Азза Юлія Олександрівна, к. е. н., доц. Кучеренко Сергій Костянтинович

Дніпропетровський національний університет імені Олеся Гончара, Україна

ОСНОВНІ НАПРЯМИ ПІДВИЩЕННЯ ЕКОНОМІЧНОЇ ЕФЕКТИВНОСТІ ДІЯЛЬНОСТІ МАЛОГО ВИРОБНИЧОГО ПІДПРИЄМСТВА

Питання розвитку малих і середніх підприємств – один з найважливіших у програмі розвитку і демонополізації народного господарства країни.

Формування малих ринкових структур в усіх без винятку галузях і сферах економіки країни відповідає світовим тенденціям економічних процесів, тому що у всіх країнах світу в сфері малого бізнесу діє велике число невеликих підприємств різноманітного профілю практично у всіх галузях [4, с. 96].

Останнім часом з'явився небувалий ріст малого і середнього підприємництва, особливо в сферах, де поки не потрібно значних капіталів, великих обсягів устаткування і кооперації безлічі працівників. Малих і середніх підприємств особливо багато в наукомістких видах виробництва, а також у галузях, зв'язаних з виробництвом споживчих товарів.

У свою чергу розвиток дрібного і середнього виробництва створює сприятливі умови для оздоровлення економіки:

- розвивається конкурентне середовище;

- створюються додаткові робочі місця;

- активніше йде структурна перебудова;

- розширюється споживчий сектор [1, с. 119].

Малі підприємства як хитлива підприємницька структура, найбільш залежна від коливань ринку, мають потребу в різнобічній державній підтримці. З метою розвитку малого бізнесу і забезпечення державної підтримки малого підприємництва приймаються спеціальні постанови. Існують різні організаційні форми підтримки і захисту інтересів малих підприємств. Малі підприємства бідують також в інформаційному обслуговуванні, підготовці кадрів, у пільговому банківському кредиті й іншій допомозі.

Перехід до ринкових відносин вимагає глибоких зрушень в економіці – найважливішій сфері людської діяльності. Необхідно здійснити крутий поворот до інтенсифікації виробництва, переорієнтувати кожне підприємство, організацію, фірму на повне і першочергове використання якісних факторів економічного росту. Повинний бути забезпечений перехід до економіки вищої організації й ефективності з усебічно розвитими продуктивними силами і виробничими відносинами, добре налагодженим господарським механізмом [2, с. 203].

Найважливішими факторами і напрямками підвищення економічної ефективності виробництва є: науково-технічний прогрес, режим економії, підвищення рівня використання основних виробничих фондів, удосконалювання структури економіки, оптимальна інвестиційна політика й ін. [5, с. 41].

Надзвичайно важливу роль грає також автоматизація виробництва – швидкий розвиток робототехніки, конвеєрних ліній, гнучких автоматизованих виробництв, що забезпечує високу продуктивність праці; створення і використання нових видів металопродукції, пластичних мас, композитів, металевих порошків, кераміки й інших прогресивних конструкційних матеріалів.

Одним з важливих факторів інтенсифікації і підвищення ефективності виробництва є режим економії. Ресурсозбереження повинне перетворитися у вирішальний джерело задоволення зростаючих потреб у паливі, енергії, сировині і матеріалах [3, с. 55].

Необхідно інтенсивніше використовувати створений виробничий потенціал, домагатися ритмічності виробництва, максимального завантаження устаткування,істотно підвищувати змінність його роботи і на цій основі збільшувати знімання продукції з кожної одиниці устаткування, з кожного квадратного метра зробленої площі.

Один з факторів інтенсифікації виробництва – удосконалювання структури економіки [7, с. 123].

Узагальнюючим критерієм економічної ефективності суспільного виробництва служить рівень продуктивності суспільної праці. Найважливіші показники економічної ефективності суспільного виробництва – трудомісткість, матеріалоємність, капіталоємність, фондоємність.

В умовах ринкової економіки основні критерії оцінки господарської діяльності підприємств і фірм – прибуток і рентабельність стосовно фондів.

У результаті всього цього сформується регульоване, цивілізоване ринкове господарство, що буде діючим засобом, що стимулює ріст продуктивності праці, підвищення ефективності всього суспільного виробництва, збільшення суспільного багатства в інтересу підвищення добробуту народу [6, с. 78].

Список використаних джерел:

1. Экономика предприятия: учеб. для вузов / под ред. проф. В. Я. Горвинкеля, проф. В. А. Швандара. – М.: ЮНИТА-ДАНА, 2010. – 134 с.

2. Агаев В. С. Конкуренция: анализ, стратегия, практика / В. С. Агаев. – М., 2011. – 223 с.

3. Брєддик У. Менеджмент организации / У. Брєддик. – М.: Инфра-М, 2011. – 159 с.

4. Грузинов В. П. Экономика предприятия и предпринимательства / В. П. Грузинов. – М.:СОФИТ, 2012. – 314 с.

5. Лапуста М. Г. Малое предпринимательство / М. Г. Лапуста. – М.: Инфра-М, 2010. – 99 с.

6. Пелих А. С. Бизнес-план / А. С. Пелих. – М.: Ось-89, 2009. – 114 с.

7. Ковалев В. В. Введение в финансовый менеджмент / В. В. Ковалев. – М.: Финансы и статистика, 2012. – 139 с.