Іордек Юлія Іванівна, Безнос Світлана Володимирівна

Одеський національний політехнічний університет, Україна

РОЛЬ ІННОВАЦІЙНОГО МАРКЕТИНГУ В ПРОМИСЛОВІЙ І ТОРГОВІЙ ПОЛІТИЦІ ПІДПРИЄМСТВА

На сьогодні перед українськими підприємствами за для збільшення конкурентоспроможності продукції на внутрішньому та зовнішньому ринках стоїть мета оновлення технологічної бази виробництва, поліпшення якості продукції, що випускається, розширення ринків збуту, зниження вартості виробленої продукції і послуг, що досягається за рахунок здатності нових знань здійснювати економію необхідних для витрат праці та ресурсів.

Маркетинг – це діяльність з вивчення ринку, управління та регулювання виробництва і збуту товарів і послуг на основі інформації про кон’юнктуру ринку [1]. Концепція інноваційного маркетингу передбачає завоювання нових покупців, оптимальне використання конкурентних переваг фірми, примноження сфер впливу за рахунок диверсифікації та розширення, експансії в нові галузі та на нові ринки [1].

При розробці ринкової стратегії такі види маркетингу:

– продуктовий, орієнтований на певний виріб, послугу;

– споживчий, орієнтований на якусь групу споживачів;

– інтегрований маркетинг, орієнтований і на продукт, на споживача.

Більшість великих корпорацій дотримуються концепції, орієнтованої на продукт, покладаючись на свою домінуючу роль на ринку збуту і потужну торговельну мережу, однак вони активно вивчають думку і запити споживачів, навіть коли впевнені у своїй репутації. Середні і дрібні фірми орієнтуються в основному на споживача, приділяють більше уваги позиціях споживчого маркетингу. У будь-якому випадку стратегія маркетингової діяльності при створенні таосвоєнні нової технології в ринковій економіці визначається ідеями інтегрованого маркетингу і заснована на положеннях інноваційного менеджменту.

Стратегічний інноваційний маркетинг включає:

– вибір виду маркетингу при завоюванні ринку збуту для нової продукції;

– розвиток активності підприємства на ринку, визначення незадоволеної потреби і створення нових потреб;

– сегментацію ринку на основі багатокритеріального підходу, пошук раціональних «ніш» ринку для нового виробу;

– визначення ємності сегментів ринку та її динаміки;

– вибір методології ціноутворення згідно з попитом;

– створення комплексних команд, що займаються маркетинговою діяльністю, за продуктовою ознакою, що визначають потреби ринку і можливості підприємства в їх задоволенні;

– організацію широкої рекламної діяльності просування нових виробів на ринок з використанням фірмових знаків, ЗМІ.

Особливості інноваційного маркетингу [3]:

1. Між розробкою і застосуванням науково-технічної продукції проходить значний проміжок часу. Конкурентоспроможність майбутнього кінцевого продукту серед іншого залежить і від правильності вибору напрямку досліджень в період проведення НДДКР з його розробки, тому важливим є технологічне прогнозування.

2. Продукт науково-технічної діяльності є вихідною ланкою кінцевого продукту, томуз необхідно ретельності дослідити напрями зміни потреби в інтелектуальному і в кінцевому продукті.

3. Споживча вартість інтелектуального продукту полягає в його здатності заощаджувати працю. Так ціна інтелектуального продукту більше залежатиме від розмірів зазначеної економії, ніж від витрат на його розробку.

4. Інтелектуальний продукт схильний до більш швидкого морального старіння, ніж матеріальний, доки є монопольні права на продукт, тому необхідно захищати права інтелектуальної власності.

5. Створений інтелектуальний продукт може багаторазово продаватися на різних ринках різним споживачам. Пошук способів тиражування інтелектуального продукту є одним із завдань його маркетингу.

Підприємства повинні чітко реагувати на все, що відбувається на ринку, задовольняти потреби, організовувати і розвивати нове виробництво. Передові фірми щорічно випускають на ринок нові моделі виробів, щоб задовольнити різні потреби покупців. Першочерговим завданням підрозділів маркетингу етапі пошуку інновації стає дослідження ринку: рівня попиту і конкуренції, поведінки покупця і динаміки його переваг, наявності конкуруючих продуктів і можливостей закріплення новинки на ринку.

В умовах конкурентної боротьби значно підвищується ефективність роботи командно-орієнтованих структур, які організують не тільки внутрішньофірмові, а й міжнародні зв’язки; налагоджують взаємини зі споживачами, конкурентами, кредиторами, банками; виконують роботу з планування, обліку, організації виробництва, фінансових питань.

Підсумовуючи все вищевикладене, можна прийти до наступного висновоку: в сучасних умовах при розробці промислово-торговельної політики на основі інноваційного маркетингу необхідно забезпечити єдність і гармонію інтересів виробників і споживачів. Слід забезпечити адекватне відображення системою інноваційного маркетингу функціональних підсистем, цілісність системи маркетингу, оптимальність статистики і динаміки системи інноваційного маркетингу, а також безперервність маркетингових дій.

Список використаних джерел:

1. Большая экономическая энциклопедия. – М.: Эксмо, 2008. – С. 347–354.

2. Самуельсон П. Економіка: підручник / П. Самуельсон. – Львів: Світ, 1993. – 493 с.

3. Фатхутдинов Р. А. Инновационный менеджмент: учебник для вузов / Р. А. Фатхутдинов. – 5-е изд. – СПб.: Питер, 2006. – 448 с.