«Экономика и менеджмент – 2013: перспективы интеграции и инновационного развития». >> Том 5

Білий Денис Євгенович, Ревенко Оксана Володимирівна

Дніпропетровський національний університет імені Олеся Гончара, Україна

НЕОБХІДНІСТЬ ПЛАНУВАННЯ ПРИБУТКУ ПІДПРИЄМСТВА

 Прибуток підприємства є основним фінансовим показником та метою підприємницької діяльності.

Багато вчених намагались пояснити сутність прибутку. Головними з них були А. Сміт, Д. Рікардо, Карл Маркс, Д. Ліндсей, Дж. Робінсон, Стенлі Фішер, РічардШмалензі, Ф. Найт, з радянських вчених – А. Шишкін, А. Лівшиц, О. О. Орлов, Е. Голубков. Вони зробили великий внесок в історії формування прибутку.

Прибуток – це основний чинник, який впливає на можливість забезпечення фінансування багатьох програм підприємства, пов’язаних із розширенням потужностей, підвищенням якості продукції, зміцненням конкурентної позиції та виходом на нові ринки. За рахунок прибутку формуються в значному обсязібюджетні ресурси держави, здійснюється фінансування розширення підприємств, соціально-культурних заходів, матеріальне стимулювання працівників тощо.

Підприємці намагаються збільшувати прибуток підприємства. Адже саме прибуток змушує підприємця здійснювати нововведення, які ведуть до зниження витрат виробництва, поліпшення якості продукції, а нововведення стимулюють інвестиції, запровадження нової техніки і технологій. Тому підприємці створюють певні плани щодо максимізації прибутку [3].

Планування прибутку здійснюється роздільно по усіх видах діяльності підприємства. У процесі планування прибутку враховуються усі фактори, що можуть впливати на фінансові результати.

Розрахунок планового прибутку має бути економічно обґрунтований, що дасть змогу здійснювати своєчасне і повне фінансування інвестицій, приростувласних оборотних активів, своєчасні розрахунки з бюджетом за податками тощо.

Прибуток планується окремо з кожного виду діяльності підприємства: від продажу товарної продукції; іншої продукції та послуг нетоварного характеру; продажу основних фондів, іншого майна і нематеріальних активів; від позареалізаційних доходів і витрат.

Об’єктом планування є елементи балансового прибутку. При цьому особливе значення має планування прибутку від реалізації продукції, виконання робіт, надання послуг.

Планування прибутку підприємствами в Україні базується на новій схемі його формування за окремими елементами, визначеними новим законодавством про оподаткування прибутку. На практиці застосовуються різні методи планування прибутку. Найбільш розповсюдженим є метод прямого рахунка.

При прямому рахунку планований прибуток на продукцію, що підлягає реалізації в майбутньому періоді, визначається як різниця між планованим виторгом відреалізації продукції в діючих цінах (без податку на додаткову вартість, акцизів, торгових і збутових знижок) і повною собівартістю продукції, реалізованої в майбутньому періоді. Цей метод розрахунку найбільш ефективний при випуску невеликого асортименту продукції [2].

Метод прямого рахунка використовується при обґрунтуванні створення нового чи розширеного діючого підприємства або при здійсненні якого-небудьпроекту. Різновидом методу прямого рахунка є метод поасортиментного планування прибутку (тобто визначення прибутку по кожній асортиментній групі). Метод прямого доцільно використовувати при плануванні прибутку на короткостроковий період.

Для складання плану прибутку використовуються й інші методи, наприклад, аналіз перекриття ліміту рентабельності, аналіз перекриття ліквідності прогноз рентабельності та інші аналітичні методи.

Аналіз ліміту рентабельності дозволяє оцінити взаємозв’язок планового прибутку й еластичності підприємства стосовно коливань величини витрат при обороті капіталу. Звичайно будується система графіків залежності.

Важливе місце має розрив, що існує між мінімальним оборотом, необхідним для покриття витрат, і запланованим оборотом. Саме ця різниця характеризує ступінь свободи підприємства в плануванні обороту капіталу.

Аналіз перекриття ліквідності заснований на співвідношенні витрат підприємства, що є грошовими витратами, і амортизацією. У цьому випадку визначається мінімальна величина обороту капіталу, необхідна для збереження ліквідності підприємства.

Аналітичний метод планування прибутку заснований на побудові багатофакторних моделей. Він враховує вплив різних факторів на результати діяльності підприємства [2].

Важливо відмітити те, що прибуток стимулює робітників виробляти більше продукції, а роботодавців витрачати ресурси раціонально. Підприємство може забезпечити собі стійке фінансове становище та можливість внутрішнього інвестування, якщо при здійсненні господарської діяльності буде враховувати фактори, що впливають на прибуток. Також у нього появляться можливості для інноваційного характеру [1].

Прибутковість підприємства є не лише гарантом зайнятості підприємств, але й у певній мірі забезпечує додаткову матеріальну винагороду їх праці та задоволення ряду їх соціальних потреб, а це, в свою чергу, стимулює працівників до якісного виконання своїх обов’язків.

Список використаних джерел:

1. Білик М. Д. Управління фінансами державних підприємств / М. Д. Білик. – К.: Знання, 2008.

2. Пилипчук О. В. Прибуток як узагальнений показник господарсько-фінансової діяльності підприємства / О. В. Пилипчук // Формування ринкових відносин в Україні: зб. наук. праць. – К., 2010. – № 2. – С. 26–29.

3. Покропивний С. Ф. Економіка підприємства: підручник / С. Ф. Покропивний. – 2-ге. вид. – К.: КНЕУ, 2009.