К. т. н., доц. Джур Ольга Євгенівна

Дніпропетровський національний університет імені Олеся Гончара, Україна

СИНХРОНІСТИЧНІСТЬ ТА СИНХРОНІЗАЦІЯ В УПРАВЛІННІ КОНКУРЕНТОСПРОМОЖНІСТЮ ПІДПРИЄМСТВА КОСМІЧНОЇ ГАЛУЗІ

Динамічні соціальні, політичні, економічні, екологічні зміни як в локальному так і глобальному середовищі суттєво впливають на ефективність функціонування високотехнологічних підприємств аерокосмічного сектору. Підприємства космічної галузі, які завжди виконували амбітну програму людства по створенню революційних зразків техніки, технології, послуг – втілювали в життя програму «ми бачимо те, що невидимо», використовували для цього найбільш якісні матеріальні та нематеріальні ресурси. Сьогодні виробники космічної продукції незважаючи на складність організаційно-економічних, політичних факторів космічного бізнесу як в окремих країнах так і на світовому ринку ведуть активну конкурентну боротьбу за споживачів у світовому масштабі. Тому науково-прикладного значення має питання дослідження факторів та глибинних складових змісту конкуренції та теорії управління конкурентоспроможністю підприємства космічної галузі за допомогою історичного підходу, системного узагальнення, наукової абстракції, індуктивних та дедуктивних методів.

Відзначимо, що сьогодні проблема «добробуту націй» за А. Смітом перетворилася на проблему «конкурентоспроможності націй», коли в прихованому вигляді ведеться суперництво за ресурси, найкращі умови життя населення шляхом створення високотехнологічної продукції, що має особливе значення для життєдіяльності. Сьогодні науковці виділяють три підходи відносно розвитку теорії конкуренції: 1-й підхід: конкуренція, що базується на факторах виробництва (Т. Мен, А. Монкретьєн, Е. Міссельден, Дж. Уайльд, Ч. Давенант, А. Сміт, Д. Рікардо); 2-й підхід: конкуренція, що базується на інвестиціях (Дж. Міль, П. Баклі, М. Кассон, Дж. Даннінг, Р. Наул, Й. Бехер тощо); 3-й підхід: на основі конкурентного ринку (М. Портер, М. Позер, Р. Верном, Р. Фіналі, Е. Менсфільд тощо).

Найвищою формою розвитку конкуренції є конкуренція на основі інновацій. Учені Чан Ким і Рене Могборн в науковій праці «Стратегія блакитного океану» образно називають конкурентні ринки «яскраво-червоними океанами», повними крові конкурентів, які «учепилися» один в одного. Учені заохочують створювати свої «блакитні океани» – нові ідеї і ринки, уникаючи таким чином конкуренції. У конкурентній політиці епохи глобалізації чітко простежується взаємодія між контрагентами ринку заради досягнення різних видів економічної ефективності. Намагаючись підкреслити особливість ринкової економіки, дилему «конкуренція або співпраця», учені А. М. Брандербургур з Гарвардського університету і Б. Джоуля. Нейлбафф з Йельского університету розробили теорію «соконкуренції» або кооперенції (англ. – соореtition). У бізнесі, вважають учені, немає фатальної невідворотності виграшу одних і програшу інших; оскільки отримати вигоду можуть багато учасників.

Історичний розвиток підприємств космічної галузі, специфіка їх управління і функціонування в сучасних умовах підкреслює збільшення ваги гуманістичних цілей спрямованих на задоволення індивідуальних та суспільних потреб щодо забезпечення існування та розвитку людства. Можна відзначити, що  завданням конкуренції  (авторське бачення) в глобальному сенсі було підтримання балансу (політичного, економічного, соціального) між Заходом та Сходом, розвиток мудрості, дослідження невідомого, народження переможців у вирішенні складних організаційно-технічних завдань, синхроністичність, зміна реальності.

Синхроністичність – термін, введений швейцарським психологом і мислителем К. Г. Юнгом в однойменній статті. Експерименти Джоуля. Б. Рейна дозволили К. Г. Юнгу висунути гіпотезу, що в природі діє універсальний творчий принцип, який упорядковує події, незалежно від їх віддаленості в часі і просторі. Юнг висуває концепцію, згідно якої смислові зв'язки між подіями виступають як доповнення до причинних зв'язків.

Джерело конкуренції  (у авторській концепції) – це безмежні можливості, що реалізуються за допомогою олімпійського темпу втілення мислеформ при синхронізації деталей, постійне поглиблення свідомості. При цьому, синхронізація означає співпадання та зв’язок у часі чого-небудь [1], або процес приведення до одного значення одного або декількох параметрів різних об'єктів [2]. Отже,  конкурентоспроможність  можна трактувати як інструмент синхронізації, де мислеформи творять реальність, сприяє поширенню гармонії при зіткненні глибин добра та зла, виконання кожним своєї місії.

Різні концепції сучасної парадигми розвитку підприємств (мінімалізму, холізму, анімалізму) відрізняються головним чином рівнем розвитку корпоративної культури, корпоративної і соціальної відповідальності. Використання вищезгаданих категорій в управлінні сучасних підприємств космічної галузі підтверджує факт «одухотворення» процесів створення космічної продукції та допомагає синхронізації. Логічно визначити  синхроністичність  як повну синхронізацію, що забезпечує зв’язок духу та матерії і реалізується через різні категорії управління підприємством, забезпечує створення нової реальності (політичної, соціальної, економічної тощо) та забезпечує невихід із рівноваги. Управління підприємством космічної галузі концептуально пов’язано «із створенням свого завтра», коли всі функції управління, системи показників повинні бути синхронізовані і направлені на реалізацію стратегічних завдань по позитивним змінам у житті (підприємства, людини, всього соціуму).

Список використаних джерел:

1. Ожегов С. И. Словарь русского языка / С. И. Ожегов; под ред. чл.-корр. АН СССР Н. Ю. Шведовой. – М.: Рус. яз., 1986. – 797 с.

2. Синхроничность [Электронный ресурс]. – Режим доступа: http://ru.wikipedia.org/wiki