К. е. н., доц.Лизньова Анжела Юріївна,
Лотоцький Богдан Валерійович
Дніпропетровський національний університет імені Олеся Гончара, Україна
МЕТОДИ ОЦІНКИ ВАРТОСТІ ПІДПРИЄМСТВА
В умовах ринкової економіки підприємства не тільки здійснюють виробничий процес, спрямований на створення нової вартості, але й самі становлять певну вартість і є об’єктами купівлі-продажу, що зумовлює потребу визначення вартості підприємства і її підвищення. При цьому збільшення вартості бізнесу − один з найважливіших критеріїв сучасного ефективного управління. Для більшості сучасних інвесторів прибуток вже не є показником, вони приймають інвестиційні рішення, частіше за все дивлячись на чистий приведений ефект, який може бути отриманий в результаті вкладання коштів у бізнес. Відправною точкою аналізу ефективності є грошовий потік як комплексна величина, на основі якої розраховується безліч показників, які дозволяють обґрунтовувати ефективність управлінських рішень, проводити оцінку успішності, визначати вартість бізнесу тощо.
Теоретичні аспекти оцінки вартості підприємств досліджували відомі вітчизняні, зокрема: Г. І. Башнянин, М. І. Бондар, Л. А. Костирко, В. М. Костюченко, О. Г.Мендрул, А. Сарапіна, Н. В. Тертична, Л. М. Худолій, М. Г. Чумаченко, А. А. Чухно, Й. Яремко.
В Україні оцінка вартості різних об’єктів у тому числі і бізнесу, проводиться на підставі закону України «Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні» від 13.06.2012 року, стандартів та нормативів оцінки і інших нормативно-правових актів незалежними ліцензуючими оцінювачами, що пройшли спеціальну профпідготовку [2].
Згідно Постанови КМУ від 26 жовтня 2011 р. № 1103 «Про затвердження Національного стандарту №2 «Оцінка нерухомого майна» для проведення оцінки майна в Україні застосовуються такі основні методичні підходи [3]: витратний, дохідний, порівняльний.
Визначення вартості бізнесу дохідним підходом засновано на припущенні про те, що потенційний інвестор не заплатить за даний бізнес суму, більшу, ніж поточну вартість майбутніх доходів від цього бізнесу. Безсумнівною перевагою методів дохідного підходу є можливість комплексної, системної оцінки. У рамках дохідного підходу виділяють чотири групи методів, що зображено в табл. 1.
Таблиця 1. Методи оцінки вартості підприємства на основі дохідного підходу
|
Методи оцінки вартості підприємства |
Базовий постулат та алгоритм розрахунку |
|
Метод прямої капіталізації |
Вартість підприємства дорівнює теперішній вартості майбутніх грошових потоків від його діяльності, які можуть бути капіталізовані учасниками (власниками) |
|
Метод дисконтування грошового потоку |
Вартість підприємства дорівнює теперішній вартості грошових потоків, генерованих кожним його компонентом, з урахуванням відмінностей у рівнях дисконтів |
|
Метод економічного прибутку |
Вартість підприємства розраховується множенням суми інвестованого капіталу на ставку економічної рентабельності, яка дорівнює різниці між рентабельністю інвестованого капіталу і середньозваженими витратами на його залучення та використання |
|
Метод додаткових доходів |
Вартість бізнесу визначається врегулюванням балансу підприємства та оцінюванням можливостей отримання доходів від його використання |
Джерело: [4].
Сутність витратного (майнового) методичного підходу полягає в оцінці вартості підприємства з погляду витрат на його створення за умови, що підприємствопродовжує і має намір функціонувати далі. Перевагами оцінки вартості при витратному (майновому) підході є можливість обліку впливу виробничо-господарських факторів на зміну вартості активів, розвиток технології з урахуванням ступеня зносу активів. Недоліками майнового підходу до оцінки вартості бізнесу є: балансова вартість майна ніколи не відповідає її ринковій вартості; іноді виникають труднощі з розрахунком зносу об’єкту (наприклад, коли будівлі більше 10 років).
Ринковий методичний підхід до оцінки підприємства найбільше відповідає вимогам стандарту обґрунтованої ринкової вартості, тому що спирається винятково на загальнодоступну оприлюднену інформацію фондового ринку. Порівняльний підхід заснований на принципі заміщення – покупець не купить об’єкт нерухомості, якщо його вартість перевищує витрати на придбання на ринку схожого об’єкта, що володіє такою ж корисністю. Оцінка вартості об’єкта оцінки із застосуванням методів порівняльного підходу проводиться шляхом порівняння (зіставлення) об’єкта оцінки з аналогічними об’єктами, у відношенні яких є інформація про ціни угод з ними, або із цінами раніше укладених угод з об’єктом оцінки. Проте складність вживання даного підходу полягає в трудомісткості пошуку об’єкту-аналога й необхідності внесення коректувань і виправлень у процесі оцінки між оцінюваним об’єктом і об’єктом аналогом [1].
Дослідження існуючих методичних підходів і методів оцінки вартості підприємства дозволяє зробити висновок про неможливість використання жодного з них як базового й про доцільність використання при оцінці бізнесу кількох методів, реальна ж вартість компанії перебуває в проміжку між максимальною по величині оцінкою й мінімальної з них.
Список використаних джерел:
1. Яремко І. Й. Оцінка ринкової вартості підприємств: порівняльний підхід / І. Й. Яремко // Науковий вісник НЛТУ України: зб. наук.-техн. пр. − Львів. − 2005. − С. 311−315.
2. Методика оцінки майна. Затверджено постановою Кабінету Міністрів України № 1891 від 10.12.2003 р. ( доп. № 904 від 14.02 2005 р.) [Електронний ресурс]. – Режим доступу:http://www.iportal.rada.gov.ua/
3. Про затвердження Національного стандарту № 2 «Оцінка нерухомого майна: Постанова КМУ від 26 жовтня 2011 р. № 11032010 [Електронний ресурс]. – Режим доступу:http://www.zakon1.rada.gov.Ua/laws/show/1103-201
4. Єрофєєва Т. А. Підходи до оцінки вартості бізнесу: проблеми їх використання / Т. А. Єрофєєва // Наукові записки НАУКМА. − 2007. − Т. 68 − С. 25−30.