К. е. н., доц.Лизньова Анжела Юріївна, Туршин Владислав Сергійович

Дніпропетровський національний університет імені Олеся Гончара, Україна

DEA-АНАЛІЗ ЯК МЕТОД ПРИЙНЯТТЯ АЛЬТЕРНАТИВНИХ УПРАВЛІНСЬКИХ РІШЕНЬ

На сучасному етапі змінюються не лише умови функціонування сучасних підприємств, що характеризуються наявністю групи додаткових ризиків господарювання, високими вимогами щодо рівня економічної, соціальної, технологічної ефективності, конкурентоздатності, але й вектори управлінської діяльності, які стають базовими елементами в підтримці життєдіяльності та сприянні подальшому розвитку підприємств. Наскрізним поняттям всієї бізнес-практики сьогодні стає ефективність суб’єкта господарювання, що проявляється в різних формах (технічна, соціальна, екологічна, економічна), яка у сукупності показників аналізу операційно-господарської, фінансової та інвестиційної діяльності впливає на величину вартості підприємства, його інвестиційну привабливість та потенціал розвитку та відтворення. Теоретичні та практичні аспекти застосування сучасних методів економічного аналізу діяльності підприємств знайшли своє відображення у працях М. Болюха, А. Ліссітси, Є. Мниха, В. Савчука, Г. Савицької, М. Фаррелла.

У вітчизняній літературі під поняттям «ефективність» розуміють економічну категорію, що відображає співвідношення між одержаними результатами і витраченими на їх досягнення ресурсами, причому, при вимірюванні ефективності ресурси можуть бути представлені або в певному обсязі за їх первісною (переоціненою) вартістю (застосовувані ресурси), або частиною їх вартості у формі виробничих витрат [2].

З метою оцінювання економічної ефективності підприємств прийнято виділяти чотири групи показників, що характеризують ефективність з точку зоруакумульованого ефекту, витрачених ресурсів та прибутковості здійсненої діяльності (табл. 1) [2].

Оцінювання економічної ефективності може виходити за рамки тих показників, які представлені в таблиці, оскільки умови господарювання підприємств є різними, а тому можуть різнитися й індивідуальні показники, які б найбільш об’єктивно та повно аналізували діяльність підприємств з урахуванням тих факторів, які характеризують їх бізнес-середовище.

У зарубіжній практиці для визначення ефективності набув поширення метод аналізу оболонки даних із використанням лінійного програмування. Суть даної моделі полягає в побудові виробничої функції на основі підприємств, які мають максимальний вихід продукції на одиницю ресурсу, або, інакше кажучи, ефективні підприємства утворюють так звану межу ефективності виробництва [5]. Таким чином, вимірювання ефективності підприємств полягає у визначенні відстані від межі ефективності. Вимірювання межі ефективності в західній літературі здійснюється в основному за двома методами: побудова функції виробничих можливостей для передових, найбільш ефективних підприємств методами математичної статистики – метод стохастичної межі виробничої функції; визначення максимального виходу можливе на основі порівняння показників часткової ефективності використання ресурсів даного підприємства з показниками інших підприємств та побудови так званої оболонки даних методом лінійного програмування [3]. Ця «оболонка даних» задає межу виробничих можливостей, тобто максимально можливий вихід продукції за будь-якої комбінації ресурсів. Визначення ефективності за допомогою DEA-аналізу полягає в тому, що досліджується складний об’єкт із багатьма вхідними (затрати) і вихідними (випуском продукції) чинниками та аналізується його діяльність у навколишньому середовищі, тобто зіставляються показники даного підприємства з іншими схожими суб’єктами господарювання [1].

Таблиця 1. Групи показників економічної ефективності підприємства

При output орієнтованій DEA моделі односторонньо розглядається підвищення потенціалу в output, причому вхідні чинники повинні розглядатись якмалозмінні (напр., основний капітал, земля). Input орієнтована DEA модель може бути раціональною при розгляді  вихідних чинників як незмінних.

Інша класифікація DEA моделей базується на технології, закладеній у виробництво [1]:

− DEA модель постійних доходів залежно від зростання масштабів виробництва. Якщо вдається спеціально застосувати DEA з припущенням, що будь-які порівняння між малими і великими DMU допускаються, тоді до уваги беруть технології з постійними доходами, зумовленими зростанням масштабів виробництва або постійна віддача від ефекту масштабу виробництва. Мається на увазі, що величина підприємства для порівняння ефективності не має значення і можна збільшувати будь-які можливі input/output комбінації;

− DEA модель змінних доходів залежно від збільшення масштабів виробництва. На противагу попередній моделі, в даному випадку припускають, щотехнології зі змінними доходами від збільшення масштабів виробництва включають наявність оптимальної величини підприємства, тобто DMU точно цієї величини теоретично може ефективніше виробити продукцію, ніж малі чи великі за розміром DMU.

При застосуванні DEA моделей для прийняття управлінських рішень на підприємствах можна: забезпечити діагностику функціонування підприємства; визначати і розрізняти ефективно і неефективно працюючі підприємства, знаходити кількісну міру їх ефективності чи неефективності; знаходити найкращі шляхи досягнення цілей; при подальших аналізах результатів ефективності виробництва підприємств за допомогою економетричних чи статистичних методів можна оцінювати якість менеджменту, визначати найбільш перспективні виробничі напрями підприємства, найефективнішу форму власності, їх оптимальну величину.

Отже, аналіз економічної ефективності, як важливий елемент оцінювання стану та перспектив розвитку підприємства, а також вибір показників виміру такої ефективності є важливим та необхідним етапом, який передує проведенню оцінки вартості бізнесу. Крім того, вартість підприємства постає інтегральним показником його ефективності, а отриманий результат оцінки дає підстави для зміни чи певного корегування напрямів управлінської діяльності суб’єкта господарювання.

Список використаних джерел:

1. Gstach D. Effizienzmessung mit Data Envelopment Analysis (DEA), (Oktober, 2000) [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://www.bach.wu.ac.at/bachapp/cgbin/fides/fides.aspx/ fides.aspx?searchstring=gstach&search=true&pub= true&lang=DE&x=0&y=0

2. Афанасьев Н. В. Управление развитием предприятия: монография / Н. В. Афанасьев, В. Д. Рогожин, В. И. Рудыка. – Х.: ИНЖЭК, 2002. – 184 с.

3. Лисситса А. Анализ оболочки данных (DEA) – Современная методика определения эффективности производства / А. Лисситса, Т. Бабичева // Дискуссионный материал; Институт аграрногоразвития в странах Центральной и Восточной Европы. − 2003. − № 50. − [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://www.iamo.de/dok/dp50.pdf