Лобанова Марія Станіславівна

Дніпропетровський національний університет імені Олеся Гончара, Україна

ІНТЕЛЕКТУАЛЬНО-ОРІЄНТОВАНЕ УПРАВЛІННЯ В СФЕРІ ВИРОБНИЦТВА

Сучасний етап суспільного розвитку характеризується ключовою роллю інновацій і високих технологій в економіці. В умовах становлення постіндустріального суспільства здійснюється перехід від моделі економічного розвитку, заснованої на експорті природних ресурсів, до економіки знань, що є найпотужнішим відтворювальним ресурсом людства.

У процесі створення, трансформації й використання інтелектуального капіталу беруть участь комерційні підприємства, державні й суспільні установи та організації, тобто всі суб’єкти ринкових відносин. Різні аспекти проблеми управління інтелектуальним капіталом є предметом вивчення багатьох вітчизняних і зарубіжних дослідників: В. О. Василенко, Е. Брукінга, І. І. Яреми, Т. А. Стюарта.

Управління інтелектуальними ресурсами на рівні окремо взятого підприємства пов’язано не тільки з пошуком способів ефективного продукування тавикористання знань і інформації для досягнення поставлених економічних цілей – таких, як зростання прибутку, економія витрат, збільшення обсягів реалізації продукції, але і створенням умов для реалізації потреб співробітників у творчості та самореалізації [1].

Основними завданнями даного управлінського процесу є:

– оптимізація структури інтелектуального капіталу, дотримання балансу між різними його елементами, встановлення міжелементних взаємозв’язків;

– забезпечення безперервності процесу удосконалення інтелектуального капіталу, інтеграції всіх його етапів в єдиний кругообіг, усунення перешкод між ними;

– забезпечення максимальних результатів діяльності компаній при оптимальних витратах інтелектуального капіталу;

– підвищення цінності інтелектуального капіталу для організації і суспільства в цілому.

 Аналіз причин, що спонукали провідні компанії приступити до досліджень у галузі інтелектуального капіталу, показує, що всі вони сфокусовані у напрямі забезпечення майбутнього стабільного розвитку (табл. 1).

Таблиця 1. Показник ринкової додаткової вартості

по провідних транснаціональних корпораціях

Джерело: [2].

Досягнення конкурентних переваг українськими підприємствами на вітчизняному і на зарубіжному ринках можливе при умові ефективного використання інтелектуальних ресурсів, впровадження сучасних наукомістких технологій, розробки якісно нової продукції, створення інновацій.

Інтелектуальні ресурси, створювані суб’єктами господарювання, є наслідком інтелектуальної діяльності окремих особистостей та колективів в ціломуі вимагають, як і будь-які інші ресурси, ідентифікації, означення, обліку і, головне, ефективного використання. Останнє є особливо важливим з огляду на здатність інтелектуальних ресурсів (в поєднанні з матеріалізованим ресурсами підприємства та персоналом) виступати продуцентом знов створюваних продуктів [3].

У сучасних умовах важливий не тільки обсяг здібностей і знань, але й вміння користатися ними. Для того, щоб інтелектуальні ресурси співробітників підприємства могли реалізовуватися в їх інтелектуальний капітал, а потім в інтелектуальний капітал підприємства необхідно створювати спеціальні умови на підприємстві, з метою розвитку та удосконалення раніше отриманих знань.

Розробка і впровадження системи управління інтелектуальним капіталом дає можливість підприємству самостійно створювати об’єкти інтелектуальної власності, залучати власні та сторонні об’єкти інтелектуальної власності в господарський оборот, ефективно використовувати їх як ресурс, а також захищати від неправомірного використання для одержання додаткового доходу, забезпечення інвестиційної привабливості та конкурентних переваг підприємства.

Результати дослідження дозволяють зробити висновок, що управління інтелектуальним капіталом являє собою сукупність дій, які спрямовані на збалансовану взаємодію всіх складових інтелектуального капіталу з метою підвищення ефективності його функціонування відповідно до цілей і стратегії конкретної організації.

Список використаних джерел:

1. Тарнавська Н. Управління безперервним розвитком персоналу як засіб формування конкурентних переваг організації / Н. П. Тарнавська // Вісник ТАНГ. – 2003. – № 5/2. –С. 78–81.

2. Чечель О. М. Інвестування у розвиток людини як пріоритетний напрям формування людського капіталу / О. М. Чечель // Економіка та держава. – 2010. – №3. – С. 86–88.

3. Лукичева Л. И. Управление интеллектуальным капиталом: учеб. пособ. / Л. И. Лукичева. – М.: Омега – Л., 2007. – 552 с.