К. е. н., доц. Зозульов Олександр Вікторович, Царьова Тетяна Олександрівна
Національний технічний університет України «КПІ», м. Київ
ІСТОРІЯ РОЗВИТКУ ТЕХНОЛОГІЧНОГО АУДИТУ: ВІД АКЦЕНТІВ НА ВИРОБНИЦТВО ДО АКЦЕНТІВ НА ПОТРЕБИ
Технологічний пошук на рівні окремих суб’єктів економічної системи є запорукою їх конкурентоспроможності в умовах інноваційної економіки. З огляду на це швидкими темпами розвивається відносно новий науковий напрямок – технологічний менеджмент (планування, розробка, оптимізація, управління та контроль технологічних продуктів, процесів та послуг із метою створення конкурентної переваги [1]). Окремою частиною цього наукового напрямку, одним з інструментів, що забезпечує реалізацію вищеозначених завдань, є технологічний аудит.
В широкому сенсі технологічний аудит є комплексом взаємопов’язаних заходів, що застосовуються на різних рівнях економічної системи із метою підвищення її конкурентоспроможності (підприємства, галузі, країни). У вузькому сенсі технологічний аудит є дослідницьким інструментом аналізу технології або системи технологій, що використовується із метою оцінювання поточного стану та виявлення напрямів подальшого розвитку об’єкту дослідження.
Історія розвитку технологічного аудиту (ТА) цілком відображає поступову зміну поглядів на зміст та об’єкт уваги технологічного аудиту (табл. 1).
Таблиця 1. Етапи розвитку технологічного аудиту
Етап розвитку |
Дати актуалізації |
Зміст подій |
Об’єкт дослідження |
1 |
2 |
3 |
4 |
До появи ТА як самостійного наукового напрямку |
До 1992 року |
Технологічного аудиту як явища в управлінні немає. Замість нього проводиться промислово-економічний аналіз виробництва. Технологія сприймається суто як засіб виробництва. Галузі дослідження: підвищення показники роботи підприємства, оновлення виробничої бази, впровадження нової технологічної лінії тощо |
Об’єкт дослідження – виробництво (технологія як засіб виробництва). Технологічний аудит відсутній |
І етап |
1992 р – 2006 р. |
В 1992 р. виходить перша праця, присвячена оцінюванню технологічних можливостей організації. В 1994 році з’являється дослідження зв’язку між ТАта стратегічним успіхом організації. В 2000 році Китай досліджує власні технологічні потужності в межах країни, у січні 2000 р. в Греції технологічним парком Thessaloniki Technology Parkвидано перший довідник з проведення ТА, де зокрема зазначається, що ТА може бути проведено для підтримки трансферу технології, проте спрямований він на визначення технологічних засад організаційного успіху в цілому. Технологія сприймається як засіб виробництва |
Об’єкт дослідження– виробництво (технологія як засіб виробництва) |
ІІ етап |
2006 р. – 2010 р. |
В 2005–2006 році в межах проектуEuropeAid в Росії розробляються методичні матеріали серії «Практичні керівництва для центрів комерціалізації технологій», що містять також довідник з проведення ТА та довідник з проведення експертизи проекту комерціалізації технологій, поряд з іншими матеріалами. 2009–2011 – інтенсивні розробки та дослідження методик ТА, включаючи розроблені для комерціалізації технологій |
Об’єкт дослідження – виробництво (технологія як засіб виробництва) та обмін (технологія як товар) |
ІІІ етап |
2010 р. – до теперішнього часу |
Методика, затверджена у методичних рекомендаціях Державного комітету України з питань науки, інновацій та інформатизації у 2010 році, передбачає в окремим модулем аналіз продукції, що виготовляється за допомогою технології-товару. Блок передбачає порівняння продукції із конкурентами. Методика Перерви П. Г. (монографія 2012 р.), окрім конкурентних переваг продукції, створеної технологією-товаром, передбачає визначення ступеню новизни цих товарів, та їх відповідності запитам ринку. Технологія починає, в деякій мірі, аналізуватись як засіб задоволення потреби споживача. Проте ланцюжок споживачів до ринку кінцевого споживання залишається без уваги, і ринок споживачів товару, виробленого технологією також не аналізується в повній мірі |
Об’єкт дослідження – виробництво (технологія як засіб виробництва), обмін (технологія як товар) та споживання (технологія як засіб задоволення потреби споживача) |
IV етап |
2014 р |
Технологія є першоосновою виробництва та базисом формування вихідного продукту, який пов’язує усі ланки економічних відносин. Оцінюванню, таким чином, аудиту мають підлягати всі етапи економічних відносин, щоб визначити, наскільки технологія може бути вбудована в цей ланцюжок етапів |
Об’єкт дослідження – виробництво, обмін та споживання, а також оцінювання всього ланцюжка економічних відносин (технологія якорганічний елемент ланцюгаекономічних відносин) |
Джерело: розроблено автором.
Аналіз історії розвитку технологічного аудиту дозволяє узагальнити об’єкт технологічного аудиту наступним чином (рис. 1).
Рис. 1. Об’єкт технологічного аудиту
Відповідно до об’єктів технологічного аудиту можна вирізнити підходи до проведення ТА: (1) виробничий підхід, коли технологічний аудит спрямовано на аналіз системи технологій, що формують виробничий процес; (2) комерційно-збутовий, де об’єктом аудиту є технологія як предмет ринкового обміну (продажу); (3) споживчий, в межах якого оцінюється технологія, як спосіб задоволення потреб споживача; (4) маркетинговий, інтегруючий, що передбачає проведення узгодженого оцінювання всього ланцюжка економічних відносин та місця технологічної розробки в ньому.
Список використаних джерел:
1. Dolinsek S. In Search for a Fundamental Structure of Technology and its Management in Modern High-Tech Companies: materials of conference (MIC 2010: Social Responsibility, Professional Ethics, andManagement; Proceedings of the 11th International Conference, Ankara, 24–27 November, 2010) [Electronic Resource] / S. Dolinsec, P. Strukelj // Educational portal «Econpapers». – 2010. – Mode of access: http://www.econpapers.repec.org/ bookchap/mgtmicp10/571-589.htm