Нараєвський Сергій Вікторович

НТУУ «Київський політехнічний інститут», Україна

ОЦІНЮВАННЯ КОНКУРЕНТОСПРОМОЖНОСТІ ТЕХНОЛОГІЙ З ВИРОБНИЦТВА ЕЛЕКТРОЕНЕРГІЇ

При оцінюванні конкурентоспроможності енергетичних технологій, а саме технологій з виробництва електроенергії, конкурентоспроможність самої продукції (в нашому випадку електроенергії) розглядатись не буде. Це зумовлено тим, що електроенергія вироблена з використанням традиційних чи альтернативних технологій, при надходженні її до споживача має пройти через оптового постачальника електроенергії, в Україні ДП «Енергоринок». У разі невідповідності стандартам її надходження в мережу буде неможливим.

Порівнянню різних видів енергетичних технологій для виробництва електроенергії за техніко-економічними показниками приділяється недостатньо уваги. При наведенні конкретних показників вартості електроенергії не зазначається, яким чином вони були розраховані. Найбільш вдалою спробою порівняння різних видів альтернативних технологій отримання електроенергії з використанням однакового підходу слід вважати розрахунок Міжнародного агентства з відновлювальної енергії (International Renewable Energy Agency – IRENA) [1, с. 4–6].

Ця установа розробила формулу для оцінки вартості електроенергії, що може бути отримана завдяки використання енергії вітру [2, с. 9], енергії сонця (фотовольтаїка [3, с. 9], або концентроване сонячне випромінювання [4, с. 9]), гідроенергії [5, с. 9] чи спалювання біомаси [6, с. 11]:

, (1)

де LCOE – середній рівень вартості електроенергії; It – інвестиційні витрати за рік; Mt – витрати на обслуговування та експлуатацію за рік; Ft – витрати на паливо за рік; Et – виробництво електроенергії за рік; r – ставка дисконтування; n – економічне життя системи.

Запропонована формула використовує дисконтування грошових потоків. Вартість палива для багатьох видів альтернативних технологій є досить низькою, або, взагалі, паливна складова відсутня (вітроенергетика, сонячна енергетика, гідроенергетика), що суттєво підвищує їх конкурентоспроможність.

Розробники формули вважають її досить простою і зрозумілою, що дає можливість порівнювати різні види технологій в різних країнах та регіонах світу. Як вважають автори, додаткова деталізація може збільшити точність розрахунку, але при порівнянні деякі показники буде важко розрахувати, що призведе до неможливості порівняння різних видів технологій в різних країнах та регіонах. Тож, вони вважають недоцільним проводити більш детальну диференціацію витрат [2, с. 9].

Відсутність екологічної складової, у запропонованій формулі, є суттєвим недоліком, який знижує показники конкурентоздатності саме альтернативних технологій отримання енергії. Так, паливна складова має враховувати не лише витрати на закупівлю палива, а й витрати пов’язані з утилізацією відпрацьованого палива. Для теплових електростанцій (ТЕС) – це зола та шлак, а для атомних електростанцій (АЕС) – це відпрацьовані ядерні відходи, що потребують консервації та подальшого тривалого зберігання.

Також, особливістю виробництва електроенергії на ТЕС та АЕС є скидання тепла (переважно у вигляді теплої води) у оточуюче середовище (ріки, озера, ставки, водоохолоджуючі басейни та в атмосферу). Окрім «теплового забруднення» ТЕС на органічному паливі споживають значну кількість кисню з атмосфери [7, с. 98].

Окремо слід наголосити на потребі включати до загальних витрат ліквідаційні витрати, які необхідні для виведення станції з експлуатації після завершення терміну її роботи. Для об’єктів альтернативної енергетики, особливо для вітроенергетики, ці витрати є незначними. Більшість елементів конструкції складаються з чорних та кольорових металів і можуть бути демонтовані та перероблені. Для ТЕС – це може бути демонтаж обладнання яке, також піддається переробці. Найважча ситуація з АЕС. Ліквідаційні витрати для таких станцій перевищують інвестиційні та в окремих випадках можуть складати понад 2 500 дол./кВт встановленої потужності, а сам процес виведення станції з експлуатації може тривати понад 10 років [8, с. 324].

Отже, для отримання більш об’єктивного результату при порівнянні різних варіантів технологій необхідно провести більш детальну диференціацію витрат та обов’язково врахувати екологічну складову і ліквідаційні витрати.

Список використаних джерел:

1. Renewable energy technologies: cost analysis series: Renewable Power Generation Costs. IRENA Secretariat. International Renewable Energy Agency (IRENA). – Abu Dhabi. IRENA Secretariat, 2012. – 12 p.

2. Renewable energy technologies: cost analysis series: Wind Power. IRENA Secretariat. International Renewable Energy Agency (IRENA). – Abu Dhabi. IRENA Secretariat, 2012. – 64 p.

3. Renewable energy technologies: cost analysis series: Solar Photovoltaics. IRENA Secretariat. International Renewable Energy Agency (IRENA). – Abu Dhabi. IRENA Secretariat, 2012. – 52 p.

4. Renewable energy technologies: cost analysis series: Concentrating Solar Powers. IRENA Secretariat. International Renewable Energy Agency (IRENA). – Abu Dhabi. IRENA Secretariat, 2012. – 48 p.

5. Renewable energy technologies: cost analysis series: Hydropower. IRENA Secretariat. International Renewable Energy Agency (IRENA). – Abu Dhabi. IRENA Secretariat, 2012. – 44 p.

6. Renewable energy technologies: cost analysis series: Biomass for Power Generation. IRENA Secretariat. International Renewable Energy Agency (IRENA). – Abu Dhabi. IRENA Secretariat, 2012. – 60 p.

7. Сніжко С. В. Менеджмент у паливно-енергетичному комплексі: навч. посіб. / С. В. Сніжко, К. О. Великих. – Х.: ХНАМГ, 2009. – 344 с.

8. Гительман Л. Д. Энергетический бизнес: учеб. пособ. / Л. Д. Гительман, Б. Е. Ратников – М.: Дело, 2006. – 600 с.

9. Проскурня О. М. Економіка в енергетиці: навч. посіб. / О. М. Проскурня, О. І. Ганус. – Х.: «Підручник НТУ «ХПІ», 2012. – 272 с.