К. е. н., доц.Севастьянов Родіон Вікторович

Запорізька державна інженерна академія, Україна

ОСОБЛИВОСТІ КЛАСИФІКАЦІЇ СИНЕРГЕТИЧНИХ ЕФЕКТІВ

В сучасних умовах особливий науковий та практичний інтерес становить проблема впливу синергетичних переваг на розвиток потенціалу підприємства та ефективність його функціонування. Проблеми класифікації синергетичних ефектів розглянуто в працях І. Ансоффа, С. Мочерного, С. Федоніна, І. Рєпіна, О.Олексюка, В. Намонюка, В. Балабана, Т. Вашакмадзе, Е. Мартиросяна, А, Сергеева, С. Грибова та багатьох інших [1–8]. Незважаючи на велику кількість наукових публікацій в даній сфері, ще залишаються актуальні проблеми щодо уточнення особливостей класифікації синергетичних ефектів при злитті підприємств або при формуванні внутрішнього економічного механізму діючих підрозділів холдингу з урахуванням можливого розвитку потенціалу підприємства.

Метою даної публікації є визначення сутності поняття «ефект синергії», дослідження особливостей дії закону синергії та удосконалення класифікації синергії за формами, напрямами та корисністю.   Синергія (у перекладі з грецького – сприяння, співдружність, співучасть) – погоджена, взаємно підсилююча дія два або декількох підсистем, що збільшує впорядкованість (що зменшує ентропію) системи в цілому, внаслідок чого єдина система справляє більше враження, ніж всі її підсистеми окремо. У бізнесі синергія означає перевагу від спільної діяльності декількох підприємств (компаній) в порівнянні з їх розрізненою діяльністю.

В працях І. Ансоффа наведено результати досліджень, які свідчать, що очікуваний потенційний синергізм в результаті злиття та поглинань у більшості випадків повністю не реалізується [1, с. 124]. На думку українського вченого-економіста С. В. Мочерного синергія – це поява нової продуктивної сили або якісно нових джерел розвитку, підвищення ефективності діяльності в результаті поєднання окремих частин, елементів, факторів в єдину систему за рахунок системного ефекту [2, с. 359]. Єдиного визначення сутності синергії не існує. Це одне з дуже багатозначних понять. Наприклад, дослідник С. Ю. Грибов розглядає синергію як з точки зору злиття та поглинання, та і з точки зору внутрішнього економічного механізму діючих підрозділів холдингу із урахуванням можливого розвитку потенціалу підприємства [6, c. 421].

В якості критеріїв успіху дослідники розглядають такі можливі результати злиття та поглинання підприємств: збереження вартості, створення вартості та руйнування (втрата) вартості. Таким чином результатом створення вартості є комерційна, операційна, сервісна та/чи фінансова синергія [7, c 82].

Синергія за своєю сутністю пов`язана з елементами потенціалу підприємства. Узагальнюючи наведену в дослідженні інформацію, в роботі запропоновано наступну класифікацію видів, форм, напрямів та корисності синергії. З метою більш повного сприйняття студентами спеціальності «Економіка підприємства»наукового матеріалу з дисципліни «Потенціал і розвиток підприємства» важливо систематизувати види форми і напрями синергії. Тому в роботі запропоновано систематизувати види, форми і напрями синергії.

В табл. 1 запропоновано удосконалити класифікацію складових поняття синергії.

Таблиця 1. Класифікація форм, напрямів та корисності синергії

В дослідженні розглянуто форми, напрями синергії та її корисність. До видів синергії, які доцільно розглядати можна віднести виробничу, інноваційну, інвестиційну, кадрову, управлінську, фінансову, операційну, маркетингову, функціональну синергії, а також синергію продажів та синергію збільшення вартості.

Ця класифікація дозволить студентам більш якісно опановувати тему «Формування потенціалу підприємства» при вивченні нормативної дисципліни «Потенціал і розвиток підприємства» для бакалаврів спеціальності «Економіка підприємства».

Кожен з відмічених видів синергії може реалізовуватися в автоматичній, канальній та примусовій формах. Автоматична форма означає, що взаємозв’язки встановлюються шляхом безпосередніх контактів між різними бізнесами. «Канальна» форма означає, що штаб-квартира корпорації повинна визначити і підтримувати ефективний спосіб комунікації між бізнесами для появи бажаної синергії. Примусова форма необхідна у випадках, коли вигоди від кооперації видно для корпорації в цілому, але неочевидні для окремих бізнесів.

Список використаних джерел:

1. Ансофф И. Стратегическое управление / И. Ансофф. – М.: Экономика, 1989. – 519 c.

2. Економічна енциклопедія: у 3 т. / редкол.: С. В. Мочерний (відп. ред.) та ін. – К.: Академія, 2002. – Т. 3. – 951 с.

3. Федонин О. С. Потенціал підприємства: формування та оцінка: навч. посіб. / О. С. Федонин, І. М. Рєпіна, О. І. Олексюк. – К.: КНЕУ, 2004. – 316 с.

4. Намонюк В. Є. Ефективність міжнародних злиттів і поглинань в банківській сфері: роль синергетичних вигод / В. Є. Намонюк // Економічний простір. – 2008. – № 10. – С. 19–25.

5. Балабан В. А. Синергия: сферы проявления и источники получения / В. А. Балабан // Вестник Тихоокеанского государственного экономического университета. – 2006. – № 3. – С. 90–98

6. Грибов С. Ю. Особенности расчета синергетического эффекта в холдинге [Електронний ресурс] / С. Ю. Грибов. – Режим доступу: http://www.mmf.spbstu.ru/mese/ 2013/419_425.pdf

7. Вашакмадзе Т. Т. Модель управления стейкхолдерами в сделках слияний и поглощений [Електронний ресурс] / Т. Т. Вашакмадзе, Э. Г. Мартиросян, А. A. Сергеева // Электронныйжурнал Корпоративные финансы. – 2013. – № 2(26). – Режим доступу: http:// www.cfjournal.hse.ru/data/2013/08/12/1291483580/cfi_26_81_89_Vashakmadze.pdf

8. Севастьянов Р. В. Проблеми класифікації синергетичних ефектів в економіці / Р. В. Севастьянов // Зб. наук. праць: науковий вісник молодих вчених ЗДІА. – Запоріжжя: ЗДІА, 2011. – № 2(3). – С. 149–153.