«Экономика и менеджмент – 2013: перспективы интеграции и инновационного развития». >> Том 5

К. е. н., доц. Паянок Тетяна Миколаївна,

Тилькун Катерина Олексіївна

Національний університет державної податкової служби України, м. Ірпінь

МОДИФІКАЦІЯ МОДЕЛІ Е. АЛЬТМАНА

ДЛЯ ПРОГНОЗУВАННЯ ЙМОВІРНОСТІ БАНКРУТСТВА ПІДПРИЄМСТВ ЛЕГКОЇ ПРОМИСЛОВОСТІ УКРАЇНИ

Один із способів забезпечення ефективної роботи вітчизняних підприємств легкої промисловості – своєчасне передбачення кризових явищ. Прогнозування як механізм, дозволяє передбачити майбутні зміни і вжити заходи по їх недопущенню, а також розробити адекватні антикризові заходи. Початковим етапом модифікації моделі Е. Альтмана, яка за нашим попереднім дослідженням підтвердила свою спроможність прогнозувати банкрутство підприємств легкоїпромисловості України в нинішніх економічних умовах, на нашу думку, є перевірка ступеню впливу чинників діяльності підприємства (визначених Е. Альтманом як тих, які справляють найбільший вплив на ймовірність банкрутства). Іншими словами, ми проаналізували як саме в легкій промисловості використовують активи галузі для отримання фінансових результатів.

Досліджено підприємства легкої промисловості України за 2010–2011 рр. за даними фінансової звітності 30 підприємств, з яких 16 має нестійкий фінансовий стан, а 14 – мають стійке фінансове положення [1]. Для того, щоб провести регресійний аналіз необхідно було провести стандартизацію показників, у зв’язку з тим, що деякі з них мають від’ємні значення по первинним даним. Нами був обраний метод стандартизації варіаційним розмахом для стимуляторів [2], так як всі чинники за моделлю Е. Альтмана є стимуляторами, зростання яких сприяє збільшенню інтегрального показника фінансового стану. Варто відмітити, що так як деякі показники мали від’ємні значення, що, відповідно, вказували на дестимулюючий напрямок впливу, доречним було їх перевести до оберненої величини, шляхом віднімання обрахованих коефіцієнтів від 1. Це дало змогу провести регресійний аналіз та знайти взаємозалежність між факторами. На початковому етапі дослідження за допомогою Microsoft Excel розглянули кореляційні матриці, які вказали найбільш суттєві зв’язки між факторами. Матриця, побудована за даними 2010 року представлена в табл. 1.

Таблиця 1. Кореляційна матриця показників фінансової звітності за 2010 р.

Показник

Дохід від реалізації продукції

Власний обіговий

капітал

Сукупні активи

Чистий прибуток

Фінансовий результат до оподаткування

Власний капітал

Залучений капітал

Чистий дохід

Дохід від реалізації продукції

1,000

Власний обіговий капітал

-0,087

1,000

Сукупні активи

0,972

-0,087

1,000

Чистий прибуток

-0,251

0,198

-0,289

1,000

Фінансовий результат до оподаткування

-0,343

0,198

-0,378

0,957

1,000

Власний капітал

-0,032

0,419

-0,009

0,386

0,442

1,000

Залучений капітал

0,858

-0,069

0,840

-0,242

-0,352

-0,109

1,000

Чистий дохід

0,995

-0,120

0,960

-0,256

-0,350

-0,038

0,846

1,000

Проаналізувавши отриманий результат дійшли висновку, що дохід від реалізації тісно пов’язаний із сукупними активами та залученим капіталом, сукупні активи – із залученим капіталом і чистим доходом, чистий дохід відповідно із сукупними активами і залученим капіталом. А ось власний капітал, чистий прибуток і власний обіговий капітал мають дуже низькі значення коефіцієнта, що вказує на слабкий зв’язок, а у випадку із власними обіговим капіталом і чистим прибутком взагалі його відсутність. Далі провели аналіз показників за 2011 р. (табл. 2). Із проведених розрахунків видно, що дохід від реалізації продукції тісно пов’язаний із сукупними активами, власним капіталом та залученим капіталом, сукупні активи – із власним капіталом, залученим капіталом та чистим доходом, чистий дохід відповідно – із сукупними активами і залученим капіталом.

Таблиця 2. Кореляційна матриця показників фінансової звітності за 2011 р.

Показник

Дохід від реалізації продукції

Власний обіговий капітал

Сукупні активи

Чистий прибуток

Фінансовий

результат

до оподаткування

Власний капітал

Залучений капітал

Чистий дохід

Дохід від реалізації продукції

1

Власний обіговий капітал

0,106

1

Сукупні активи

0,936

0,169

1

Чистий прибуток

-0,291

0,186

-0,209

1

Фінансовий результат до оподаткування

0,250

-0,009

0,329

0,118

1

Власний капітал

0,614

0,197

0,686

-0,157

0,179

1

Залучений капітал

0,849

0,137

0,840

-0,226

0,436

0,511

1

Чистий дохід

0,996

0,100

0,922

-0,297

0,242

0,611

0,826

1

Зауважимо, що власний обіговий капітал, чистий прибуток та фінансовий результат до оподаткування мають дуже низькі значення коефіцієнта, що вказує на слабкий зв’язок. А у випадку із власними обіговим капіталом і чистим прибутком взагалі його відсутність. Побудовані нами рівняння регресії вказаних залежностей наведені в табл. 3. У моделях відсутня мультиколінеарність, на що вказує високий коефіцієнт детермінації і відносно значимі оцінки t-статистики Сьюдента. Автокореляція в розрахованих моделях також відсутня, так як первинний ряд не часовий, а побудований у галузевому розрізі за фінансовою звітністю окремих підприємств, що і підтверджено за допомогою критерію Дарбіна-Уотсона (розраховані значення близько 2). Підводячи підсумок із всього вищезазначеного, варто відмітити, що для отримання позитивних фінансових результатів підприємства легкої промисловості, враховуючи кризовий стан галузі, достатньо ефективно використовують свої активи. Проте, оптимальному використанню активів підприємствам легкої промисловості заважає ряд проблем.

Таблиця 3. Результати регресійного аналізу групи підприємств

легкої промисловості України за 2010–2011 рр.

Рівняння регресії

Коефіцієнт детермінації

t-статистикаСтьюдента

2010 рік

1

Y  = -0,014 + 0,083 Х 1 + 0,883 Х 2,

де  Y  – сукупні активи,  Х 1 – залучений капітал, Х2– чистий дохід

R 2 = 0,924

t 0= -0,745,

t 1= 0,977

t 2= 8,85

2

Y  = 0,045 + 0,610Х1 + 0,237Х2,

де  Y  – дохід від реалізації продукції,  Х 1 – залученийкапітал, Х2 – сукупні активи

R 2 = 0,769

t 0= 1,460

t 1= 5,768

t 2= 1,973

3

Y  = 0,048 + 0,582 Х 1 + 0,243 Х 2,

де  Y  – чистий дохід,  Х 1 – залучений капітал,

Х 2 – сукупні активи

R 2 = 0,752

t 0= 1,522

t 1= 5,419

t 2= 1,985

2011 рік

1

Y  = 0,036 – 0,026 Х 1 + 0,208 Х 2 + 0,823 Х 3 ,

де  Y  – дохід від реалізації продукції,  Х 1 – власнийкапітал,  Х 2 – залучений капітал,  Х 3 – сукупні активи

R 2 = 0,890

t 0= 1,455,  t 1= -0,313

t 2= 1,716,  t 3= 5,446

2

Y  = -0,025 + 0,165Х1 + 0,231 Х 2 + 0,590 Х 3,

де  Y  – сукупні активи,  Х 1 – власний капітал,  Х 2 – залучений капітал,  Х 3 – чистий дохід

R 2 = 0,892

t 0= -1,042,  t 1= 2,376

t 2= 2,132,  t 3= 4,865

3

Y  = 0,038 + 0,170 Х 1 + 0,719 Х 2,

де  Y  – чистий дохід,  Х 1 – залучений капітал,

Х 2 – сукупні активи

R 2 = 0,858

t 0= 1,480

t 1= 1,316

t 2= 5,808

Як показало наше дослідження, в сучасних ринкових умовах їм слід збільшувати залучений капітал, що дозволить отримувати більший дохід від реалізації продукції та чистий прибуток. Однак, питання залучення іноземного інвестора для фінансування підприємств залишається невирішеним, крім того відсоткові ставки банківського кредиту є занадто високими. Тому фінансування активів відбувається за рахунок власних чистих доходів. Так як підприємствам доводиться працювати на давальницькій сировині, то збільшення, нажаль, власного капіталу є неефективним. Хоча збільшення сукупних активів, звичайно, посприяє збільшенню прибутковості підприємств вітчизняної легкої промисловості.

Cписок використаних джерел:

1. Звітність підприємств легкої промисловості за 2010–2011 рр. [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://www.smida.gov.ua

2. Єріна А. М. Методологія наукових досліджень: навч. посіб. // А. М. Єріна, В. Б. Захожай, Д. Л. Єрін. – К.: Центр навчальної літератури, 2004. – 212 с.