К. е. н., доц. Лизньова Анжела Юріївна, Устимчук Світлана Олександрівна

Дніпропетровський національний університет імені Олеся Гончара, Україна

ЕФЕКТИВНІСТЬ ВИКОРИСТАННЯ ТРУДОВИХ РЕСУРСІВ ПІДПРИЄМСТВА

В умовах становлення ринкового механізму господарювання особливого значення набуває проблема розвитку трудових ресурсів, спроможних забезпечити ефективне управління підприємством та підвищити конкурентоспроможність функціонування суб’єктів господарської діяльності. Успішне вирішення проблеми відтворення, розвитку й використання трудових ресурсів підприємства формуватиме основу ефективної системи його управління, забезпечить відродження престижності праці та підвищення конкурентоспроможності виробничих підприємств.

Широке коло питань, пов'язаних з дослідженням формування трудових ресурсів підприємств, пошуком методів управління розвитком персоналу відображено в працях відомих вітчизняних і закордонних вчених: Бандур С. І., Богиня Д. П., Бондар І. К., Долишній М. І., Крижко І. Д., Лібанова І. М., Онікієнко В. В., Висоцька М. В., Антоненко К. В., Сулима Л. О.

Аналіз свідчить, що Україна має значний трудовий потенціал, який в умовах наявної статистики праці кількісно визначено чисельністю штатних працівників усіх сфер економічної діяльності. Найбільша частка його сконцентрована у промисловості, сфері освіти та охорони здоров'я. Динаміка структури кадрівобумовлена такими чинниками, як: прогресивні техніко-технологічні зміни у виробництві, які призводять до трансформації структури виробництва; динамічний розвиток ринкових відносин та інтенсивне формування ринкової інфраструктури; розвиток соціальної інфраструктури, яка забезпечує людський розвиток та соціальну орієнтацію економіки. Внаслідок цього частка кадрів виробничого сектору економіки (сільського господарства, промисловості, будівництва) скоротилася з 45% у 2004 р. до 36,2% у 2012 р. [2].

На основі аналізу руху кадрів усіх сфер економічної діяльності виявлено тенденції: перевищення вибулих працівників над прийнятими у сферах матеріального виробництва, що обумовлює скорочення чисельності кадрів; високий оборот кадрів (більше 50%) у сільському господарстві, торгівлі, будівництві, діяльності готелів, ресторанів, що вказує на не досить сприятливі умови праці; низький рівень обороту кадрів в освіті та охороні здоров'я (13−15% що вказує на наявність застійних явищ у цих сферах, низький рівень оновлення кадрів, що обумовлює їх старіння.

Якісні параметри трудового потенціалу характеризуються віковою структурою та відповідним освітнім рівнем. Аналіз показав, що відбувається старіння кадрів, яке проявляється в усіх сферах економічної діяльності. Однак найбільш динамічно процеси старіння відбуваються у двох найбільш важливих сферах, що забезпечують людський розвиток, – в освіті та охороні здоров'я. У цих сферах частка молоді є найнижчою (23−27%) і має тенденцію до зниження, тому виникла загроза відтворення трудового потенціалу, що негативно позначається на можливості їх інноваційного розвитку, а також на забезпеченні розвитку людського потенціалу України. Зростання освітнього рівня кадрів проявляється у збільшенні частки працівників, які мають повну і неповну вищу освіту (з 50% у 2004 р. до 55% у 2012 р.). Однак високий рівень освіти не завжди супроводжується високою якістю професійного навчання, що негативно позначається на характеристиках кадрового потенціалу.

На практиці проблему подолання низького рівня трудового потенціалу досліджують за допомогою причинно-наслідкової моделі К. Ісікава (рис. 1). Забезпечення ефективного використання трудового потенціалу охоплює методи зіставлення витрат і результатів праці, оцінки внеску працівників і колективів у загальні підсумки діяльності підприємства, визначення чинників збільшення випуску продукції і зниження витрат праці. Ефективність трудового потенціалу характеризується показниками: продуктивності праці, використання робочого часу, забезпечення підприємства персоналом, його руху та інтенсивності використання персоналу.

Рис. 1. Причинно-наслідкова діаграма Ісікава проблеми подолання єнизького рівня трудового потенціалу підприємства [3]

За результатами теоретичного узагальнення необхідно зазначити, що найбільш важливими аспектами системи управління трудовими ресурсами є: підбор кадрів, розстановка кадрів, система оплати праці та мотивації персоналу, управління кадровим резервом, створення колективу однодумців, забезпечення безперебійного функціонування підприємства та досягнення ним запланованих показників діяльності за умов реалізації особистих й колективних цілей робітників, їхнього соціального, культурного, матеріального, побутового, професійного піднесення та задоволення результатами праці.

Список використаних джерел:

1. Завіновська Г. Т. Економіка праці: навч. посіб. / Г. Т. Завіновська. – К.: КНЕУ, 2003. – 300 с.

2. Лукашевич В. М. Экономика труда и социально-трудовые отношения: навч. посіб. для вузів / В. М. Лукашевич. – Львів: Новий світ, 2000. – 404 с.

3. Стеблянко-Авраменко М. С. Структурні складові кадрового потенціалу організації: види, характеристика та особливості / М. С. Стеблянко-Авраменко // Экономика Крыма. – 2012. – №3(40). – С. 251–256.