К. е. н., доц. Чабаненко Жанна Михайлівна
Дніпропетровський національний університет імені Олеся Гончара, Україна
ШЛЯХИ ПІДВИЩЕННЯ КОНКУРЕНТОСПРОМОЖНОСТІ ЕКСПОРТООРІЄНТОВАНОЇ ПРОДУКЦІЇ ПІДПРИЄМСТВ
Виробництво конкурентоспроможної експортоорієнтованої продукції є визначальним чинником діяльності підприємства, що забезпечує ефективність економіки держави в цілому. Прагнення вітчизняних підприємств до виходу на міжнародні ринки потребує кардинальних змін в стратегії виробництва якісної та навіть більшої вартості продукції ніж аналогічна продукція конкурентів на зовнішньому ринку.
Чинники конкурентоспроможності підприємства проявляються в конкурентних перевагах окремих його характеристик, що є наслідком більш ефективного управління процесом розробки, реалізації і експлуатації пропонованої продукції.
Слід відзначити, що в умовах динамічного розвитку світового господарства та постійних змін кон’юнктури міжнародних ринків важливим завданням для вітчизняних підприємств є вивчення та постійний аналіз стратегій виходу на міжнародні ринки. Відомо, що конкурентна боротьба за частку ринку значно більш нестійка, ніж конкуренція в забезпеченні виробництва високоякісної продукції та створення сервісних програм для її реалізації.
Важливу роль у галузевій конкуренції відіграють іноземні конкуренти як експортери продукції, так і прямі інвестори, що вкладають не тільки грошові кошти, а й високотехнологічні засоби виробництва та якісну сировину.
Іноземні інвестори в січні-вересні 2013 року направили в економіку України 3,7 млрд дол. Частка інвестицій країн ЄС за останні роки становить 77,4%, з країн СНД – 7,7% та із інших країн світу – 14,9% [1]. Слід відзначити, що за останні два роки надходження інвестицій в Україну скоротилось, що відбулося, на думку провідних фахівців, через несприятливий інвестиційний клімат в державі.
Ризики неотримання прибутку від інвестицій існують завжди і в різних країнах, проте, іноземні інвестори бажають інвестувати в Україну тому, що прагнуть отримати високий прибуток. У високо розвинутих країнах (Великобританія та Німеччина) ризики втрачання прибутковості дуже низькі, але і прибуток від інвестицій на рівні 10%, а в Україні – можна отримати від 20% і більше завдяки прискорення реалізації більш конкурентоспроможної продукції.
Викладені вище загальнометодологічні аспекти прагнення вітчизняних виробників до виходу на міжнародні ринки потребують оцінки конкурентоспроможності продукції підприємств металургійної галузі та аналізу перешкод, які діють на сьогодення.
Металургійний комплекс є базовою галуззю економіки України, оскільки забезпечує 25% промислового виробництва, 34% загального експорту продукції. Реалізація металопродукції на внутрішньому ринку складає не більше 20%, а на зовнішньому – 80%.
Нарощування обсягів реалізації вітчизняної металургійної продукції на зовнішньому і внутрішньому ринку стримується низкою системних чинників:
- більшість вітчизняних підприємств чорної металургії оснащені застарілим обладнанням, що експлуатується понад нормативні терміни;
- в Україні панують застарілі технології виплавки сталі, лише 4% її виплавляється у електросталеплавильних печах;
- висока енергоємність виробництва, яка є наслідком неефективного споживання паливно-енергетичних ресурсів;
- низький рівень кооперації у гірничо-металургійному комплексі;
- несвоєчасне відшкодування експортного ПДВ для виробників продукції.
Для підвищення конкурентоспроможності експортоорієнтованої продукції металургійної галузі необхідно створити умови щодо реалізації інвестиційно-інноваційної моделі розвитку галузі. В умовах обмежених власних ресурсів підприємств необхідна цільова державна підтримка. Буде доцільною рекомендація органам виконавчої влади прискорення залучення кредитів на виробництво експортоорієнтованої продукції під державні гарантії.
В теперішній час діє Закон України «Про стимулювання інвестиційної діяльності у пріоритетних галузях економіки з метою створення нових робочих місць» на довгострокову перспективу [2]. Проте, металургійна галузь не зазначена в якості пріоритетної, що є негативним чинником для створення інвестиційно-інноваційної моделі розвитку галузі та потребує внесення змін до розпорядження КМУ від 14.08.2013 р. № 843-р.
Чинність законодавства надасть можливість державної підтримки інвестиційної діяльності шляхом зацікавленості підприємств до розробки та впровадження інвестиційних проектів, внаслідок чого буде проведена реконструкція та модернізація підприємств металургійної галузі.
Суб’єкти господарювання, що впроваджують інвестиційні проекти, в пріоритетних галузях економіки користуються спеціальними правилами оподаткування прибутку відповідно Податковому кодексу України, а надходження обладнання та сировини від іноземних інвесторів звільняються від ввізного мита відповідно Митному кодексу [3; 4].
Для суб’єктів господарювання пріоритетних галузей затверджені пільги з податку на прибуток: для отриманої суми прибутку від реалізації інвестиційного проекту уже з 01.01.2013 по 31.12.2017 застосовується ставка податку 0%, а далі з 01.01.18 по 31.12.22 – 8%; з 01.01.23 – 16% [3].
Своєчасна державна підтримка економічних реформ у пріоритетних галузях економіки надасть змогу продукції вітчизняних підприємств відповідати вимогам міжнародній конкуренції та стане дієвим напрямком інтеграції економіки України до ЄС.
Список використаних джерел:
1. Офіційний сайт Державної служби статистики України [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://www.ukrstat.gov.ua
2. Закон України «Про стимулювання інвестиційної діяльності у пріоритетних галузях економіки з метою створення нових робочих місць» № 5205-VІ від 6 вересня 2012 року.
3. Розділ ХХ Податкового кодексу України № 5211-VІ від 06.09.2012 р.
4. Митний кодекс України № 5210-VІ від 06.09.2012р.