Толкачов Дмитро Олегович

Донецький національний технічний університет

РОЗРОБКА СИСТЕМИ ПОКАЗНИКІВ ДЛЯ ІНТЕГРАЛЬНОЇ ОЦІНКИ КОНКУРЕНТОСПРОМОЖНОСТІ ПІДПРИЄМСТВА

В теорії управління конкурентоспроможністю існує кілька груп методів оцінки конкурентоспроможності підприємства: табличний, матричний, графічний, інтегральний. Але тільки останній вид методів передбачає обчислення конкретного значення, що дозволяє оперувати певними цифрами.

Враховуючи основні недоліки існуючих інтегральних методів оцінки конкурентоспроможності, а саме: повсюдне використання методу експертних оцінок, розрахунок конкурентоспроможності на підставі малого числа факторів, використання важкодоступних даних, виникає проблема створення нового інтегрального методу оцінки конкурентоспроможності підприємства.

Проаналізувавши роботи [1–5] можна зробити висновок, що основними факторами, що впливають на конкурентоспроможність підприємства, є: конкурентоспроможність товару, фінансовий стан підприємства, організація збуту товару.

Для врахування цих аспектів у новому методі оцінки конкурентоспроможності пропонується використовувати наступні показники:

1. Коефіцієнт фінансової автономії. Даний коефіцієнт показує, яку частину вартості майна становить власний капітал (наскільки підприємство незалежне від кредиторів). Коефіцієнт автономії розраховується по наступній формулі:

 . (1)

2.  Коефіцієнт поточної ліквідності – характеризує здатність підприємства забезпечити свої короткострокові зобов'язання шляхом реалізації обігових коштів. Цей коефіцієнт дає найбільш загальну оцінку ліквідності активів [6, с. 300]. Розрахунок цього коефіцієнта проводиться по формулі:

. (2)

М. В. Верескун в своїй роботі [7,с.66] також пропонує використовувати цей показник, як одну з фінансових характеристик конкурентоспроможності.

3. Коефіцієнт загальної оборотності активів – один з основних показників ділової активності підприємства (характеризують широту ринків збуту, ділову репутацію).

.  (3)

4. Рентабельність активів – характеризує рівень прибутку від активів підприємства. Даний показник значною мірою залежить від попиту на продукцію підприємства, а виходить, може використовуватися як непрямий показник конкурентоспроможності продукції [6, с. 338]. Рентабельність активів розраховується по формулі:

. (4)

5. Коефіцієнт забезпеченості обороту власними оборотними коштами – дає найбільш достовірну оцінку забезпеченості підприємства власними оборотними коштами, тому що синтезує показники балансу й звіту про фінансові результати підприємства за аналізований період.

. (5)

Перевагами цього набору показників є те, що їх можна розрахувати на основі даних із бухгалтерської звітності. Саме це вирішує проблему важкодоступності даних для аналізу (усі змінні є у стандартних формах, не потрібно проводити додаткових досліджень) та доступ до даних конкурентів (більшість підприємств публікують свою звітність).

Список використаних джерел:

1. Фатхутдинов Р. А. Управление конкурентоспособностью организации / Р.А. Фатхутдинов. – 2-е изд., испр. и доп. – М.: Эксмо, 2005. – 544 с.

2. Фасхиев В. А. Как измерить конкурентоспособность предприятия? [Электронный ресурс] / В. А. Фасхиев. – Режим доступа: http://www.mavriz.ru/articles/2003/4/97.html.

3. Мошнов В. А. Комплексная оценка конкурентоспособности предприятия [Электронный ресурс] / В. А. Мошнов. – Режим доступа: http://www.cfin.ru/management/ strategy/estimate_competitiveness.shtml.

4. Максимов И. Оценка конкурентоспособности промышленного предприятия / И. Максимов // Маркетинг. – 1996. – №3. – С. 51–56.

5. Воронов Д. С. Предлагаемая методика оценки конкурентоспособности предприятия [Электронный ресурс] / Д. С. Воронов. – Режим доступа: http://vds1234.narod.ru

6. Костенко Т. Д. Економічний аналіз і діагностика стану сучасного підприємства: навч. посіб. / Т. Д. Костенко, Є. О. Підгора, В. С. Рижиков та ін.; 2-ге вид., перероб. та доп. – К.: Центр учбової літератури, 2007. – 400 с.

7. Верескун М. С. Управління конкурентоспроможністю промислових підприємств: монографія / М. С. Верескун. – Маріуполь: ДВНЗ «Приазовський державний технічний університет», 2012. – 280 с.