Довга Анна Олександрівна

Дніпропетровський національний університет імені Олеся Гончара, Україна

ПРОЦЕС УПРАВЛІННЯ ВИТРАТАМИ ЯК СПОСІБ ПІДВИЩЕННЯ ЕФЕКТИВНОСТІ ФУНКЦІОНУВАННЯ ПІДПРИЄМСТВА

Підвищення ролі управління витратами в сучасних умовах є зумовленим необхідністю досягнення кожним суб’єктом господарювання оптимального рівня затрат на виробництво та реалізацію продукції, від якого залежить успішна діяльність підприємств або організацій.

М. Г. Грещак дає визначення управлінню витратами як процесу цілеспрямованого формування витрат за місцями виникнення, ресурсами, роботами, об’єктами та часом здійснення в напрямі досягнення й підтримання їх мінімального рівня, з урахуванням стратегічних установок підприємства, та безперервного пошуку шляхів зниження отримуваних значень [1].

Одними з основних елементів системи управління є функції управління витратами. В табл. 1 наведено приклад функцій управління витратами, які зустрічаються у наукових працях.

Таблиця 1. Функції управління витратами на підприємстві

Функція управління –  це зовнішній прояв управлінських відносин, діяльності щодо цілеспрямованого регулювання виробничо-технічних та соціально-економічних процесів.

Виходячи з запропонованих різними авторами функцій управління витратами, можна виділити основні функції управління витратами: планування, організація, мотивація, контроль, регулювання.

Безпосередньо в процесі управління витратами та собівартістю продукції вирішується де, коли і в яких обсягах мають витрачатися ресурси підприємства; де, для чого і в яких обсягах потрібні додаткові фінансові ресурси, і як досягти максимально високого рівня віддачі від використання ресурсів. Тому метою управління витратами й собівартістю продукції є забезпечення економного використання ресурсів та максимізація віддачі від них.

Загальна бухгалтерія вирішує проблеми формування картини фінансового становища підприємства, обчислення кінцевих результатів її діяльності. Дані цього обліку призначені головним чином для управління фінансовою та комерційною діяльністю та для зовнішніх споживачів.

В системі управління витратами доцільно виділити два рівні: оптимізаційний та інформативний.

Оптимізаційний рівень управління витратами реалізується через керуючу підсистему та створюється за наступними етапами [4]:

1) формування організаційної та виробничої структури, визначення центрів відповідальності та місць формування витрат за видами продукції;

2) обрання цілей організації, зокрема прийняття рішень щодо витрат: визначення доцільності виробництва окремих видів продукції, вибір альтернативних напрямів діяльності, сировини, обладнання тощо;

3) контроль за досягненням встановлених цілей, сприяння, спрямування діяльності працівників для досягнення визначених показників діяльності;

4) організація заходів, спрямованих на подолання виявлених у процесі контролю проблем, організація ефективного застосування засобів виробництва.

Інформативний рівень управління пов’язаний з функціонуванням керованої підсистеми управління. Даний рівень передбачає здійснення комплексу робіт,пов’язаних з цілеспрямованим формуванням витрат. Інформація, що формується на інформативному рівні підлягає постійному контролю та мотивації з боку суб’єкта управління на оптимізаційному рівні. В свою чергу, тип організаційної структури обирається з урахуванням обсягу робіт на інформативному рівні, обсягу та структури виробничих процесів.

Під час управління витратами вплинути на зовнішні чинники практично неможливо, таким чином управлінню підлягають тільки внутрішні чинники витрат підприємства.

Основними напрямками внутрішнього контролю витрат підприємства є: контроль обсягу випущеної продукції, контроль собівартості (витрат) і контроль результатів (доходів та прибутків) [3].

В Україні в сучасний період управління витратами як єдиного цілісного процесу, який би визначав всю політику підприємства (організації), практично не існує. На необхідність створення цілісної системи управління витратами вказує те, що інфляційні процеси сприяють підвищенню собівартості продукції, рівнявиробничих витрат. Прибуток на переважній більшості підприємств досягається за рахунок зростання відпускних цін. Найбільш вигідною і прийнятною у цьомувідношенні повинна стати система управління витратами, як об’єктивна необхідність успішного функціонування підприємства чи організації.

Таким чином, удосконалення системи управління витратами спрямоване на постійний пошук і виявлення резервів економії ресурсів, нормування їх витрат,планування, облік та аналіз витрат за їх видами, стимулювання ресурсозбереження та зниження витрат з метою підвищення ефективності фінансово-господарської діяльності підприємства.

Список використаних джерел:

1. Грещак М. Г. Управління витратами: навч. посіб. / М. Г. Грещак, В. М. Гордієнко, О. С. Коцюба. − К.: КНЕУ, 2008. − 264 с.

2. Козаченко Г. В. Управління затратами підприємства: монографія / [Г. В. Козаченко, Ю. С. Погорелов, Л. Ю. Хлапьонов, Г. А. Макухін] / Східноукраїнський національний ун-т. − К.: Лібра, 2007. − 320 с.

3. Ковтун С. В. Управление затратами / В. С. Ковтун, Н. Н. Ткачук, С. М. Савлук. − Х.: Фактор, 2008. − 272 с.

4. Христенко Л. М. Побудова системи управління витратами промислового підприємства: монографія / М. Л. Христенко, Р. О. Мозговий. – К.: Лібра, 2006 − 325 с.