«Экономика и менеджмент – 2013: перспективы интеграции и инновационного развития». >> Том 2

Козюпа Юлія Анатоліївна

Дніпропетровський національний університет імені Олеся Гончара, Україна

АДАПТАЦІЙНІ РИНКОВІ СТРАТЕГІЇ ПІДПРИЄМСТВА У КОНКУРЕНТНОМУ СЕРЕДОВИЩІ ТА ЇХ ОСОБЛИВОСТІ

Підприємство є найважливою складовою сучасної економіки, що сприяє функціонуванню здорової конкуренції на ринку, постачає на ринок товари та послуги і цим самим задовільняє різні потреби та інтереси споживачів.

Діяльність підприємства базується на ініціативній, самостійній, систематично повторюваній на власний ризик діяльності по виробництву продукції, наданні послуг та має на меті отримання максимально можливого прибутку. В умовах конкурентного середовища керівництво підприємства змушено самостійно приймати довгострокові стратегічні рішення і нести за них повну відповідальність.

Слово «стратегія» походить від грецького «strategia» (stratos – військо, аgo – веду), тобто за походженням це військовий термін [1]. Він означає військове мистецтво, яке вивчає закономірність та характер війни, теоретичні основи планування, підготовки і проведення крупних військових операцій із заздалегідь поставленими стратегічними завданнями. Діяльність окремо взятої компанії впливає як на прибутковість галузі в цілому, так і на її конкурентну позицію, і саме тому вибір конкурентної стратегії є одночасно складною і практично важливою проблемою.

Особливості ринкових стратегій розглядалися у роботах багатьох вітчизняних та зарубіжних вчених. Особливе місце необхідно віднести науковим працям І.Алєксєєва, І. Ансоффа, В. Андрійчука, В. Василенка, В. Отенка, М. Портера, А. Шегди, В. Юкаєвої та ін.

Американський маркетолог А. Літл називає такі основні різновиди конкурентних позицій фірми на ринку: лідируюча, сильна, сприятлива, задовільна, слабка позиція та виділяє конкурентні стратегії залежно від цих конкурентних позицій і можливостей їх поліпшення [2].

Головним критерієм вибору стратегії компанії є діагностика можливостей та їх адаптація до ринкового конкурентного середовища. В залежності від їх комбінацій виділяють наступні ринкові стратегії, що представлені на рис. 1.

Рис. 1. Адаптаційні ринкові стратегії

Рис. 1. Адаптаційні ринкові стратегії

(Джерело: [2])

Стратегія «SO» − це стратегія сильних можливостей, або стратегія лідера. Лідируюча (домінуюча) позиція фірми означає з одного боку, сприятливі можливості щодо вибору стратегічних напрямів розвитку, які найкращим чином дозволяють реалізувати свої сильні сторони і переваги у зовнішньому оточенні, а з іншого боку, її спроможність впливати на ринки збуту та ринкову діяльність і поведінку інших фірм.

Стратегія «ST» – це стратегія «лідерство в небезпеці». Сильна позиція надає можливість фірмі вести незалежну ринкову діяльність, не ставлячи під загрозу довгострокові перспективи. Сприятлива позиція передбачає, що фірма займає ринкові позиції вищі від середнього рівня та має можливості для їх поліпшення. Вона означає спроможність фірми формувати власну ділову стратегію без погіршення своїх ринкових позицій, але передбачає врахування зовнішніх загроз, що виникають у конкурентному середовищі.

Стратегія «WT» − це стратегія захисту, яка відображає в цілому задовільні позиції фірми. Вони передбачають, те що фірма має можливості для продовження діяльності на певному ринку, але її спроможності щодо підтримання та поліпшення своїх ринкових позицій перебувають на рівні нижчому від середнього, і тому фірма-лідер за бажанням може зруйнувати її позиції.

Стратегія «WO» − це стратегія слабких можливостей, або стратегія виживання. Незадовільна позиція фірми характеризує її слабкий ринковий стан, наявність конкурентної вразливості і відсутність у фірми можливостей щодо покращення існуючого її стану [2].

Розглянувши класифікацію конкурентних стратегій, можна зробити висновок, що за підсумками діяльності українських промислових підприємств України в 2012 р. 39,1 % з них завершили рік із збитками, які досягли суми 82,7 млрд грн. Для цих підприємств безумовно притаманні стратегії типа «WO» і «WT». Більшість українських підприємств, а саме 60,9 % в 2012 р. використовували стратегії типу «SO» і «ST». Вони закінчили 2012 р. з прибутками в розмірі 135,9 млрд грн. [3].

Поведінка фірми на ринку характеризується специфічною комбінацією стратегічних ідей та цілей. Для успішного досягнення стратегічної мети і реалізації тактичних завдань фірмі необхідно відстежувати всі можливі джерела отримання інформації, забезпечувати її максимальне використання з метою покращання можливостей у внутрішньому середовищі і протистояння виникненню багаточисленних погроз у зовнішньому середовищі.

Отже, можна зробити висновок про те, що правильно обрана стратегія є важливим кроком для будь-якого вітчизняного підприємства, адже українські підприємці постійно ризикують через несприятливі умови, а саме: недосконалість законодавчої бази України, інфляція на ринках, ріст цін на сировину та матеріали, існуючий дисбаланс між якістю продукції (послуг) та цінами на них. Оскільки підприємство здійснює свою діяльність в конкурентному середовищі, то воно повинно визначати свої конкурентні стратегії.

Список використаних джерел:

1. Василенко В. А. Стратегічне управління: навч. посіб. / В. А. Василенко. – К.: ЦУЛ, 2003. – 280 с.

2. Гончарук Т. І. Конкуренція і конкурентоспроможність: зміст і розвиток у перехідній економіці / Т. І. Гончарук. – Суми: Мрія-ЛТД, 2003.

3. Елктронний ресурс. – Режим доступу: http//www.trust.ua /news /73607-v-ukraine 2012g. – ubutoch no.htwl