Александрова Богдана Вадимівна

РВУЗ «Кримський інженерно-педагогічний університет», м. Сімферополь

ЕЛАСТИЧНІСТЬ ФУНКЦІЙ ТОРГОВО-ПРОМИСЛОВОЇ ПАЛАТИ В УМОВАХ ЗМІН МАКРОЕКОНОМІЧНИХ ЧИННИКІВ

Згідно Статуту Торгово-промислової палати, членство у даній організації не є обов’язковою умовою для отримання суб’єктом господарювання її послуг [1].Тому обсяг членської бази не може служити індикатором щодо динаміки послуг, надаваних ТПП України. Тому для здійснення розрахунку за базу візьмемо зібранінами сукупні статистичні показники за основними видами діяльності всіх відділів Торгово-промислової палати в Україні.

Для визначення рівня залежності обсягу послуг Торгово-промислової палати від кількості експортерів товарів та послуг в Україні, необхідно розрахувати коефіцієнт еластичності. Еластичність – це міра чутливості однієї змінної до зміни іншої [2]. Визначається еластичність за формулою [3]:

, (1)

Проведемо необхідні розрахунки, користуючись даними, наведеними у табл. 1 показниками.

Таблиця 1. Основні статистичні показники системи ТПП в Україні

Джерело: [4].

На базі наведених у табл. 1 статистичних показників побудуємо розрахункову таблицю (табл. 2).

Таблиця 2. Розрахункові дані для визначення коефіцієнту еластичності

де Q – кількість підприємств-експортерів товарів;   – кількість виданих карнетів АТА;   – кількість проведених палатою експертиз;   – кількість виданих сертифікатів походження товару.

Коефіцієнт еластичності між показниками кількості підприємств-експортерів товарів в України та кількості виданих картенів АТА дорівнюватиме:

 = .

Коефіцієнт еластичності між показниками кількості підприємств-експортерів товарів в України та кількості проведених палатою експертиз дорівнюватиме:

 = .

Коефіцієнт еластичності між показниками кількості підприємств-експортерів товарів в України та кількості виданих Торгово-промисловою палатою сертифікатів походження товарів дорівнюватиме:

 = .

Отже останній розрахований коефіцієнт еластичності є найбільшим. Це свідчить про те, що попит на сертифікати походження зростає майже на 11 % при збільшенні кількості експортно-орієнтованих суб’єктів господарювання на 1 %. Щодо інших показників, то вони є набагато меншими у порівнянні з даним. Так, попит на послуги експертизи росте майже втричі повільніше, ніж кількість експортно-орієнтованих суб’єктів господарювання. Це також може свідчити про те, що дана послуга користується попитом не тільки серед експортерів, а й серед інших підприємств.

Видача карнетів АТА як послуга була започаткована в Україні Торгово-промисловою палатою у 2008 році. Щорічний зріст обсягів надання цієї послуги є результатом відкриття відділень у нових регіонах та підвищенням рівня обізнаності підприємств про неї. Наряду з негативною динамікою кількості експортерів продукції коефіцієнт еластичності є меншим за нуль.

Виходячи з проведеного дослідження, можна судити про те, що послуги, надавані Торгово-промисловою палатою України є не еластичними та не відповідають вимогам сучасних підприємств України. Найбільше користуються попитом монопольна функція палати та дві її унікальних послуги. Щодо інших функціональних аспектів – вони є неконкурентоспроможними у порівнянні з провідними світовими бізнес-асоціаціями, які представлені в Україні.

Таким чином Палата не надає підприємствам України належної допомоги у становленні, виході на український та міжнародний ринки. Тому вона як організація потребує перегляду своєї функціональної специфіки, започаткування нових та підвищення рівня конкурентоспроможності існуючих послуг.

Список використаних джерел:

1. Статут Торгово-промислової палати України [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://www.ucci.org.ua/ua/mbrship.html

2. Економічний словник [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://www.sr.ksu.edu.ua

3. Наливайченко С. П. Методология научных исследований в МЕД / С. П. Наливайченко. – Симферополь, 2007. – С. 270–284.

4. Звіт за результатами діяльності Торгово-промислової палати України за 2005–2014 рр. / за. ред. О. В. Цапової. – К.: Торгово-промислова палата України. – 2014. – 68 с.