Голей Юлія Миколаївна, Владисенко Анастасія Владиславівна

Дніпропетровський національний університет імені Олеся Гончара, Україна

ПІДВИЩЕННЯ КОНКУРЕНТОСПРОМОЖНОСТІ ХАРЧОВОЇ ГАЛУЗІ В НАПРЯМКУ ІНТЕГРАЦІЇ ДО ЄС

Конкурентоспроможність – поняття, що характеризує ефективність усіх сторін діяльності підприємств: розробку стратегії, організацію виробництва продукції, планування, маркетинг, фінансовий контроль.

Вступ України до СОТ та наміри інтеграції до ЄС вимагають суттєвого підвищення ефективності функціонування й конкурентоспроможності вітчизняних підприємств та харчової галузі зокрема, відповідних позитивних зрушень в управлінні їх зовнішньоекономічною діяльністю.

Світовий ринок на сучасному етапі характеризується високою технологічністю виробництва, інформаційною насиченістю та гострою конкурентною боротьбою. Важливою для українських підприємств, які планують завоювати або втримати свої позиції на ринку в досить складних умовах є вчасна орієнтація своєї діяльності на забезпечення нового рівня якості виробництва.

Харчова промисловість України є стратегічно важливою, оскільки підприємства цієї галузі формують продовольчу безпеку країни. Успішний її розвиток – це перший крок у бік підвищення продовольчої безпеки країни, підвищення рівня і якості життя населення. В протиріч цього, її ослаблення може створити реальну загрозу працездатності економічно-активного населення, оскільки рівень продуктивності праці прямо залежить від повноцінного забезпечення населення якісними й доступними продуктами харчування.

Питома вага галузі в структурі виробництва предметів споживання сягає 52,8 %, а продукції АПК – 33,5 %. Продовольчі товари становлять 68,1% загального виробництва товарів народного споживання у відпускних цінах, 63% загального обсягу роздрібного товарообороту та 61,5% у структурі особистого споживання матеріальних благ населенням країни.

Експорт продукції харчової та переробної галузі складає майже чверть всього експорту країни. Імпорт товарів харчової галузі знаходиться на рівні 10% від сукупного імпорту країни. Відбулося зростання на 18,3% експорту продукції харчової промисловості у 2012 році в порівнянні з 2011роком. При цьому частка продукції харчової та переробної промисловості у загальному експорті продукції АПК становила близько 50%.

Продовольчі товари під українськими брендами здатні задовольнити найвибагливіші смаки, але така інформація невідома іноземним покупцям більшості країн, хоча деякі торгові марки вітчизняних виробників набули широку відомість за кордоном.

Для входження України у світове співтовариство на засадах ринкових відносин, рівноправності та взаємної вигоди у співробітництві є об’єктивні передумови, зокрема, відповідні техніко-економічний та організаційно-економічний потенціали. Це завдання пов’язане з необхідністю удосконалити господарський механізм державного регулювання економіки та внести суттєві зміни до Закону «Про зовнішньоекономічну діяльність в Україні».

Виявлені чинники, які на сьогодення не сприяють підвищенню ефективності харчової промисловості та її зовнішньоекономічної діяльності, зокрема можна назвати такі:

- зменшення поставок сировини на переробні підприємства АПК;

- технологічну відсталість галузей;

- відносно високу собівартість виробництва вітчизняних продуктів харчування;

- низьку або недостатню конкурентоспроможність експортоорієнтованої продукції;

- низький попит на вітчизняні харчові товари з боку нерезидентів;

- невідповідність вітчизняного нормативно-правового забезпечення вимогам зовнішніх ринків попиту;

- нерозвиненість ринкової інфраструктури.

До заходів щодо подолання існуючих проблем підвищення конкурентоспроможності пропонується:

- проведення реконструкції і технічного переозброєння, що дозволить виробляти продукцію, яка відповідає світовим стандартам якості за оптимальними цінами, і, отже, конкурувати як на традиційних, так і на нових ринках;

- внаслідок оновлення основних засобів знизити собівартість виробництва вітчизняних продуктів харчування та забезпечити оптимальний рівень рентабельності;

- зосередження зусиль на встановленні міцних зв’язків із закордонними партнерами, розвиваючи збутову мережу за рубежем через створення торгових представництв, підписання агентських угод та створення спеціальних сервісних програм;

- для зростання попиту на вітчизняну продукцію харчової галузі з боку нерезидентів необхідно терміново скасувати вивізне мито, що повинно знайти відображення в нормативно-правових актах;

- збільшення відрахування на рекламні заходи продукції, що випускається, створення англомовного віртуального рекламно-інформаційного сайту підприємства в мережі Інтернет;

- збільшення витрат на одержання маркетингової інформації з вторинних джерел (Інтернет, спеціалізованої літератури для того, щоб мати можливість проведення більш деталізованого моніторингу цін по регіонах світу);

Для покращення стратегічного планування експортної діяльності було б доцільно у більшості підприємств молочної галузі Дніпропетровської області створити відділ логістики для вирішення таких питань, як наприклад: розробка маршруту; використання власного транспорту чи залученого; вивчення існуючих положень законодавства та умов проходження митниці. Загалом, кінцева мета логістичного відділу – це виключення з процесу виробництва непотрібних, зайвих етапів, які ускладнюють задачу та зменшують прибуток.