К. е. н., доц. Максютенко Ірина Євгеніївна

Інститут післядипломного навчання Національного авіаційного університету, м. Київ, Україна

ОНОВЛЕННЯ ІНФОРМАЦІЙНО-ТЕЛЕКОМУНІКАЦІЙНИХ СИСТЕМ НА АВІАЦІЙНОМУ ТРАНСПОРТІ

Інноваційний розвиток підприємства дає можливість йому отримати конкурентні переваги, а галузі забезпечує підвищення ефективності діяльності на всіх стадіях суспільного виробництва.

Основними проблемами впровадження інновацій на авіаційному транспорті є [7; 8]:

- висока вартість інновацій;

- відсутність технології взаємодії інновацій в процесі експлуатації.

Окремо необхідно акцентувати увагу на досить тривалому терміні окупності інноваційних продуктів для розробників – від 3-х до 7-ми років, це у найкращому, найоптимістичнішому випадку.

З іншого боку, відносно впровадження інновацій високотехнологічних галузях, у термін від одного року до трьох, з’являються нові інноваційні продукти, а отже отримати очікувані прибутки від попередніх інновацій досить проблематично. Звісно існують певні стримуючі фактори щодо швидкого оновлення, як то [11]:

- відсутність фінансових коштів;

- недостатня кваліфікація персоналу;

- відсутність або нестача матеріально-технічної бази для розробки інновацій.

Стосовно авіаційної галузі – розглядаючи оновлення інформаційно-телекомунікаційних систем (ІТС), необхідно враховувати, що елементи ІТС не є самостійними основними фондами авіапідприємств, а отже процес оновлення ІТС ускладнюється різним характером інновацій: від технології організації функціонування до фізичного встановлення необхідного обладнання, а також юридичною самостійністю та відмінністю функцій даних суб’єктів у авіатранспортному процесі.

На авіаційному транспорті пропонується розробка такого механізму оновлення ІТС, який дав би можливість врівноважувати недоліки інноваційного процесу, при цьому забезпечуючи високий рівень технологічної відповідності функціонування всіх суб’єктів учасників авіатранспортного процесу, яких доцільно розподілити за сегментами функціонування на:

- бортовий, що в об’єднує елементи ІТС властиві повітряним суднам (ПС);

- наземний – аеропортам та засобам спостереження, навігації та зв’язку, що належать Державному підприємству з обслуговування повітряного рухуУкраерорух (ДП Украерорух) [1; 5];

- космічний, що знаходиться у власності держави та забезпечує ефективне функціонування ДП Украерорух.

Розробка механізму дозволить здійснити поступове оновлення елементів ІТС за авіапідприємствами в межах їх фінансових можливостей та при узгодженні з наявним рівнем технологій на авіапідприємствах, що взаємодіють в процесі авіаперевезення.

Для створення ефективного механізму оновлення ІТС на АТ доцільно:

- визначення впливу зміни обсягів перевезення на інтенсивність та навантаження роботи обладнання в системі інформаційних телекомунікацій;

- визначення основних перспективних напрямів оновлення, а саме ступінь відповідності обладнання бортового, наземного та космічного сегментів;

- визначення джерел фінансування впровадження інновацій у ІТС на АТ;

- визначення відповідності впроваджених (запропонованих до впровадження) інновацій вимогам безпеки польотів та безпеки авіаперевезення.

При цьому, основними елементами даного механізму виступатимуть:

- інфраструктура ІТС за аеронавігаційними аспектами – сузір’ями та системами;

- технології, що передбачатимуть застосування інновацій щодо використання новітніх матеріалів з метою здійснення комунікацій та передачі інформації;

- додатки – програмі продукти, які будуть обслуговувати автоматизовані системи ІТС на авіатранспорті, розпочинаючи зі спостереження та навігації ПС до визначення технічного стану ПС вже на злітній смузі при виконанні посадки.

Таким чином, механізм оновлення ІТС на АТ націлений на підвищення рівня обслуговування повітряного руху шляхом вдосконалення наземної інфраструктури,авіоніки, супутників.

Список використаних джерел:

1. Doc 4444 PANS-ATM «Организация воздушного движения. Издание пятнадцатое» [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://www.icao.int

2. Галузева програма з безпеки польотів на 2014–2016 роки [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://www.avia.gov.ua

3. Закон України «Про захист інформації в інформаційно-телекомунікаційних системах» [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://www.rada.gov.ua

4. Керівництво ICAO щодо економічних аспектів аеронавігаційного обслуговування [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://www.uksatse.ua

5. Конвенція про міжнародну цивільну авіацію (повна версія) [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://www.uksatse.ua

6. Концепція розвитку телекомунікацій в Україні [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://www.rada.gov.ua

7. Наказ «Про встановлення Ставок плати за послуги з аеронавігаційного обслуговування повітряних суден у повітряному просторі України» [Електронний ресурс]. – Режим доступу:http://www.uksatse.ua

8. План впровадження Єдиного неба для України на 2013–2017 роки (LSSIP) [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://www.uksatse.ua

9. Політика ІКАО щодо аеропортових та аеронавігаційних зборів [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://www.uksatse.ua

10. Положення про нагляд за безпекою польотів у системі організації повітряного руху [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://www.uksatse.ua

11. Щелкунов В. І. Основи економіки транспорту / за ред. В. І. Щелкунова, Ю. Ф. Кулаєва. – К.: Кондор, 2011. – 392 с.