Мирониченко Ганна Іванівна, Вяльцева Ірина Петрівна

Одеський національний політехнічний університет, Україна

УПРАВЛІННЯ КОНКУРЕНТОСПРОМОЖНІСТЮ ПРОДУКЦІЇ З ТОЧКИ ЗОРУ СИСТЕМНОГО ПІДХОДУ: ТЕОРЕТИЧНІ ОСНОВИ

В останні два десятиліття спостерігається посилення конкуренції у всіх сферах діяльності, що є характерним для розвитку світової економіки. У цьому випадку перед виробниками постає нове завдання – переглянути основи взаємодії підприємства та ринку. Керівникам підприємства необхідний інструментарій, що дозволяє проводити моніторинг здатності підприємства до конкурентної боротьби. В якості такого інструментарію повинна виступати система оцінки та управління конкурентоспроможністю продукції.

Трансформація процесу розвитку конкурентоспроможності, як комплексних систем, господарюючих суб’єктів, а також створюваних ними об’єктів вкрай актуальна в умовах динамічного розвитку ринкових факторів зовнішнього середовища [1].

Конкуренція сьогодні – це боротьба між виробниками за конкретного споживача. В умовах, коли виробники пропонують приблизно однакову за якістю продукцію при незначних відмінностях в ціні, основним фактором, який приведе до успіху компанії, стають методи і прийоми впливу на споживача.

Особливої ​​актуальності набуває управління конкурентоспроможністю продукції. Даний процес являє собою цілеспрямований вплив на фактори, що формують конкурентоспроможність продукції, до яких традиційно відносять якість, ціну, терміни поставки, імідж підприємства-виробника, витрати на подальшу експлуатацію, тощо. Сутність управління конкурентоспроможності продукції полягає в компенсації «слабких місць» концентрацією конкурентних переваг перед суперниками.

Ще кілька десятиліть тому наукова теорія конкурентоспроможності практично булла відсутня. Перелом внесли роботи сучасного американського економіста Майкла Портера і, насамперед, його концепція цінності товару для споживача [3].

На сьогоднішній день конкурентоспроможність підприємства або фірми – це здатність успішно оперувати на конкретному ринку в даний період часу шляхом випуску та реалізації конкурентоспроможних товарів і послуг. Випуск конкурентоспроможної продукції та її реалізація завершують кругообіг господарських засобів підприємства, що дозволяє йому виконувати зобов'язання перед державним бюджетом, банком по позиках, робітниками і службовцями, поста-чальниками і відшкодовувати виробничі витрати. Досягнення конкурентоспроможності своєї продукції та збільшення обсягу її реалізації є важливим завданням для кожного підприємства.

Забезпечення конкурентоспроможності продукції є дуже складним процесом. Тому виникає потреба в застосуванні до управління конкурентоспроможністю наукових підходів, яких на сьогоднішній день налічується більше 20. На наш погляд, найбільш ємним і визначальним є системний підхід, який являє собою дослідження об’єкта, як системи [2]. Застосування системного підходу до забезпечення конкурентоспроможності продукції створює 2 напрями: перший орієнтовано на внутрішнє середовище підприємства з точки зору оптимальної організації виробництва, другий – направлено на зовнішнє середовище і розкривається функціями управління конкурентоспроможністю продукції.

Проблема аналізу й оцінки конкурентоспроможності продукції повинна вирішуватися на основі узгодженого застосування теоретичного і прикладного апарату і включати вирішення таких проблем:

- вивчення запитів і переваг потенційних покупців продукції;

- організація моніторингу ринку з метою збору інформації про умови збуту продукції, фірми і товари – конкуренти;

- розробка єдиної системи показників якості продукції, що використовується як її виробниками, так і споживачем;

- конструювання узагальненої моделі досліджуваної проблеми, в тому числі формування безлічі факторів, що впливають на конкурентоспроможність і визначення їх взаємозв’язків;

- визначення рівня конкурентоспроможності продукції, що забезпечує заданий обсяг прибутку чи необхідну частку ринку;

- формування спільних підходів до кількісної оцінки конкурентоспроможності продукції, розробка приватних методів, алгоритмів і процедур вирішення завдань, що відносяться до даної проблеми.

У сучасних умовах, що характеризуються високим ступенем економічної інтеграції, проблеми конкурентоспроможності є актуальними і для національної економіки в цілому, і для підприємств зокрема. Жорстка конкуренція, широкий вибір товарів, швидке оновлення їх номенклатури постійно ставлять перед підприємством питання, як покупець сприймає вироблену ним продукцію, які причини успіху або невдачі товару. Необхідність аналізу таких проблем викликається і збільшується вартістю розробки нових виробів, високим ризиком, пов’язаним з їх створенням. Все це змушує підприємства уважно вивчати конкурентоспроможність вироблення товарів.

Список використаних джерел:

1. Сиряміна Л. В. Конкурентоспроможність продукції – результат орієнтації на споживача [Електронний ресурс] / Л. В. Сиряміна. – Режим доступу: http://www.m-economy.ru/ art.php?nArtId=1585

2. Хмеленко І. І. Дослідження підходів щодо управління конкурентоспроможністю підприємств / І. І. Хмеленко // Вісник ХНЕУ. – 2010.

3. Фролова В. Ю. Системний підхід до управління конкурентоспроможністю підприємства / В. Ю. Фролова // Вісник Бердянського університету менеджменту і бізнесу. – 2013. –№ 2 (22). – 99 с.