К. е. н., доц.Шляга Ольга Володимирівна, Масилюк Богдан Вікторович

Запорізька державна інженерна академія, Україна

ЦІЛІ ТА ПРІОРИТЕТИ РОЗВИТКУ ТЕХНІКО-ТЕХНОЛОГІЧНОЇ БАЗИ ПІДПРИЄМСТВА

Техніко-технологічна база (ТТБ) підприємства являє собою системну сукупність найбільш активних елементів виробництва, яка визначає технологічний спосіб одержання продукції, здійснюваний за допомогою машинної техніки, різноманітних транспортних, передавальних, діагностичних та інформаційних засобів, організованих у технологічні системи виробничих підрозділів і підприємства загалом [1, с. 459].

На сучасному етапі трансформації суспільного виробництва об’єктивно наявні відповідні тенденції поступального розвитку техніко-технологічної бази підприємств виробничої сфери, визначальними з яких є: підвищення наукомісткості засобів праці, рівня фундаментальності втілюваних у них знань; зростання масштабів і розширення спектра застосування сучасного мікроелектронного устаткування; перетворення засобів праці на технічну цілісність більш високогопорядку; трансформація техніко-технологічних засобів у дедалі більш універсальні системи; поглиблення інтеграції окремих елементів техніко-технологічної бази та організаційно-управлінських компонентів виробництва; зростання ступеня автоматизації техніки й технічних систем, поступовий перехід до гнучкої автоматизації виробництва, зумовленої його кількісним урізноманітненням і зменшенням серійності [1, c. 461–462]. Ці тенденції якісної зміни техніко-технологічної бази виробництва визначають ті основні вимоги, які треба враховувати під час формування технічного базису підприємств та обґрунтування стратегії його оновлення, зокрема, переваги у виграші часу, якісні показники, інформаційне забезпечення, переважний тип автоматизації, система управління, пріоритетні галузі тощо.

Фундаментальною базою технічного розвитку будь-якого підприємства стають усі пріоритетні напрями науково-технічного прогресу. Технічний розвиток відображає процес формування та вдосконалення техніко-технологічної бази підприємства, що має бути постійно зорієнтованим на остаточні результати йоговиробничо-господарської, комерційної чи іншої діяльності. З огляду на визначальний вплив на результати господарської діяльності технічного розвитку, а також у зв’язку з його багатоспрямованістю і великою складністю, важливе практичне значення має постійно здійснювана та збалансована за всіма елементами система економічного управління цим процесом на підприємстві (рис. 1) [3, с. 158].

Рис. 1. Основні етапи процесу економічного управління технічним

 розвитком підприємства

Цілі та пріоритети технічного розвитку треба визначати згідно із загальною стратегією підприємства на будь-якому етапі його функціонування. Конкретні стратегічні напрямки технічного розвитку підприємства можуть бути пов’язані з вирішенням проблем: кардинального підвищення якості виготовленої продукції, забезпечення її конкурентоспроможності на світовому й вітчизняному ринках; розроблення й широкого впровадження ресурсозберігаючих технологій; скорочення до максимально можливого рівня затрат ручної праці, поліпшення її умов і безпеки; здійснення всебічної екологізації виробництва згідно із сучасними вимогами до охорони навколишнього середовища тощо [2, с. 232].

У кожній галузі виробництва є власний підхід до підвищення і вдосконалення техніко-технологічної бази виробництва, але є певні групи її складників, які можуть бути загальними для всіх галузей національної економіки. До них можна віднести: науково-дослідну роботу з розроблення нових виробів; підвищення рівня механізації і автоматизації основних виробничих процесів; впровадження прогресивних технологічних процесів; механізацію важких і трудомістких робіт; механізацію управлінської та інженерної праці; модернізацію обладнання; розвиток спеціалізації і кооперування; удосконалення виробничої системи управління, організації праці і виробництва; поліпшення якості, надійності й довговічності продукції; впровадження високопродуктивних інструментів, пристосувань та інших засобів, що сприяють удосконаленню виробництва; впровадження енергоощадних технологій; поліпшення умов праці та техніки безпеки; тефективне використання виробничих фондів підприємства і підвищення рентабельності виробництва; удосконалення планування, обліку й аналізу виробництва.

Таким чином, розвиток техніко-технологічної бази підприємства – це процес удосконалення техніки та технології виробництва продукції, а також професійних можливостей кадрів з метою інтенсифікації виробництва, підвищення його ефективності й якості продукції. Цілі та пріоритети технічного розвитку треба визначати згідно із загальною стратегією підприємства на тому чи іншому етапі його функціонування. Варіантний вибір рішень з технічного розвитку припускає розгляд можливих варіантів, оцінювання їх реальної ефективності й розроблення на цій основі взаємозв’язаного комплексу заходів. Важливо наголосити, що під час оцінювання ефективності необхідно враховувати не тільки локальний ефект, але й вплив рішень, які приймають, на остаточні результати виробництва.

Головними причинами недостатнього розвитку техніко-технологічної бази підприємства в цілому та оновлення техніко-технологічної бази виробництва зокрема є неефективне управління процесами формування і використання основних засобів, обмеженість фінансових ресурсів, недосконалість державного регулювання інноваційного розвитку підприємств промисловості. Роль держави у процесах стимулювання технічного оновлення виробничих підприємств у данийчас є незначною, що обумовлює необхідність розробки і впровадження ефективних методів управління технічним розвитком виробництва на макро- і мікрорівнях.

Список використаних джерел:

1. Економіка підприємства: підручник / [М. Г. Грещин, В. М. Колот, О. Г. Мендрул та ін.]; за заг. та наук. ред. Г. О. Швиданенко. – 4-те вид., перероб. і доп. – К.: Вид-во КНЕУ, 2009. – 816 с.

2. Економіка інноваційного підприємства: навч. посіб. / [О. Є. Кузьмін та ін.]. – Львів: Львівська політехніка, 2009. – 456 с.