень від прийнятих рішень, корекції та забезпеченні їхнього виконання найоптимальнішим з точки зору витрат ресурсів способом для досягнення необхідного результату шляхом балансування інтересів зацікавлених у діяльності корпорації осіб.

Є. П. Губін визначає корпоративний контроль, як можливість суб’єктів акціонерних відносин забезпечувати постійний вплив на ухвалення стратегічних управлінських рішень [1, с. 18]. Корпоративний контроль розглядає в контексті суб’єктів корпоративних відносин і можливості їх впливу на прийняття управлінських рішень. В залежності від цих можливостей автор поділяє корпоративний контроль (і в цьому його підтримують І. С. Шиткіна і В. В. Долінская) на акціонерний, управлінський та фінансовий. Таким чином, контроль в цьому визначенні асоціюється з власністю на акції та можливістю управління такою власністю.

З аналогічних позицій підходять до визначення поняття корпоративного контролю і деякі вітчизняні дослідники, які крім того поняття системи корпоративного управління ототожнюють з поняттям системи корпоративного контролю і проводять її розгалуження на інсайдерську та аутсайдерську додаючи до цього переліку перехідну, притаманну країнам з перехідною економікою. Такий підхід властивий для робіт В. Євтушевського, Г. Козаченка, А. Воронкової,Е. Коренєва та інших. При цьому автори не враховують, що система управління, притаманна підприємству, зумовлює характер здійснення управлінської функції контролю в корпорації, а отже ототожнювати ці два поняття, на нашу думку, некоректно.

Більшість дослідників погоджується з тим, що корпоративний контроль є центральним елементом в системі корпоративного управління. Але є відмінності у розумінні характеру взаємозв’язку між корпоративним контролем та корпоративним управлінням. Наприклад, російський вчений Т. Г. Долгопятова вважає, що за допомогою механізмів корпоративного управління забезпечується здійснення корпоративного контролю [2]. В той же час на думку М. Старовойтова, корпоративний контроль є одним із ключових механізмів корпоративного управління [3]. Ці відмінності в трактуванні взаємозалежності понять «корпоративне управління» та «корпоративний контроль» пов’язані з різним підходом до визначення змісту поняття «корпоративне управління». Якщо це поняття використовується в його найширшому значенні, яке по суті співпадає з поняттям «управління акціонерним товариством», то корпоративний контроль може розглядатись як один із центральних елементів більш широкого поняття корпоративного управління. Якщо ж зміст корпоративного управління обмежується виключно проблемами забезпечення ефективного контролю за діяльністю менеджменту з боку акціонерів, тоді первинним буде виступати корпоративний контроль як мета, а корпоративне управління може розглядатися як набір механізмів, засобів, інструментів для забезпечення ефективності такого контролю.

Отже, запропоновані визначення розкривають дискусійність і суперечливість позицій та підходів різних дослідників до проблематики корпоративного контролю. В науковій літературі відсутній єдиний підхід до визначення поняття корпоративного контролю, а існуючі визначення можуть бути піддані критиці. В Україні формується інституціональна основа корпоративного управління і механізми впровадження корпоративного контролю, як чинники стійкого функціонування суб’єктів господарювання торговельного сектору потребують подальшої розробки.

Список використаних джерел:

1. Губин Е. П. Управление и корпоративный контроль в акционерном обществе: практ. пособ. / Е. П. Губин. ‒ М.: Юристъ, 1999. ‒ 248 с.

2. Долгопятова Т. Г. Модели корпоративного контроля на российских предприятиях (опыт эмпирического анализа) / Т. Г. Долгопятова // Мир России. ‒ М., 2001. – Т. 10.3. – C. 121–137.

3. Старовойтов М. Акционерная собственность и корпоративные отношения / М. Старовойтов // Вопросы экономики. ‒ 2001. ‒ № 5. ‒ С. 61–72.