К. е. н., доц. Бикова Вероніка Григорівна

Дніпропетровський національний університет імені Олеся Гончара, Україна

Заслужений економіст України, головний бухгалтер Ряснянський Юрій Миколайович

ДП«Конструкторське бюро «Південне» імені М. К. Янгеля», м. Дніпропетровськ, Україна

КОНЦЕПТУАЛЬНІ ПОЛОЖЕННЯ УПРАВЛІННЯ ІННОВАЦІЙНИМ ПОТЕНЦІАЛОМ НАУКОМІСТКИХ ПІДПРИЄМСТВ

Управління інноваційним потенціалом є систематичною, динамічною, плановою і комплексною діяльністю щодо забезпечення стратегічної життєздатності наукомісткого підприємства шляхом пошуку нових технічних рішень; проведення наукових досліджень і технологічних розробок; технологічної підготовки серійного виробництва нової продукції; ринкове позиціонування нової продукції шляхом постійного удосконалення технології, підвищення конкурентоспроможності.

Комплексність управління інноваційним потенціалом передбачає визначення основних напрямів стратегії розвитку на основі інтеграції продуктової, технологічної та організаційно-економічної складової діяльності наукомісткого підприємства. Вибір і обґрунтування інноваційної альтернативи здійснюється зарезультатами систематичного і динамічного аналізу ринкового попиту на інновації, структурних змін виробничого процесу, особливостей розробки нової продукції із урахуванням визначених напрямів стратегічного розвитку наукомісткого підприємства. Організація виконання інноваційних програм і проектів базується на принципах плановості діяльності всіх підрозділів підприємства. Результати виконання інноваційних програм і проектів аналізуються і оцінюються на предмет досягнення поставлених цілей управління інноваційним потенціалом наукомісткого підприємства з метою розробки коригуючих заходів в разі відхилення отриманих результатів від запланованих.

Головним в управлінні інноваційним потенціалом наукомісткого підприємства є формулювання основної мети розробки інновації, визначення терміну її проведення, оцінка результатів у вигляді конкретних практичних цілей, скорочення термінів впровадження нової продукції. Чітка політика в галузі управління інноваційним потенціалом задає вектор збору інформації і вироблення пропозицій, що приводить до пошуку можливостей і створює мотивацію для груп розробників [1, с. 39].

Мета управління інноваційним потенціалом наукомістких підприємств – це забезпечення їх стратегічної життєздатності на основі ефективного використанняінноваційних ресурсів. Визначена мета окреслює відповідні завдання управління інноваційним потенціалом, а саме: формулювання стратегій управління інноваційним потенціалом; узгодження основних напрямів стратегії управління інноваційним потенціалом із наявним потенціалом інноваційних ресурсів; розробка організаційної структури та інформаційної системи управління інноваційним потенціалом; моделювання показників конкурентоспроможності наукомістких підприємств на профільних ринках; компенсація дефіциту інноваційних ресурсів наукомістких підприємств; підвищення інноваційної активності наукомістких підприємств.

Функціями управління інноваційним потенціалом наукомістких підприємств є: оцінка потенціалу інноваційних ресурсів: інтелектуальних, виробничих інформаційних; розробка інноваційних програм і проектів; планування інновацій: проектування продуктового ряду, організаційно-технічна підготовка; фінансування інновацій: вибір засобів фінансування та оцінка їх ефективності; реалізація інновацій: організація виробничого процесу; оцінка ефективності реалізації інноваційних програм і проектів.

Ефективність інновацій є результуючою величиною, що визначається здатністю інновацій зберігати певну кількість трудових, матеріальних і фінансових ресурсів з розрахунку на одиницю створюваних продуктів, технічних систем, структур [2, с. 391]. Визначення ефективності інновацій має обов’язково враховувати їх вплив на соціальні процеси, тобто на підвищення рівня життя населення, кількість робочих місць, підвищення кваліфікаційного та інтелектуального рівнів населення тощо. Отже, аналіз ефективності реалізації інновацій потребує комплексного підходу, що передбачає аналіз економічних, науково-технічних і соціальних наслідків їх впровадження.

Механізми управління інноваційним потенціалом наукомістких підприємств, а саме: механізм планування, фінансування та реалізації інноваційних програм і проектів; механізм визначення цільових ринків споживачів; механізм використання інноваційного потенціалу наукомістких підприємств, – забезпечують прибуток наукомістких підприємств за кожним етапом реалізації інноваційних програм і проектів.

Активізація інноваційної діяльності потребує нових форм та методів упровадження досягнень науки і техніки, насамперед за рахунок розширення інноваційного ринку, становлення якого в Україні є надто повільним. Недоліки розвитку інноваційного потенціалу наступні: неринковий характер формування цін; безсистемність у визначенні безпосередніх замовників та споживачів виконаних розробок; відсутність аукціонних торгів інноваційними розробками; відсутністьінноваційних бірж; дефіцит маркетингових досліджень; низька питома вага витрат на інноваційну діяльність у капіталовкладеннях.

Таким чином, реалізація концепції управління інноваційним потенціалом на мікрорівні та її імплементація на мезо- і макрорівень забезпечує зростання ефективності управління наукомісткими підприємствами за рахунок одержання чистого прибутку за кожним етапом реалізації інноваційних програм і проектів усіх суб’єктів інноваційної діяльності.

Список використаних джерел:

1. Гайдук Л. А. Організаційно-економічні умови реалізації системи інноваційно-цільового управління підприємством / Л. А. Гайдук // Вісник Академії праці і соціальних відносин Федерації профспілок України: наук.-практ. зб. – К.: АПСВ, 2004. – Вип. 2 (26). – С. 38–43.

2. Стадник В. В. Інноваційний менеджмент: навч. посіб. / В. В. Стадник, М. А. Йохна. – К.: Академвидав, 2006. – 464 с.