Гвініашвілі Тетяна Зурабівна

Дніпропетровський національний університет імені Олеся Гончара, Україна

РОЛЬ УПРАВЛІННЯ ЗМІНАМИ У ЗАБЕЗПЕЧЕННІ УСПІШНОГО ФУНКЦІОНУВАННЯ СУЧАСНИХ ПІДПРИЄМСТВ

У сформованих економічних умовах будь-якої організації необхідно негайно реагувати на виклики сьогодення. Все складніше стає прогнозувати динаміку і тенденції окремих напрямків бізнесу: збої в роботі можливі навіть при ретельному зборі даних, а час, витрачений на їх пошук знецінює отриману інформацію.

Сьогодні для збереження стійкості підприємствам необхідно орієнтуватися на активну інноваційну політику, шукати нові форми, методи і навіть сфери діяльності, оскільки колишні підходи та методики вже себе не виправдовують. Тут і виникає необхідність проведення змін, які відбуваються під впливом невизначеності макросередовища підприємства. Компоненти макросередовища підприємства і ситуація на ринку часто не тільки не піддаються контролю і носять спонтанний характер, а й не можуть бути прогнозованими. Основна проблема тут лежить в способі виділення цих компонентів і якості моніторингу. Концепція управління змінами Норберта Тома передбачає виділення наступних зовнішніх компонентів:

- економічні (наприклад, глобалізація ринку або його регіональна диференціація);

- технологічні (швидке поширення нових технологій);

- політико-правові (зміни в законодавстві);

- соціально-культурні (демографічні зрушення, зміни в системі цінностей);

- фізико-екологічні (кліматичні та інші умови) [3].

На нашу думку, до цієї класифікації необхідно додати інформаційну компоненту (виникнення нового знання, доступність інформаційних ресурсів). Актуальність цієї компоненти обумовлена високими темпами інформатизації бізнес-середовища, збільшенням каналів доступу до інформаційних баз. Ідеальниймеханізм управління змінами повинен не просто миттєво реагувати на зрушення у зовнішніх компонентах, а повинен ще й формувати попереджувальні стратегіїрозвитку, засновані на аналізі, розрахунках та передбаченні майбутньої ситуації. Насамперед, збір та обробка даних, інтерпретація зовнішньої інформації, побудовастратегічної архітектури – це глобальні завдання механізму управління змін [2, с. 61].

У періоди невизначеності особливо виразно виявляється наступна проблема: в ході боротьби за лідерство підприємства на ринку перестають працювати звичайні засоби створення конкурентних переваг, а іноді вони навіть можуть дати і прямо протилежний ефект.

Отже, саме для того, щоб зменшити ризик помилок під час реалізації механізму управління змінами, слід враховувати деякі фактори, які можуть серйознопідірвати діяльність підприємства, чи навіть знищити його конкурентні переваги. Насамперед, це імітація, копіювання чи наслідування. Конкурентна перевага – основоположна складова будь-якого бізнесу, яка може виражатися в наступному: монополія чи охоплення великої частки ринку, висока якість продукту, унікальність пропозиції. Саме найяскравіші відмінності, що роблять специфічним продукт або послугу того чи іншого підприємства, найбільш охоче копіюються конкурентами, а отже, втрачають свою новизну і оригінальність. Також, основна причина зниження швидкості реакції компанії на важливі зміни зовнішнього середовища – це інертність. Парадоксально, але факт: чим більшого процвітання домагається підприємство завдяки певним технологіям, тим вище його опір будь-яким змінам та інноваціям при спробі відійти від традиційної системи. Проте, зволікання у реагуванні на зміни може серйозно підірвати діяльність організації, і, навпаки, грамотні і вчасно прийняті рішення стають для підприємства рятівними, забезпечивши в свою чергу конкурентну перевагу [1, с. 309]. Отже, для створення ефективного механізму управління змінами на підприємстві необхідно враховувати вищезазначені фактори.

Усе вищесказане свідчить про те, що у сучасних ринкових умовах головною метою успішного господарювання підприємства стає створення ефективного механізму управління змінами, що пояснюється динамічністю і складністю системи ринкової економіки. Зміст і ключова роль такого механізму, методичних рішень та інструментальних методів як засобів господарської адаптації підприємств визначається тим, що в умовах динамічного навколишнього середовища підприємства змушені безперервно змінюватися. Необхідність постійних змін диктують такі найважливіші фактори:

- швидке і безперервне оновлення технологій;

- конкуренція, що постійно підсилюється;

- глобалізація економіки, що знищує бар'єри на міжнародних ринках;

- доступність інформації;

- швидка зміна структури попиту [4, с. 62].

У сучасному бізнес-середовищі зміни – це обов'язкова необхідність. Здатність безперервно управляти змінами повинна стати невід'ємною частиною стратегії організації і найважливішою компетенцією її керівництва. Ігноруючи концепцію провадження та управління змінами, підприємство ставить під загрозу свій стабільний економічний зріст та безперервний розвиток.

Список використаних джерел:

1. Гриньов А. В. Інноваційний розвиток промислових підприємств: концепція, методологія, стратегічне управління: моногр. / А. В. Гриньов. – X.: ВД «ІНЖЕК», 2003. – С. 308-314.

2. Друкер П. Эффективное управление. Экономические задачи и оптимальные решения / П. Друкер, пер. с англ. М. Котелышковой. – М.: ФАИР-ПРЕСС, 2002. – С. 59-64.

3. Норберт Т. Управление изменениями / Т. Норберт [Електронний ресурс]. – Режим доступу : http://vasilievaa. narod.ru/ptpu/10_1_98.htm

4. Раєвнєва О. В. Концептуальні основи проблеми розвитку підприємств / Е. В. Раєвнєва // Моделювання регіональної економіки: зб. наук. пр. – Івано-Франківськ: Плай, 2005. – № 8. – С. 56-65.