Карплюк Кароліна Володимирівна, к. психол. Н. Крупський Олександр Петрович

Дніпропетровський національний університет імені Олеся Гончара, Україна

АНАЛІЗ ТА ПРОБЛЕМИ РОЗВИТКУ ТУРИСТИЧНОГО БІЗНЕСУ В УКРАЇНІ У 2000-2012 РР.

Туризм сьогодні вважається одним з перспективних напрямів соціально-економічного розвитку країни, регіонів, міст. Адже туристичне господарство генерує 11% валового продукту в світі, а туристична індустрія – 4,2%.

В Україні існують всі передумови для розвитку туризму: історичні, географічні, природні, економічні, соціально-демографічні.

Туризм, як вид економічної діяльності, посідає особливе місце в житті України. Як соціально-економічне явище все більше набирає всіх ознак самостійної галузі національної економіки. Про це свідчить те, що її суб’єктами виступають однорідні за призначенням та технологією виробництва товарів і послуг підприємства (туристичні бази, санаторно-курортні, туристичні агентства та бюро подорожей).

Країна має значні об’єктивні передумови входження до найбільш розвинутих туристичних країн світу. Маючи вигідне геополітичне положення, країна володіє значним рекреаційним потенціалом: сприятливими кліматичними умовами, мережею транспортних сполучень, культурною спадщиною і розвиненою туристичною інфраструктурою. Надходження з туристичних подорожей становлять понад 500 млрд дол. США.

Аналіз ситуації в Україні показує, що туристичне господарство поступово розвивається, хоча не характеризується стабільним ростом (табл. 1).

Таблиця 1. Кількість суб’єктів туристичної діяльності 2000-2012 рр. [2]

З 2000 р. в розвитку туристичного бізнесу в Україні відбуваються позитивні процеси, які наближують функціонуючі туристичні агентства до кількості зареєстрованих. А це свідчить про те, що зростає рівень адаптованості до роботи в нових умовах. Але в наслідок гіперінфляції припинили свою діяльність понад 800 підприємств [1].

З 2000 р. в Україні припиняється спад туристичної активності. У 2001 р. чинними були 4173 ліцензії на туристичну діяльність, але діяли лише 2652.

Протягом 2002 р. чинними були 5367 ліцензій на туристичну діяльність. Прозвітували лише 3909, а це 72,8% суб’єктів. Упродовж 2003 р. туристичну діяльність провадили 3900 суб’єктів, що на 23% більше ніж у 2002 р. Упродовж 2004-2005 рр. спостерігається тенденція зменшення підприємств, що пояснюється прийняттям нової редакції Закону України «Про туризм» (ст. 15 «Про фінансове забезпечення відповідальності туроператора та тур агентств») [1].

Встановлюється мінімальний розмір фінансового забезпечення туроператора має становити не менше 20 000 євро. Туроператор, що надає послуги з внутрішнього туризму – не менше 10 000 євро [3].

З 2006 р. починається різке зростання кількості туристичних підприємств, сягнувши рекордної цифри 108,8%, це найвища цифра від 1999 р. У 2007 р. зростання підприємств становило більше 18%.

Пріоритетним напрямком туристичної галузі в 2007 р. залишається внутрішній туризм на який припадає 75% туристів. У 2008 р. за рахунок економічної кризи ситуація дещо змінюється. Зменшується кількість зростання туристичних підприємств, але до тотального знищення це не призвело. Але починаючи з 2009 р. повільними, але впевненими кроками кількість підприємств зростає. Таким чином туристичний бізнес закріплює свої позиції. Починаючи з 2011р. збільшується кількість агентств, що пов’язано з внесенням змін до Закону України «Про ліцензування видів економічної діяльності» згідно з яким з ліцензування було знято 52 виду економічної діяльності, в тому числі туристичної діяльності [3].

Кількість зайнятих у туристичних підприємствах України становить 11545 осіб. Середній показник по країні складає 427,6 особи.

Рис. 1. Динаміка кількості туристичних агентств в Україні за 2000-2012 рр. [2]

Тема розвитку туризму в Україні дуже актуальна. Державними органами розробляються програми по розвитку туристичної діяльності і збільшенню туристичної активності населення, а також по заохоченню іноземних туристів.

У зв’язку з останніми подіями в Україні прогнозовано кількість подорожуючих закордон значно збільшиться. Оскільки політична ситуація в країни сприяла появі економічної та соціальної кризи, то вказана тенденція, на мій погляд, в найближчий час буде зберігатись, а можливо і зростати.

Список використаних джерел:

1. Статистичний щорічник України за 2010 р. / Державна служба статистики України. – 560 с.

2. Статистичний збірник «Туризм в Україні» 2012 р. / Державний комітет статистики України. – 184 с.

3. Мариняк Я. Створення й розвиток туристичних підприємств в Україні / Я. Мариняк // Науковий вісник Чернівецького університету. – Випуск 672-673. – С.141-147