К. е. н., доц. Лизньова Анжела Юріївна, Мішутіна Ольга Олександрівна

Дніпропетровський національний університет імені Олеся Гончара, Україна

АНАЛІЗ РЕНТАБЕЛЬНОСТІ ПІДПРИЄМСТВА ЯК СКЛАДОВА ЙОГО ЕФЕКТИВНОЇ ГОСПОДАРСЬКОЇ ДІЯЛЬНОСТІ

Актуальність питання рентабельності підприємства підтверджується тим, що перехід до ринкових відносин вимагає глибоких зрушень в економіці, яка є вирішальною сферою господарської діяльності. У сучасних ринкових умовах кінцевий результат роботи підприємства оцінюється рівнем рентабельності. Дослідженнямтеоретичних аспектів сутності рентабельності та підходами до її визначення займалися як зарубіжні, так і вітчизняні автори. Серед них можна виокремити таких як: Примак Т. О., Ширягіна О. Е, Зборовська О. М., Ізмаїлова К. В., Бланк І. О., Коробов М. Я., Шеремет А. Д., Шубіна С. В., Білик М. Д., Тарасенко Н. В., Андрєєва Г. І.

На рівень показників рентабельності, впливає багато чинників, що відбивають різні аспекти діяльності підприємства. Регулюючи розмір чинників з урахуванням їх взаємозв’язку, можна досягти бажаного рівня рентабельності (рис. 1).

У якості результативного показника представлені показники прибутковості, на які впливають майже всі аспекти господарської діяльності підприємства як з виробничої діяльності так і рішення у інвестиційній та фінансовій сферах. Регулювання рентабельності капіталу зводиться до впливу на рентабельність продукції та оборотність активів. Якщо рентабельність продукції збільшити неможливо, то, збільшуючи оборотність залучених ресурсів, збільшують рентабельність капіталу.

Що стосується рентабельності власного капіталу, то на її значення істотно впливає збільшення частки позикових коштів, тобто так званий фінансовий леверидж (важіль), який супроводжується підвищенням ризику втрати підприємством фінансової незалежності. Рішення з виробничої діяльності безпосередньо впливають на управління виручкою від реалізації та витратами, що дає змогу контролювати рентабельність виробничої діяльності [3].

Інвестиційні рішення мають вплив на оборотність основного та оборотного капіталу, що визначає значення та рівень рентабельності капіталу на який також впливають й показники рентабельності виробничої діяльності. Саме за допомогою стратегії залучення джерел фінансування, реінвестування прибутку та дивідендної політики можливо підвищити найвагоміше рентабельність та прибутковість підприємства.

Рис. 1. Взаємозв’язок управлінських рішень за основними видами діяльності з показниками рентабельності [3]

При аналізі виробництва, показники рентабельності можна об'єднати в наступні групи показників [2]:

− рентабельності продукції;

− рентабельності капіталів (активів);

− розраховані на підставі потоків власних грошових коштів.

Перша група  показників формується на підставі розрахунків рівнів рентабельності (доходності) по показникам прибутку (доходу), відбитій в звітності підприємства. Даний показник характеризує прибутковість (доходність) продукції базисного та звітного періоду.

Друга група  показників рентабельності формується на підставі розрахунків рівнів рентабельності в залежності від зміни розміру та характеру авансованих коштів: всі активи підприємства; інвестиційний капітал (власні кошти + довгострокові зобов'язання); акціонерний (власний) капітал.

Неспівпадання рівнів рентабельності по цим показникам характеризує ступінь використання підприємством фінансових важелів для підвищення доходності, довгострокових кредитів та інших зайнятих коштів.

 Третя група  показників рентабельності формується на базі розрахунку рівня рентабельності аналогічно показникам першої та другої груп, однак замість прибутку в розрахунку приймається прибуток грошових коштів. Показники дають уяву про ступінь необхідності підприємства забезпечити кредиторів, позичальників та акціонерів власними грошовими коштами в зв'язку з використанням його виробничого потенціалу. До основних показників рентабельності відносять: рентабельність активів; рентабельність виробництва; рентабельність власних коштів; рентабельність вкладень (інвестицій); рентабельність основної діяльності; рентабельність продукції [1]. Показники рентабельності вимірюють прибутковість підприємства з різних позицій і групуються відповідно до інтересів учасників економічного процесу.

На величину рентабельності та її динаміку впливають фактори як залежні, так і не залежні від зусиль підприємства. До факторів, залежних від підприємства, належать рівень господарювання, компетентність керівництва й менеджерів, конкурентоздатність продукції, організація виробництва й праці, його продуктивність, стан й ефективність виробничого й фінансового планування.

Список використаних джерел:

1. Пархоменко Н. Організаційно-економічне управління рентабельністю підприємства (на прикладі машинобудівної галузі) / Н. Пархоменко // Економіка. – 2000. – № 8(99). – С. 73−77.

2. Сідун В. А. Економіка підприємства / В. А. Сідун, Ю. В. Пономарьова. – К., 2006. – 318 с.

3. Березіна О. В. Економіка підприємства / О. В. Березіна, Л. М. Березіна, Н. В. Бутенко. – К.: Знання, 2009. – 234 с.