«Экономика и менеджмент – 2013: перспективы интеграции и инновационного развития». >> Том 2

Д. е. н., доц. Коваленко Олена Валеріївна, Біла Дар’я Миколаївна

Запорізька державна інженерна академія, Україна

РОЛЬ ЕКОНОМІЧНОЇ ДІАГНОСТИКИ У ПРОЦЕСІ ПРИЙНЯТТЯ РІШЕНЬ

Якщо підприємство розглядається як механізм, що перебуває в стані безупинного удосконалення своєї діяльності, то природно виникає питання: з чого почати цей процес?

Комплекс діагностичних процедур є очевидною початковою фазою будь-якого процесу трансформації. В діагностиці підприємства існують два основних об’єкти аналізу: результати діяльності підприємства за період і його поточний стан (основні бізнес-процеси підприємства).

Економічна діагностика підприємства – аналіз і оцінка економічних показників роботи підприємства на основі вивчення окремих результатів, неповної інформації з метою виявлення можливих перспектив його розвитку і наслідків ухвалення поточних управлінських рішень. Підсумком діагностики на основі оцінки господарського стану і його ефективності є висновки, необхідні для прийняття термінових, але важливих рішень, наприклад, про цільове кредитування, про покупку чи продаж підприємства, про його ліквідацію, реорганізацію тощо.

Основні положення діагностики:

1. Зміст діагностики полягає в аналізі результатів діяльності підприємства і основних бізнес-процесів підприємства.

2. Економічні показники слід аналізувати в комплексі з іншими «неекономічними» показниками.

3. Принцип розумної достатності: для цілей діагностики варто використовувати тільки ті показники, що є інформаційною основою для прийняття управлінських рішень.

4. Принцип порівнянності: загальні показники будуть некорисними для ухвалення рішення, якщо їх не можна зіставити з іншими даними, пов’язаними з об’єктом діагностики.

5. Принцип тимчасової узгодженості: діагностика повинна здійснюватися відповідно до конкретного тимчасового регламенту.

6. Діагностика повинна закінчуватися лаконічним представленням основних висновків [1, c. 463].

Необхідність проведення управлінської діагностики визначається декількома факторами:

- показники діяльності підприємства не відповідають очікуванням акціонерів (власників);

- необхідно виявити проблеми управління, що є причинами зниження ефективності діяльності;

- потрібно стимулювати зростання ефективності діяльності підприємства;

- існують труднощі у визначенні проблемних областей підприємства;

- відсутні ресурси, необхідні для вивчення системи управління підприємством;

- потрібно визначити внутрішні ресурси й можливості, які можуть розглядатися як сильні і слабкі сторони підприємства [3, c. 58].

Однак для управління виробництвом потрібно мати уявлення не тільки про хід виконання плану, результати господарської діяльності, але і про тенденції і характер змін в економіці підприємства. Осмислення, розуміння інформації досягаються за допомогою економічної діагностики. Вона є сполучною ланкою між обліком і прийняттям управлінських рішень. У процесі діагностики первинна інформація проходить аналітичну обробку: проводиться порівняння досягнутих результатів діяльності з даними за минулі відрізки часу, з показниками інших підприємств і середньогалузевими; визначається вплив різних чинників на величину результативних показників, виявляються недоліки, помилки, невикористані можливості, перспективи і т. д.

На основі результатів діагностики розробляються і обґрунтовуються управлінські рішення. Економічна діагностика передує рішенням і діям, обґрунтовує їх і є основою наукового управління виробництвом, забезпечує його об’єктивність та ефективність. Отже, економічну діагностику можна розглядати як діяльність з підготовки даних, необхідних для наукового обґрунтування та оптимізації управлінських рішень [2, с. 16–17].

За результатами діагностики формується системне бачення керівництвом підприємства проблемних областей, що дозволяє оцінити поточний стан і тенденції розвитку комерційної, виробничої, фінансової складової діяльності підприємства, визначити слабкі місця в управлінні, розставити «по місцях» проблеми, з’ясувати причини і джерела їх виникнення і встановити пріоритети в роботі з проблемами підприємства, оцінити можливі варіанти розв’язання цих проблем, прогнозувати можливі результати, виробити попередні рекомендації з розробки стратегії розвитку підприємства на середньострокову або довгострокову перспективу.

Крім цього, керівництвом приймаються обґрунтовані управлінські рішення щодо підвищення ефективності діяльності підприємства за рахунок використання виявлених резервів із прогнозованим економічним ефектом. Звіт за результатами проведеної управлінської діагностики включає наступні розділи; сильні сторони підприємства, структура його проблемного поля, основні зовнішні й внутрішні погрози, висновки та рекомендації щодо вирішення тих проблем, подолання яких допоможе легше і швидше вирішити інші проблеми або зробить їх неактуальними, а також можливий план-програму впровадження змін [3, c. 61].

Кінцевим результатом діяльності менеджера є прийняття управлінських рішень. У розширеному розумінні прийняття рішень ототожнюється з усім процесом управління. У вузькому розумінні прийняття рішень розглядається лише як вибір кращого рішення з чисельних альтернатив. Процес прийняття рішень складається не тільки з вибору кращого варіанту, але й з пошуку альтернатив, встановлення критеріїв оцінки, вибору способу оцінки альтернатив тощо. Отже,прийняття управлінських рішень – це процес, який починається з констатації виникнення проблемної ситуації та завершується вибором рішення, тобто вибором дії, яка спрямована на усунення проблемної ситуації [4].

Висновки. Для управління виробництвом потрібно мати повну і правдиву інформацію про хід виробничого процесу і виконанні планів. Економічна діагностика підприємства – аналіз і оцінка економічних показників роботи підприємства на основі вивчення окремих результатів, неповної інформації з метою виявлення можливих перспектив його розвитку і наслідків ухвалення поточних управлінських рішень. Підсумком діагностики на основі оцінки господарського стану і його ефективності є висновки, необхідні для прийняття термінових, але важливих рішень.

Список використаних джерел:

1. Гетьман О. О. Економіка підприємства: навч. посіб. / О. О. Гетьман, В. М. Шаповал. – К.: Центр учбової літератури, 2010. – 488 с.

2. Савицкая Г. В. Анализ хозяйственной деятельности предприятия: учеб. пособ. / Г. В. Савицкая. – 7-е изд., испр. – Мн.: Новое знание, 2002. – 704 с.

3. Колотілін В. М. Економічна діагностика: навч.-метод. посіб. / В. М. Колотілін. – Кривий Ріг: КЕІ, КНЕУ, 2010. – 137 с.

4. Германчук А. М. Діагностика практики прийняття та реалізації управлінських рішень / А. М. Германчук, И. Г. Цыплакова // Економічні науки. Маркетинг і менеджмент. – 2010. – № 6.