Д. е. н., доц. Поповиченко Ірина Валеріївна

Придніпровська державна академія будівництва та архітектури,м. Дніпропетровськ, Україна

ПІДХОДИ ДО ОЦІНЮВАННЯ ЕФЕКТИВНОСТІ УПРАВЛІНСЬКИХ РІШЕНЬ В СУЧАСНИХ ЕКОНОМІЧНИХ УМОВАХ

Практика фінансово-господарської діяльності в умовах економіки ринкового типу показує, що однотипні підприємства, що володіють приблизно рівними матеріальними і фінансовими ресурсами, часто мають значні розбіжності в рівні прибутку. Одні з них динамічно розвиваються, інші приходять до банкрутства.

Багато провідних вітчизняних і зарубіжних економістів в зв’язку з цим вважають, що однією з найважливіших причин таких розбіжностей є відмінності в ефективності управління підприємствами або, іншими словами, в ефективності управлінських рішень, що розробляються і реалізуються менеджерами.

У загальному плані під ефективністю управління підприємством розуміють результативність управління діяльністю підприємства, яка є наслідком здатності менеджерів розробляти ефективні управлінські рішення та домагатися досягнення поставлених цілей [1].

Критерії оцінки ефективності управлінських рішень можна розділити на [2]:

– внутрішні, відповідні показникам цілей і похідних від них показників підцілей, що стоять перед підприємницькою структурою;

– зовнішні, відповідні оцінюваним параметрам елементів зовнішнього середовища (ринок праці, споживачів, капіталу, соціально-політичне середовище);

– загальні, до яких відносяться: час, якість рішення, ступінь участі виконавців у процесі прийняття управлінського рішення, виховна цінність рішення.

Можна погодитись з думкою російського фахівця Г. Г. Качуляка, що основні вимоги, яким повинна задовольняти система показників оцінки ефективності управлінських рішень – це, по-перше, максимальна відповідність цілям оцінки ефективності певних рішень, по-друге, повнота віддзеркалення ефекту [2]. Дотримання другої вимоги можливо при виявленні, з одного боку, якомога більшої кількості показників, а з іншого боку, для обгрунтованого вибору остаточного варіанту рішення всі ці показники мусять бути синтезовані в інтегрований комплексний показник.

Отже, завдання визначення ефективності управлінських рішень включає обґрунтування вибору основного критерію ефективності в кожному конкретному випадку при прийнятті рішень і вибір методики розрахунку за цим критерієм.

Відомі кількісні підходи щодо оцінювання ефективності управлінських рішень через збільшення товарообігу та прискорення оборотності запасів та товарів не враховують фактор часу в тому смислі, що не дають відповіді на питання: «Скільки часу витрачає підприємство чи окремий функціональний підрозділ на виконання певного рішення, яке має кількісний вираз у вигляді певних значень конкретних результуючих економічних показників?». Тому ми вважаємо доцільним враховувати вплив часу для того, щоб розуміти, скільки грошей приносить нам те або інше управлінське рішення в одиницю часу. Бо підприємство – це не статична, а динамічна кібернетична система, і оцінка ефективності управління не може бути не прив’язаною до часового виміру. Тому, аналізуючи ефективність управлінських рішень, ми спираємося на підхід, запропонований І. А. Луценко в роботі [3], в якій цей автор за допомогою математичних чисельних методів отримав вираз для оцінки ефективності операцій та процесів з врахуванням кількості часу, який витрачається на досягнення запланованого результату.

Але, ми пропонуємо вдосконалення та адаптацію підходу І. А. Луценка для того, щоб оцінити ефективність управлінських рішень можливо було через фінансово-економічні показники, які відображаються в управлінській та фінансовій звітності підприємства, а саме в звіті про фінансові результати (форма 2). Отже, вдосконалена та адаптована формула має вигляд:

 , (1)

де ЧПр  – чистий прибуток будівельного підприємства за аналізований період;  ЧД  – чистий дохід будівельного підприємства;  СВрп  – собівартість реалізованої продукції будівельного підприємства;  АВ  – адміністративні витрати;  ВЗ  – витрати на збут;  ІОВ  – інші операційні витрати;  ФВ  – фінансові витрати;  ІВ  – інші витрати; ПОДпр  – податок на прибуток;  Тзвіт  – тривалість звітного (аналізованого) періоду;  Т 1 – одиничний часовий інтервал здійснення господарської діяльності.

Таким чином, розраховуючи показник   до та після прийняття і реалізації певного управлінського рішення можна кількісно визначити ефективність цього рішення чи сукупності рішень.

Список використаних джерел:

1. Баттрик Р. Техника принятия  эффективных  управленческих решений / Р. Баттрик . – СПб.: Питер, 2006. – 416 с.

2. Качуляк Г. Г. Критерии и показатели оценки эффективности управленческих решений в предпринимательских структурах / Г.Г. Качуляк // Российское предпринимательство. – 2007. – № 11. –Вып. 2 (102). – С. 25–30.

3. Луценко И. А. Основы теории эффективности / И. А. Луценко. – Канада, Altaspera Publishing & Literary Agency Inc., 2012. – 65 c.