Вольська Ольга Миколаївна

Херсонський національний технічний університет, Україна

ШЛЯХИ ПІДВИЩЕННЯ КОНКУРЕНТОСПРОМОЖНОСТІ МОЛОКОПЕРЕРОБНИХ ПІДПРИЄМСТВ НА ОСНОВІ БЕНЧМАРКЕТИНГУ

В наш час, зміни, які відбуваються як в суспільстві так і у виробництві, супроводжуються процесами, що призводять до оновлення та створення нових господарських формувань.

У таких умовах пошук дієвої стратегії підвищення конкурентоспроможності є досить важким. Загострюється необхідність в обґрунтуванні методів, що дозволять подолати розрив у конкурентоспроможності між вітчизняними та іноземними товаровиробниками в умовах невизначеності та нестабільності зовнішнього середовища.

На сучасному етапі розвитку суспільства ефективність технології бенчмаркетингу є загальновизнаною у світовій практиці.

Значний внесок у розвиток конкуренції та методології бенчмаркетингу здійснили зарубіжні і вітчизняні вчені, зокрема Р. Кемп, Г. Райтер, Р. Венетуччі, О. Михайлова, Л. Савицька, В. Сліпенький, Л. Місюра, Н. Хананова та інші.

На сьогоднішній день теорія та практика виокремлює декілька підходів до визначення бенчмаркетингу.

Відповідно до першого підходу, залежно від об’єкта та основних параметрів порівняння, виділяють сім основних видів бенчмаркетингу [1].

Конкурентний бенчмаркетинг – це порівняння суб’єкта господарювання з конкурентами за різними параметрами. У процесі його використання змінюються характеристики суб’єкта господарювання та здійснюється зіставлення з характеристиками конкурентів, досліджується специфічна продукція, можливості процесу конкурентів. При цьому можливий відкритий і добровільний обмін інформацією між конкурентами. Основну роль тут можуть відігравати маркетологи, які, аналізуючи прайс-лист, спеціальні пропозиції конкурентів, їхні сильні і слабкі сторони, можуть зробити точні висновки про те, які дії конкурентів привели до успіху.

Функціональний бенчмаркетинг – це порівняння за функціями по відношенню до господарюючих суб’єктів у одній галузі, але не обов’язково з прямими конкурентами. При цьому частіше за все вивчають і порівнюють такі бізнес-процеси: обслуговування клієнтів, інформаційні технології, розвиток і навчання персоналу, управління персоналом, телефонна служба по роботі з клієнтами, оцінка ефективності, кадри, виробництво.

Сутність загального бенчмаркетингу полягає у порівнянні господарюючого суб’єкта з непрямими конкурентами за обраними параметрами.

Відповідно до другого підходу існує поділ бенчмаркетингу на внутрішній і зовнішній [2].

Внутрішній бенчмаркетинг припускає порівняльну оцінку діяльності господарюючого суб’єкта на чотирьох загальних рівнях – внутрішньогалузевому, внутрішньо фірмовому, внутрішньовиробничому та внутрішньо операційному. На будь-якому господарюючому суб’єкті з певною періодичністю підбиваються підсумки діяльності й зіставляються її результати за підрозділами. На практиці ці підсумки обмежуються виявленням та заохоченням «лідерів», «відстаючим» підрозділам пропонується активізувати свою роботу.

Зовнішній бенчмаркетинг передбачає порівняння господарюючого суб’єкта із зовнішніми конкурентами. Він включає в себе індивідуальний та партнерський бенчмаркетинг. Зміст партнерського бенчмаркетингу полягає в здійсненні кількома господарюючими суб’єктами на підставі договору спільних порівняльних досліджень діяльності кожного з метою надання допомоги один одному для забезпечення успішного розвитку.

Незважаючи на те, що важливість бенчмаркетингу вже усвідомлена багатьма керівниками господарюючих суб’єктів, реально його застосовують тільки великі суб’єкти господарювання. Проте для невеликих господарюючих суб’єктів, бенчмаркетинг також потрібний.

Однак багато сучасних підприємств не поспішають застосовувати бенчмаркетинг. Причинами цього є:

· консерватизм – неможливість швидко перебудовувати виробництва;

· відсутність досвіду в галузі бенчмаркетингу.

У зв’язку з цим є підстави стверджувати, що проблема недостатньої популярності бенчмаркетингу як інструмента стратегічного управління полягає не увідсутності інформації, а у відсутності методики бенчмаркетингового аналізу.

Упровадження принципів бенчмаркетингу в практику молокопереробних підприємств може бути успішним та своєчасним за умови посилення конкурентної боротьби, з одного боку, та зростання попиту на молочну продукцію – з іншого.

Ефективне встановлення та розвиток ділових зв’язків з іншими господарюючими суб’єктами дозволить молокопереробним підприємствам створювати й підтримувати свої конкурентні переваги й надасть підприємствам широкі можливості для подальшого успішного розвитку. Для того, щоб протистояти несподіванкам конкурентної боротьби та впливу факторів макросередовища, необхідно посилити увагу до співробітництва з суб’єктами маркетингової системи. За наявності можливості отримання інформації про різноманітну діяльність від інших суб’єктів господарювання завдання підприємства зводиться до пошуку рішень, які б базувалися на найкращій практиці, кращих методиках та досвіді суб’єктів господарювання, що приводить до максимальної ефективності.

Саме бенчмаркетинг є новою філософією та інструментом маркетингових досліджень, що має за мету виявлення джерел конкурентної переваги, зростання конкурентоспроможності та формування ефективних стратегій.

Список використаних джерел:

1. Фатхутдинов Р.А. Конкурентоспособность организации в условиях кризиса: экономика, маркетинг, менеджмент / Р. А. Фатхутдинов. – М.: Маркетинг, 2002. – 892 с.

2. Портер М. Конкурентное преимущество как достичь высокого результата и обеспечить его устойчивость; пер. с англ. / М. Портер. – М.: Альпина Бизнес Букс, 2005. – 715 с.