«Экономика и менеджмент – 2013: перспективы интеграции и инновационного развития». >> Том 5

Зеленська Ірина Павлівна, Юрко Дар’я Ігорівна

Дніпропетровський національний університет імені Олеся Гончара, Україна 

  ПРИНЦИПИ ОРГАНІЗАЦІЇ УПРАВЛІННЯ МАРКЕТИНГУ НА ПІДПРИЄМСТВАХ

Швидкому розвитку економічних відносин в Україні сприяла активізація інноваційних, науково-технічних процесів, що впроваджує сучасне уявлення у споживачів про ринок. Ці кардинальні зміни обумовлюють активізацію маркетингу на ринку товарів та послуг.

В даний час будь-яке підприємство в системі ринкових відносин не може ефективно функціонувати без маркетингової служби на підприємстві і корисність маркетингу з кожним моментом все зростає. Це відбувається тому, що потреби людей, як відомо, безмежні, а ресурси підприємства обмежені. Кожен суб’єкт має свої потреби, задовольнити які вдається не завжди якісно. До кожного необхідний свій індивідуальний підхід. Тому, у таких умовах виживає те підприємство, яке може найточніше виділяти і уловлювати різноманітність смаків. Цьому і сприяє маркетинг. Розвиток української економіки підвів українські підприємства до усвідомлення проблеми необхідності практичного застосування маркетингових принципів у своїй повсякденній діяльності. Однак, для цього потрібні не тільки підготовлені фахівці, а значні зусилля по створенню управлінських структур, в завдання яких входить планування, організація і контроль маркетингової діяльності на підприємстві.

Маркетинг – це система організації і управління виробничою і збутовою діяльністю підприємств, вивчення ринку з метою формування і задоволення попиту на продукцію і послуги й одержання прибутку [2]. У термін «маркетинг» фахівці вкладають двоякий сенс: це і одна з функцій управління і цілісна концепція управління в умовах ринкових відносин. В якості функції управління маркетинг має не менше значення, ніж будь-яка діяльність, пов’язана з фінансами, виробництвом, науковими дослідженнями, матеріально-технічним постачанням і т.д. У якості концепції управління (філософії бізнесу) маркетинг вимагає, щоб компанія розглядала споживання як «демократичний» процес, при якому споживачі мають право «голосувати» за потрібний їм продукт своїми грошима. Це визначає успіх компанії і дозволяє оптимально задовольнити потреби споживача. Основною концепцією управління в умовах ринку стає саме маркетинг [3].

Питаннями маркетингу займалось багато вчених, серед яких вагомий внесок зробили Ф. Котлер, Т. Крамер, Д. Джоббер, М. Девіс. Серед вітчизняних вчених можна відзначити С. М. Ілляшенко, А. А. Старостіну, О. М. Лабурцеву, С. Ю. Хамініч та інші. На даний момент понять маркетинг визначають дуже багато, але хотілося б розглянути ті, що висвітлюються найповніше: 1. Ф. Котлер пропонує до уваги таке визначення: «Маркетинг – це соціальний та управлінський процес, спрямований на задоволення потреб і потреб індивідуумів і груп за допомогою пропозиції і обміну товарами» [1]; 2. Громадський інститут маркетингу Великобританії визначає маркетинг як «процес управління, направлений на визначення, передбачення і задоволення вимог споживача і отриманні прибутку» [2].

Завдання управління маркетингом полягає у впливі на рівень, час і характер попиту таким чином, щоб це допомогло організації в досягненні поставлених перед нею цілей. Простіше кажучи, управління маркетингом – це управління попитом. Одним із основних принципів організації управління маркетингом є максимальне наближення місць ухвалення маркетингових рішень до підрозділів, де займаються практичним маркетингом. Для того щоб система управління могла адаптуватися до запитів споживачів, нововведень, кон’юнктури ринку, необхідним є створення служби маркетингу. Будь-яка організаційна стркуктура управління маркетингом повинна будуватися на основі: функцій, географічних зон діяльності, продуктів і споживчих ринків [4].

Організацію управління маркетингом можна побудувати на наступних принципах: 1) цілеспрямованість – відповідність місії, цілям, стратегії та політиці підприємства, спрямованість на вирішення проблем, пошук і задоволення потреб споживачів; 2) чіткість організаційної структури – визначена спеціалізація,відсутність дублювання виконуваних функцій, забезпечення єдності керівництва маркетинговою діяльністю, підконтрольність виконавців; 3) сформульованістьнапрямів діяльності – зорієнтованість на конкретну концепцію, чітке визначення завдань та функцій кожного підрозділу тавиконавців, вертикальних і горизонтальних зв’язків; 4) гнучкість – своєчасне модифікування у відповідь на зміни у навколишньому бізнес-середовищі; 5) координованість дій – комплексність маркетингових заходів для досягнення ефекту синергії; 6) достатня фінансова забезпеченість, як з погляду забезпечення виконання маркетингових дій, так і мотивації праці працівників маркетингових служб; 7) економність – покриття витрат на маркетинг доходами від реалізації маркетингових заходів; 8) висока кваліфікація кадрів та їх постійна спеціальна підготовка; 9) активна політика – пошук ринків, споживачів незадоволених потреб, творчі підходи до вирішення поставлених маркетингових завдань [3].

Таким чином, зміст маркетингової діяльності полягає в пошуку взаємовигідного компромісу між потребами потенційних споживачів і виробничими можливостями компанії з урахуванням можливих дій конкурентів. І саме принципи організації управління маркетингу на підприємствах виособлюють категорію маркетингу у сучасному вимірі.

Список використаних джерел:  

1. Котлер Ф. Маркетинг в третьем тысячелетии / Ф. Котлер, Г. К. Армрстронг. – М.: АСТ, 2001. – 271 с.

2. Петруня Ю. Є. Маркетинг: навч. посіб. / Ю. Є. Петруня. – 2-ге вид., переробл. І допов. – К.: Знання, 2010. – 351 с.

3. Філософія маркетингу: інтеграція теорії та практики: монографія / за заг. ред. д. е. н., проф. С. Ю. Хамініч. – Дніпропетровськ: Наука і освіта, 2010. – 272 с.

4. Цахаев Р. К. Основы маркетинга / Р. К. Цахаев, Т. В. Муртузалиева, С. А. Алиев М.: Экзамен, 2005. – 448 с.