К. е. н., доц. Лизньова Анжела Юріївна, Батарчук Аліна Валеріївна

Дніпропетровський національний університет імені Олеся Гончара, Україна

ФОРМУВАННЯ СТРАТЕГІЇ РОЗВИТКУ ЗАТ «КОНДИТЕРСЬКА ФАБРИКА «А. В. К.»

На економічну кон’юнктуру підприємств впливають умови ринкового середовища, які обумовлюють його конкурентну позицію, формують дискретні зміни в управлінні та визначають фактори структурних зрушень в економіці. Стратегія розвитку підприємства формує арсенал власних превентивних заходів та забезпечує формалізацію конкурентних переваг в дієвий інструмент менеджменту. Ресурсна обмеженість та інноваційна пасивність сучасних підприємств вимагає розробки сценарію стратегічного розвитку підприємства, що оптимально поєднує його потенційні можливості та існуючі резерви забезпечення.

Дослідженням та формуванням методичних підходів до розробки стратегій розвитку підприємства займалися вітчизняні науковці В. Г. Герасимчук, В. Л.Дикань, О. С. Іванілов, Н. В. Куденко, А. П. Наливайко, Г. В. Осовська, В. В. Пастухова, В. С. Пономаренко, Ю. В. Соболєв, О. М. Тищенко, О. М. Тридід, З. Є.Шершньова, В. Г. Шинкаренко.

Загальні етапи формування стратегії розвитку підприємства запропоновано науковцями С. Б. Довбнем, А. О. Найдовською, М. М. Хитько, зміст яких зведено до аналізу зовнішнього середовища, планування напрямів розвитку, формування стратегії та її здійснення [1].

Діагностика зовнішнього середовища передбачає характеристику конкурентних сил та визначення типу ринку, що здійснюється на основі моделі «п’яти сил конкуренції» М. Портера. Експертним шляхом оцінено загальний вплив конкурентного середовища на діяльність компанії ЗАТ «Кондитерської фабрики «А.В.К»«. Зазначимо, що основними виробниками-конкурентами кондитерських виробів України є корпорація «Roshen», компанія «Конті», ПАТ «Бісквіт-Шоколад», ПАТ «Полтавакондитер», ЗАТ «Житомирські ласощі», ПАТ «Крафт Фудз Україна», Львівська КФ «Світоч».

Для дослідження рівня інтенсивності конкуренції в галузі розраховано основні його показники за методикою М. Портера (табл. 1) [2].

Таблиця 1. Розрахунок показників інтенсивності конкуренції

Оцінюючи результати розрахунків коефіцієнтів інтенсивності конкуренції, які наведено в табл. 1, можемо зробити наступні висновки:

– за показником концентрації  CR 4, який дорівнює 60 %, ринок є достатньо конкурентним, оскільки не досягає критичного значення;

– індекс Герфіндаля-Гіршмана ( In ) має значення 809,5 середовище вважається конкурентним, оскільки його значення менше 1000;

– інтенсивність конкуренції тим вища, чим нижчий коефіцієнт варіації ринкових часток. Оцінивши ступінь схожості часток конкурентів можемо дійти висновку, що інтенсивність конкуренції в галузі є середньою, оскільки отримане значення (0,56) майже однаково віддалене від граничних значень (0; 1);

– показник інтенсивності конкуренції з врахуванням рентабельності ринку, відображає високий рівень рентабельності бізнесу, оскільки отримане значення суттєво відрізняється від одиниці;

– важливими чинниками конкурентної боротьби є динаміка розвитку ринку. Вважається, що річний темп зростання ринку має дві критичні межі: максимальна – 140 %, мінімальна – 70 %. У нашому випадку темп росту ринку складає 117 %, а отже ринок проходить стадію помірного росту;

– висока прибутковість бізнесу та помірні темпи зростання попиту усувають необхідність жорсткої конкуренції, що обумовлює наближення показників  UТР та  UР  до нуля;

– узагальнений показник інтенсивності конкуренції  Uк  = 0,37. Цей показник наближається до 0, а значить, що конкурентне середовище є не дуже активним, інтенсивність конкуренції є досить слабкою.

Оцінивши конкурентне середовище діяльності ЗАТ «Кондитерської фабрики «А.В.К.» можемо зробити висновок, не зважаючи на велику кількість конкурентів кондитерській галузі, інтенсивність конкуренції є помірною. Розраховані показники інтенсивності конкуренції показали, що ринок кондитерських виробів характеризується невисоким рівнем конкуренції (ринок олігополістичного типу), де напрям розвитку визначають великі концерни – «Рошен» та «Конті».

Нестабільність ринкового середовища суттєво впливає на вибір стратегії розвитку підприємства. Виходячи з рівня стратегічної стійкості підприємства (динамічний, стабільний, прийнятний, нестійкий та кризовий) та рівня нестабільності його ринкового середовища (нульовий, підвищений, катастрофічний) авторами [3] запропоновано матрицю стратегічних альтернатив розвитку підприємств, відповідно до якої визначено можливості підсилення його потенціальних позицій (табл. 2).

Стратегія розвитку підприємства враховує рівень нестабільності ринкового середовища та потенційні можливості, які забезпечують його економічну стійкість та фінансову незалежність.

Посилення ролі стратегічного управління обумовлено мінливістю ринкового середовища та обмеженістю ресурсного забезпечення, які потребують визначення способу формалізації стратегії розвитку та заходів щодо її реалізації.

Таблиця 2. Можливі стратегії розвитку підприємств

в умовах нестабільного ринкового середовища

Джерело: [3].

Список використаних джерел:

1. Довбня С. Б. Стратегія підприємства: навч. посіб. / С. Б. Довбня, А. О. Найдовська, М. М. Хитько. – Дніпропетровськ: НМетаАУ, 2011. – 71 с.

2. Раєвнєва О. В. Управління розвитком підприємства: методологія, механізми, моделі / О. В. Раєвнєва. – Х.: ІНЖЕК, 2006. – 496 с.

3. Мохонько Г. А. Стратегічні напрями забезпечення стратегічної стійкості підприємства в умовах нестабільного середовища / Г. А. Мохонько // Інвестиції: практика та досвід. К., 2002. – С. 32–36.